Газета «День» аналізує поствиборчу ситуацію і яким чином може змінитися ситуація в країні в найближчому майбутньому. Експерт видання політтехнолог Олег Постернак прогнозує, що зараз влада трошки загальмує реформу децентралізації через формування потужних «феодальних угруповань», особливо на ключових для України, з геополітичної й геоекономічної точки зору, територіях.
«Це явно вказує, що слід посилювати доцентрові тенденції, а саме через реформу Конституції, тобто запровадження посад префектів в обласних і нових районах для контролю над органами самоврядування», – зазначає експерт. Він вважає, що в контексті реформи децентралізації важливо пам'ятати, що, наприклад, «партії мерів» раніше обмежувалися виключно своїми обласними центрами, а нині отримали непогане представництво в областях. А отже, збільшується розмір «феодальних вотчин», і Україна набуває негативну, мозаїчну тенденцію, коли значні «шматки» території потрапляють під вплив мерів. Докладніше йдеться в статті «Чим небезпечне розширення «феодальних вотчин»?».
Посилення впливу регіонів демонструє певний занепад центральної влади, наголошує газета «Україна молода». Регіони стали такими собі маленькими державами в державі й отримали нові можливості. Видання зазначає, що всі ці «дрібні гравці» дуже відрізняються одне від одного, проте з’явилось дещо спільне, що формує нові реалії: щоб бути почутим, уже не має значення розмір регіону; приналежність до певного високопосадовця в Києві; провідна галузь економіки регіону; історія та традиції.
«Основне – це поява нового типу влади, такої собі «мікровлади», яку прийнято називати регіональною елітою і в котрої ще декілька років тому було не так багато значних шансів на успіх», – пише газета. Може видатись, що втрата сильними попередньої влади – суцільне благо, однак, їх ослаблення може спровокувати нестабільність, безпорядки та нездатність вирішувати складні, глобальні завдання, попереджають газетярі. І наголошують: головне завдання для держави – щоб не збився компас і не почався кулуарний сепаратистський рух, особливо в маніпулятивному затуманенні приєднання до імперського тіла Росії. Заголовок статті – «Супергравцям уже незатишно: головне про результати місцевих виборів».
Про те, чи збільшилась кількість виборців проросійських партій досліджує дописувач «Дня» Дмитро Сінченко. Він погоджується, що зростає рейтинг проросійських проєктів на кшталт ОПЗЖ. Однак, на його думку, це не свідчить, що збільшується кількість проросійських виборців.
Ці виборці завжди були, вони нікуди не поділися, зазначає автор. Після Революції Гідності та початку російсько-української війни вони були розчаровані і дезорганізовані, тому значна їх кількість взагалі не ходила на вибори у 2014 році. Це зробило можливим абсолютну перемогу проукраїнських та проєвропейських партій, які вперше в історії України отримали конституційну більшість і розпочали низку прогресивних реформ.
Нині ж, пише далі автор, проросійські партії просто повертають свого виборця, і цей виборець більш активний і мобілізований, на відміну від виборців, що мають проєвропейську та національно-патріотичну орієнтацію.
«Тобто українська політика – це маятник. Сьогодні він хитнувся у бік Москви, проте це не надовго. До наступних виборів патріотичний електорат знову отямиться і піде голосувати», – переконаний автор статті «Політичний маятник».
Продовжує преса коментувати і останні рішення Конституційного Суду України. Видання «Сегодня» нагадує, що Велика палата Конституційного суду за зверненням 47 народних депутатів скасувала статтю 366-1 Кримінального кодексу, яка розписувала, яким має бути покарання за корупційні дії. Також подавачі просили знову визнати неконституційною статтю про «Незаконне збагачення» Кримінального кодексу.
Однак, виявилося, що статті про незаконне збагачення і про публічне декларування – не ноу-хау України. Так, адвокат Дмитро Нікіфоров наголошує, що у Франції діє правило: якщо чиновник не може пояснити походження активів, то за замовчуванням вважається, що він отримав їх у власність незаконно.
«Прокуратурі навіть не потрібно доводити незаконність придбання майна. У Фінляндії, Польщі та США немає прямої відповідальності за незаконне збагачення. Однак, це компенсується жорсткою відповідальністю за неподання або брехню в деклараціях», – каже Дмитро Нікіфоров. Докладніше йдеться в матеріалі «Презумпція вини: чому стаття про незаконне збагачення – не українське «ноу-хау».