Уже майже тиждень в Україні стрімко розвивається конституційна криза, зазначає газета «Україна молода». Видання пише, що гучне рішення Конституційного Суду щодо скасування відповідальностi за незаконне збагачення фактично зруйнувало цілісність та ефективність антикорупційної системи, а також довіру до конституційної Феміди, яка мала б затято оберігати норми Основного закону.
До того ж, наголошується далі в статті, рішення суддів КСУ, яким закидають особисті інтереси в цьому поданні депутатів від ОПЗЖ та групи «За майбутнє» (через незадекларовані самими ж служителями Феміди мільйони) поставило інші дві гілки влади –виконавчу (президент і уряд) та законодавчу (Верховну Раду) у патову ситуацію: коли неможливо вгамувати суддівський безмір, не порушивши Конституцію.
«Але якщо не вгамувати, то наслідки не забаряться: на фінансову підтримку Євросоюзу можна не розраховувати, як і на збереження безвізового режиму для України», – наголошує газета.
І додає: у своєму особистому намірі убезпечити себе від розслідувань НАЗК, судді справді перейшли червоні лінії, відкрили скриню Пандори з масштабними наслідками: під загрозою не тільки «безвіз» i загалом відносини з Євросоюзом, а й стабільність української держави у середньостроковій перспективі.
Видання нагадує, що Конституційний Суд скасував кримінальну і взагалі будь-яку відповідальність за недостовірне декларування (стаття 366 ККУ) і практично повністю паралізував діяльність Національного агентства з питань запобігання корупції. Причому рішення КС не лише закрило декларації, – а й заблокувало майже всю ключову діяльність НАЗК, принагідно зірвавши майбутні кадрові зміни в уряді і навіть вступ на посаду переможців місцевих виборів. Заголовок статті – «Вперед у минуле, Україно: як КСУ, президент і Рада змагаються у порушеннях Конституції».
Про те, як рішення Конституційного Суду в сфері антикорупційного законодавства вплинуло на курс гривні, розповідає газета «День».
Видання стверджує, що рішення Суду щодо скасування електронних декларацій має довгостроковий негативний вплив на економіку. Це, як поперереджають газетярі, підриває співпрацю України з МВФ та ЄС і може призвести до стрімкого падіння національної валюти.
Адже Міжнародний валютний фонд є гарантом макроекономічної стабільності України, відтак це створює передумови до стрімкої девальвації та кризи. Докладніше про це йдеться в матеріалі «Антисценарій для гривні».
Ще трохи і новини про кошти з ковідного фонду на дороги та патріотичні серіали видаватимуться українцям квіточками, пише газета «День». Видання стверджує, те, що відбувається зараз у кабінетах Міністерства охорони здоров’я, вплине і на боротьбу влади з коронавірусом, і на доступність медичних послуг, і на рівень забезпеченням хворих ліками.
«Усі позитивні зрушення, які під тиском експертів напрацьовувалися роками, зараз поволі зникають із порядку денного відомства», – стверджує газета.
Буквально за останній тиждень на рівні уряду та самого міністерства було ухвалено кілька важливих рішень, котрі свідчать про негативні тенденції для системи охорони здоров’я. Про них докладніше йдеться в статті «Три промахи МОЗ. Які ставлять під загрозу медреформу, автономію лікарень та здоров’я пацієнтів».
Серед них і проблема із закупівлею медикаментів. «У Кабміні пройшло закрите засідання, що всі технічні завдання для медичних закупівель будуть формуватись у МОЗ, – цитує газета виконавчу директорку фонду «Пацієнти України» Інну Іваненко. – Усі пам’ятають історію із закупівлями захисних костюмів для лікарів, то така сама ситуація очікує на ліки, медичні вироби та вакцини, коли МОЗ буде формувати всі технічні характеристики. Це поховання ще одної успішної антикорупційної реформи у системі медичних закупівель, реформи, якою ми пишалися».
На додачу до цього, на сайті МОЗ більше не оприлюднюється інформація про залишки ліків та очікувані поставки в регіони.
Газета наголошує, що медицина – це та сфера, де не можна сьогодні реформи розгортати, а завтра від усього відмовлятися. Якщо вже лізти драбиною вгору, то не ламати ж пройдені сходинки.
Газета «Голос України» розповідає про графіка, фундатора потужної мистецької школи Михайла Бойчука. Видання нагадує, що один з найвидатніших українських художників початку минулого століття навчався у Віденській, Краківській і Мюнхенській академіях мистецтв, удосконалював свою майстерність у Парижі, де вивчав староукраїнське й українське народне мистецтво та створив майстерню невізантійського мистецтва, що стала початком його школи.
Художник – один із фундаторів української державної Академії мистецтв (1917). З іменем митця-новатора пов'язане і створення творчого об'єднання художників-монументалістів, відомих як «бойчукісти».
Утім, людська і творча доля піонера українського монументального мистецтва склалася трагічно – 25 листопада 1936 року його заарештували за надуманим звинуваченням у контрреволюційній діяльності, а 13 липня 1937-го розстріляли у Києві разом з Іваном Падалкою та Василем Седляром.
Читайте ще:
Знову турборежим, або чи скасує Конституційний суд ще і ринок землі?
