Гривня «поїхала» донизу. Хто її «штовхає»?

Українська валюта подешевшала найбільше за три останні роки, і продовжує потроху знецінюватися. Про це свідчать і цифри в обмінниках, і офіційний курс валют від Нацбанку. Експерти пов'язують ослаблення гривні не лише із конституційною кризою, а й з відсутністю міжнародної фінансової допомоги, з тривожними настроями на валютному ринку, та навіть певною мірою – із намаганням влади вийти на планові показники інфляції до кінця року, і тим самим дещо зменшити «дірку» в бюджеті.

Радіо Свобода поговорило з експертами про те, хто і що саме «тисне» на українську валюту, та чого чекати від неї у найближчі місяці.

28 гривень 58 копійок за долар – такий офіційний курс оприлюднив Національний банк України 3 листопада. Це найбільша вартість долара з січня 2018 року, а гривня, відповідно – оновила трирічний мінімум. Втім, у комерційних банках та в обмінниках гривня є ще дешевшою.

Тим часом євро – наближається до найвищої за два роки позначки (стосовно гривні), але ще не перетнуло її.

Після Революції гідності Національний банк України змінив свою політику: перейшов на гнучкий курс валют, і лише пом'якшує різкі коливання гривні, а крім того – вдається до «таргетування інфляції»: орієнтується на той її показник, який передбачали державні прогнози та очікування Мінфіну, закладені в бюджет.

Тому зараз гривня «падає» не через прямий вплив держави та НБУ, а внаслідок стану справ у економіці та в країні в цілому: на цьому сходиться більшість експертів, які поспілкувалися з Радіо Свобода. Частина з них ще на початку вересня очікували, що тенденція постійного, але повільного ослаблення національної валюти – це надовго.

Чому гривня покотилася вниз?

Якщо простежити графік курсу валют за останні кілька років, то щоразу напередодні Нового року гривня дешевшала, а долар – дорожчав. У цей час експортери заводили до України валютну виручку та сплачували податки, прості українці – купували тури та іноземні валюти для різдвяних поїздок за кордон, а також – імпортні товари, теж ввезені за валюту. Ці сезонні процеси відбувалися завжди (окрім листопада-грудня 2018 року), тож під Новий рік гривня слабшала, і 2020 рік поки що що не став винятком.

Курс гривні та його коливання визначають передовсім попит та пропозиція на валютному ринку. Але вони, своєю чергою, залежать ще від низки причин, пояснює Радіо Свобода ситуацію віцепрезидентка Київської школи економіки Олеся Верченко.

«Гривня просідає, якщо попит на іноземну валюту зростає чи пропозиція (долара та євро) падає, або ж якщо є комбінація цих факторів. Хто продає валюту на українському ринку? Це експортери та зовнішні інвестори. Інвесторів зараз фактично немає і, ми бачимо стабільний відтік валюти. Він почався з літа, а то й раніше, і різких змін не відбулося. Це викликано різними чинниками, один із них – те, що в Україні зменшилася облікова ставка, і тому впала дохідність державних цінних паперів. У всьому світі ці ставки були досить низькими, тож чимало інвесторів у цінні папери ішло в Україну: тут можна було заробити гроші, незважаючи на ризики. А зараз інтерес інвесторів до цінних паперів упав. І водночас у світі відбувається flight to quality – так званий «перехід до якості»: в період кризи інвестори йдуть з ринків, на яких є ризики та невизначеність, і натомість вкладають кошти в стабільні, але менш прибуткові розвинені ринки. Ця загальна тенденція і є джерелом надлишкового попиту на іноземну валюту в Україні: інвесторам, для того щоб піти, потрібно продати свої гривні та купити долари чи євро», – пояснює ситуацію Олеся Верченко.

Зі свого боку, українські експортери, на її думку, бачать здешевлення гривні та подорожчання продовольчих товарів, і тому не поспішають повертати до України свою виручку: вони сподіваються зробити це пізніше, і з більшою вигодою: отримати більше гривень за кожен свій долар. Відтак українська гривня зазнає тиску «і з боку попиту, і з боку пропозиції» на валютному ринку, констатує Олеся Верченко. Однак вона не відкидає і фактору політичної нестабільності та «невизначеності щодо реформ», який спонукає бізнес та простих громадян купувати валюту на ринку.

З іншого боку, до кінця кварталу експортери повертатимуть виручку до України та сплачуватимуть податки, і це може збільшити кількість долара та євро в обмінниках та дещо підтримати гривню, не виключає Олеся Верченко.

Більшість причин теперішнього здешевлення гривні є очевидними, і ринок «нервово» реагує на них, стверджує в розмові з Радіо Свобода виконавчий директор аналітичного центру «CASE Україна» Дмитро Боярчук.

«Наприкінці року бюджет починає активно надолужувати видаткову частину, це створює тиск на українську валюту: на ринку з'являється додаткова гривня. Ситуація на ринку досить нервова ще й тому, що немає (співпраці з) МВФ; і внаслідок того, що відбувається в Україні в політичному плані, реакція пересічної людини і будь-якого бізнесу – застрахувати свої ризики. А їх завжди страхують за допомогою «виходу у валюту», – аргументує Боярчук. – Що ж до зовнішньої торгівлі – картинка є набагато кращою: в України немає великого дефіциту. Проте йде відтік по зовнішніх рахунках: ідеться про те, що інвестиції виходять з України. Це відбувається і шляхом «хеджування ризиків»: скидання гривні та обміну її на іноземну валюту».

Окрім того, він згадує про те, що НАК «Нафтогаз» нещодавно продав свою валюту на внутрішньому ринку, чим уповільнив падіння гривні.

Так само – поновив продаж валюти (валютні інтервенції) Нацбанк України.

Зі свого боку, фінансовий експерт Дмитро Власов вважає політичні ризики, а саме конституційну кризу, головною причиною ослаблення гривні, а валютні інтервенції Нацбанку – тим чинником, який може зміцнити національну валюту.

«Це передовсім паніка на ринку. Зокрема, притримують продаж своєї валюти експортери... Конституційний суд поглиблює цю ситуацію своїми рішеннями, а крім того – негативно впливають на гривню незрозуміле майбутнє України та її слабка економіка», – визнає Власов.

Одним із найпотужніших руйнівних чинників для фінансової системи він вважає нещодавнє втручання Конституційного суду в законодавство про електронне декларування доходів посадовців. Але Власов уточнює, що в Нацбанку наразі достатньо ресурсів, щоб стримати падіння гривні, «якщо на це буде політична воля».

Гривня повільно ослаблюється, і загалом це корисно для української економіки, зазначив у коментарі Радіо Свобода економіст Борис Кушнірук.

«Я не бачу підстав для якоїсь паніки: я очікував, що до кінця року гривня буде в коридорі 28-29 (гривень за долар у банках та обмінниках – ред.). Скоріш за все, курс доведуть до 29. В чому логіка цього? Уряд та Нацбанк «заганяють» показник інфляції до того коридору, в якому хотіли б його бачити. По друге, знецінення гривні збільшує доходи бюджету від експортерів (які отримують виручку в іноземній валюті, конвертують в національну, і з неї платять податки) і так само від імпортерів. Таким чином, за рахунок знецінення гривні влада «грає в наповнення державного бюджету – пояснює Кушнірук – І це нормально, адже для перехідних економік краще, щоб курс національної валюти не залишався стабільним, щоб вона постійно була дещо недооцінена. Бо саме це дозволяє робити продукцію держави більш конкурентною».

Економіст припускає, що такої логіки Нацбанк та уряд України дотримуватимуться і надалі, тож нинішня тенденція збережеться.

Курс валют: що може статися до Нового року

Що ж буде з українською гривнею до Нового року і далі? Більшість експертів сходяться на тому, що продовжиться її повільне падіння – девальвація відносно долара та євро.

Так, Олеся Верченко припускає, що нинішні тенденції збережуться і на найближчі місяці.

«У мене немає підстав очікувати, що гривня суттєво посилиться, водночас я не бачу підстав для того, щоб вона істотно просіла. Але, імовірно, тенденція на невеличке послаблення національної валюти продовжиться, і вона залежатиме від того, які рішення ухвалюватиме уряд, чи відбуватиметься тиск на Нацбанк, і чи внаслідок цього вдаватиметься НБУ до більш агресивної політики, яка може збільшити кількість грошей в економіці, а відтак і послабити гривню» – очікує економістка.

Борис Кушнірук прогнозує, що Новий Рік гривня зустріне поблизу від позначки «29» за долар – впасти сильніше їй навряд чи дадуть.

Дмитро Боярчук очікує, що у найближчі місяці економічні та політичні обставини продовжуватимуть тиснути на курс, і поступове знецінення української валюти триватиме і надалі. При цьому, на думку експерта, Нацбанк наразі має достатні резерви, для того, щоб згладжувати різкі валютні коливання, тому виконавчий директор аналітичного центру «CASE Україна» вважає їх малоймовірними.

Про те, що стабільність гривні значною мірою залежатиме від дій НБУ, говорить і фінансовий експерт Дмитро Власов.

«Якщо буде політична воля і Нацбанк виділить кошти на валютні інтервенції, то курс гривні буде на тому рівні, на якому планували», – зауважує він.

За підсумками спілкування з експертами Радіо Свобода наводить чинники, які, на їхню думку, можуть сприяти посиленню або послабленню гривні у найближчі місяці. Українці можуть і самі спостерігати за ними, щоб мати приблизне уявлення, що буде далі на валютному ринку, чи варто йти до обмінника, і що саме там купувати.

Можуть послабити гривню:

• Продовження проблем у співпраці з МВФ та іншими донорами.
• Зростання імпорту.
• Падіння експорту.
• Відтік коштів із України на тлі зменшення дохідності українських облігацій і відсутності значних інвестицій і позик.
• Політична нестабільність, як наслідок конституційної кризи.
• Нескоординована політика уряду, Нацбанку, глави держави, а також – можлива емісія гривні чи «таргетування інфляції», щоб зменшити «дірку» в бюджеті.
• Відсутність економічного зростання.
• Скуповування долара на готівковому ринку, зокрема через панічні настрої або песимістичні очікування щодо інфляції.

Можуть зміцнити гривню:

• Допомога міжнародних донорів, передовсім – поновлення співпраці з МВФ.
• Приплив іноземних інвестицій.
• Розміщення державних облігацій.
• Низький рівень імпорту.
• Збільшення експорту.
• Малий інтерес українців до купівлі іноземних валют (зокрема і через відсутність в них вільних коштів).
• Зважена монетарна політика Нацбанку і уряду.
• Достатні золотовалютні резерви.
• Політична стабільність, передовсім – розв'язання конституційної кризи.