Поглиблення суперечностей усередині президентської політичної сили «Слуга народу» й можливі політичні наслідки для парламенту, розгляд проєкту Держбюджету на 2021 рік; розгортання епідемії COVID-19 і брак лікарняних ліжок із доступом до кисню; співвідношення тих, хто працює і платить податки, й тих, хто отримує пенсії – в огляді української преси.
Провал на місцевих виборах і суперечності, що наростають всередині фракції «Слуга народу», підштовхують президента Зеленського до розпуску парламенту і проведення дострокових виборів, вважають оглядачі газети «Україна молода». Видання пише, що дедалі гучніше лунають голоси скептиків усередині «Слуги народу», що передрікають не тільки перезавантаження Верховної Ради й уряду, а також і розпад президентської партії на кілька нових проєктів.
У разі поглиблення внутрішньої кризи, у Банкової буде два варіанти: створити нову коаліцію із залученням інших фракцій або піти на дострокові вибори. За яких обставин Володимир Зеленський може розпустити парламент і чим у такому випадку ризикує Офіс президента йдеться у статті «Потопаючий корабель «Слуга народу»: що Зеленському робити з Радою».
Нині ж керівництво парламенту демонструє спокій. Спікер Дмитро Разумков заявив, що поки немає підстав для розпуску парламенту. Глава фракції СН Давид Арахамія також наполягав, що ймовірність дострокових парламентських виборів становить менше одного відсотка. Однак, як йдеться в статті, політичні спостерігачі не завжди поділяють оптимізм керівництва ВР. «Суперечності в СН загострюються... Якщо кожне голосування буде обходитися для Банкової занадто «дорого» (в політичному плані), то президент може піти на дострокові парламентські вибори. Не виключено, що буде офіційний розкол фракції «Слуга народу». Для цього потрібен тригер, який з’явиться після місцевих виборів, коли в деяких областях не вийде сформувати потрібну для Банкової більшість в облрадах», – вважає керівник Центру досліджень проблем громадянського суспільства Віталій Кулик.
В перші дні листопада народні депутати планують приступити до розгляду проекту Державного бюджету на 2021 рік. Що представляє собою бюджет країни на наступний рік, кому уряд хоче надати більше коштів, як саме розвиватиметься Україна наступного року та хто за це заплатить – досліджувала газета «День».
Видання інформує, що значно збільшаться видатки на всі силові структури. Зокрема, на Міністерство внутрішніх справ уряд пропонує виділити 98,28 мільярда гривень (+5,2%), на Службу безпеки – 14,96 мільярда гривень (+22,8%), на Державне бюро розслідувань – 2,48 мільярда гривень (+75,4%), а на Національне антикорупційне бюро – 1,06 мільярда гривень (+15,3%).
Попри це, видатки, якими наступного року буде розпоряджатися Міністерство оборони чи не вперше за останній час знизилися, хоча й несуттєво – зі 117,63 мільярда гривень у 2020 році до 117,5 мільярда гривень у проєкті бюджету на наступний рік.
Щодо видатків на роботу Офісу президента наступного року, то вони, як зазначає газета, можуть вперше з 2018 року перевищити мільярд гривень та становитимуть 1,27 мільярда гривень, що на 357 мільйонів гривень більше, ніж у 2020 році.
Про інші пропоновані урядом видатки, прихований дефіцит бюджету і коментарі експертів, видання розповідає в публікації «Що в казні?».
А в статті «Про стратегічне планування» дописувач газети «День» Сергій Грабовський зазначає, що влада у боротьбі з COVID-19 вимагає негайно зробити те, що можна і потрібно було зробити навесні й улітку.
Автор нагадує, що 26 жовтня президент Володимир Зеленський заявив, що наполягає, щоб лікарняні ліжка на всій території України були якнайшвидше забезпечені киснем на 80%. Таке забезпечення має бути здійснене якомога швидше. А ще глава держави поцікавився станом підготовки до можливого розгортання ковідних ліжок у немедичних закладах у Києві, Одесі та на Донеччині. У свою чергу, прем’єр Денис Шмигаль від імені уряду дав завдання очільникам обласних державних адміністрацій забезпечити лікарняні ліжка киснем на 80% вже найближчим часом.
Дописувач наголошує, що високопосадовці мали у своєму розпорядженні майже півроку, проте майже нічого не зробили. Тільки у вересні почалися якісь рухи з їхнього боку. А тепер вони вимагають негайно зробити те, що можна і потрібно було зробити навесні й улітку, наголошує дописувач.
Сьогодні в Україні заробітну плату отримують лише 11,6 мільйона осіб, з яких 2,1 мільйон – пенсіонери. Тобто 9,5 мільйона осіб утримують всю країну, – стверджують в Державній податковій службі. Хоча, як зазначає газета «Голос України», пенсіонери теж сплачують податки, а отже, беруть посильну участь в утриманні країни.
В Україні економічно активне населення за класифікацією ООН (а це – 15-70 років) – майже 34,6 мільйона. З цієї категорії податкова не бачить на карті України 5,6 мільйона осіб протягом останніх десяти років, – наголосив голова Державної податкової служби Олексій Любченко. Він вважає, що вирішити це питання можна, прив'язавши декларування до механізму виборчого права та бюджетного процесу.
«Чому нам формують політику ті, хто не сплачує податки... Хочеш користуватися соціальними стандартами? Плати податки», – наголосив Олексій Любченко. І з ним не можна не погодитися, зазначає видання в статті «Більше половини українців працюють, а податки не платять».
