Спеціальний доповідач ООН із ситуації із порушенням прав людини в Білорусі Анаїс Марін закликала владу Білорусі «припинити репресії проти власного народу», наголосивши, що в серпні-вересні 2020 року білоруські силовики затримали щонайменше 20 тисяч людей, які вимагають припинення насилля щодо учасників мирних протестів і прозорого перерахунку голосів на президентських виборах. Цей заклик підтримали 52 країни і ЄС.
Громадяни Білорусі зазнають побиття, піддаються тортурам, потерпають від жорстокого поводження і психологічному насиллю під час затримання силовиками і тримання під вартою.
Про це заявила спеціальний доповідач ООН із ситуації у Білорусі Анаїс Марін. За її словами – ці дані були отримані від джерел в МВС і неурядових організаціях.
Мова іде, щонайменше, про кілька сотень випадків. а за деякими повідомленнями про майже пів тисячі.
Більшості затриманих в кінці кінців були висунуті адміністративні або кримінальні звинувачення. Усього після спірних виборів 9 серпня в відношенню до демонстрантів було порушено понад 400 кримінальних справ, повідомила Марін.
Закликаю звільнити всіх тих, хто перебуває під вартою за реалізацію свого права на мирні зібрання і висловлення думкиАнаїс Марін
Спецдоповідачка ООН Марін закликала білоруську владу звільнити всіх тих, хто до цих пір перебуває під вартою «за реалізацію свого права на мирні зібрання і висловлення думки, і дозволити тим, хто був змушений покинути країну, благополучно повернутися», щоб можна було провести діалог з усіма представниками громадянського суспільства «для спільного подолання політичної кризи».
У своїй доповіді Марін піддала різкій критиці судову систему Білорусі, яка наділяє Олександра Лукашенка повноваженнями щодо призначення суддів і прокурорів, збереженню чи зміщенню їх на посадах.
За її словами, ліцензування та діяльність адвокатів також «жорстко контролюються виконавчою владою».
Мудрість проти Лукашенка: опозиційний та провладний марші у Мінську (фоторепортаж)
Заклик Марін підтримали 52 країни
Заклик Марін був згодом підтриманий у заявах 52-х країн членів-ООН, в основному європейських, а також США, Канада, Японія, Ліберія, Південна Корея, Бразилія, Чилі, Австралія і Нова Зеландія.
До цього заклику приєднався і Європейський Союз.
У цих заявах також звучить заклик припинити:
- насильство щодо мирних демонстрантів,
- зловживання щодо членів демократичного руху,
- залякування лідерів опозиції, журналістів, правозахисників і учасників акцій протесту.
Заяви країн підтримують «демократичні прагнення білоруського народу обирати власний шлях через вільні і чесні вибори» і засуджують «репресії білоруської влади проти мирних демонстрантів».
У заяві, зачитаній послом Естонії в ООН Свеном Юргенсоном, висловлюється тривога у зв'язку з повідомленнями про «більш 500 випадки катувань та інших серйозних порушень, включаючи сексуальне насильство», а також щодо кількох заарештованих або затриманих осіб, доля яких досі невідома .
Країни, які підписали заяву, закликали білоруську владу почати діалог з лідерами опозиції і громадянського суспільства.
«Білоруський народ сказав своє слово, і ми підтримуємо його заклики до необмеженого діалогу, вільних і чесних виборів, притягнення до відповідальності за порушення прав людини і зловживання, а також до звільнення всіх довільно затриманих», – йдеться у заяві.
Протести у Білорусі: коротко про головне
Президентські вибори у Білорусі відбулися 9 серпня 2020 року, на той момент Олександр Лукашенко вже 26 років керував країною.
Перші акції протесту розпочалися ще до дня голосування – через арешти та недопущення до участі у виборах опозиційних кандидатів.
9 серпня, у день президентських виборів, перші офіційні екзит-поли повідомили, що, за їхніми даними, Олександр Лукашенко набрав майже 80% голосів, а Світлана Тихановська – менше від 7%.
У відповідь на це, у Мінську та інших містах Білорусі, люди вийшли на вулицю, висловлюючи недовіру до оголошених результатів.
Влада одразу вдалася до інформаційного блокування протестів: обмежили інтернет та мобільний зв'язок, а увечері перестали працювати новинні сайти.
ОМОН та внутрішні війська почали розганяти протестувальників водометами, сльозогінним газом і світлошумовими гранатами, а також, за повідомленнями правозахисників, були вистріли гумовими кулями і навіть із вогнепальної зброї;
За різними даними, силовики затримали у містах Білорусі до семи тисяч людей.
Затриманих принижували, погрожували зґвалтуванням, били, утримували у нелюдських умовах, не надавали медичної допомоги.
У відповідь на застосування сили 11 серпня протестувальники оголосили загальнонаціональний страйк, до якого приєдналися понад 20 підприємств, серед них найбільші заводи – МАЗ та БелАЗ.
Влада вдалася до адміністративного тиску на працівників підприємств і бюджетників і почала влаштовувати «акції на підтримку» Олександра Лукашенка,
Силовики змінили тактику – перестали розганяти акції, а почали хапати людей на вулицях у різних містах, намагаючись посіяти страх;
Опозиціонерка Світлана Тихановська виїхала до Литви.
8 серпня опозиція створила Координаційну раду із трансферу влади, члени якої ведуть переговори із представниками керівництва різних європейських країн.
23 вересня таємно відбулася інавгурація Олександра Лукашенка.
США, ЄС, Велика Британія та інші країни не визнали результати виборів і легітимність інавгурації Лукашенка.
Українську позицію озвучив очільник МЗС Дмитро Кулеба, за його словами, «інавгурація» Лукашенка не робить його легітимним президентом Білорусі.
Велика Британія, Канада, країни Балтії запровадили санкції проти Лукашенка та інших офіційних осіб, причетних до ймовірної фальсифікації виборів президента Білорусі та жорстокого придушення акцій протесту.
Сам Олександр Лукашенко звинувачення у фальсифікації виборів та узурпації влади відкидає, він шукає підтримку у президента Росії Володимира Путіна.
Правозахисники заявляли про, загалом, 12 тисяч затриманих людей, щонайменше шестеро загиблих та сотні важко травмованих.
