19 жовтня Дарницький районний суд міста Києва заборонив видавництву Vivat розповсюджувати надрукований тираж книжки «Справа Василя Стуса». Заборона стосується також і автора книги Вахтанга Кіпіані. Відповідно до рішення суду, ні він, ні видавництво не можуть розповсюджувати і надалі тиражувати книгу, допоки в її тексті не буде усунуто «порушення особистого немайнового права [Віктора] Медведчука».
Рішення набере законної сили після закінчення строку на подання апеляційної справи – 30 днів з моменту оголошення вироку.
Так суд вирішив визнати «недостовірною і такою, що порушує особисті немайнові права Віктора Медведчука на повагу до честі й гідності, недоторканності й ділової репутації» інформацію, поширену в кількох розділах книжки «Справа Василя Стуса».
Що саме суд постановив видалити, а що – залишити?
Суд лише частково задовольнив позов народного депутата України від «Опозиційної платформи – За життя» Віктора Медведчука, який був державним адвокатом українського поета Василя Стуса у судовому процесі 1980 року.
Згідно із рішенням суду, аби далі друкувати і поширювати книгу, Кіпіані, видавництво має видалити з її тексту такі фрази:
- «є фактом, що наданого, підтримуваного держбезпекою адвоката звали Віктор Медведчук»
- «Медведчук на суді визнав, що всі «злочини», нібито вчинені його підзахисним, «заслуговують на покарання»
- «він фактично підтримав звинувачення. Навіщо прокурори, коли є такі безвідмовні адвокати?»
- «розпинав поета призначений державою адвокат Медведчук»
- «шістка комуністичної системи адвокат Медведчук»
- «злочин перед поетом юрист Медведчук здійснив ще і тим, що не повідомив родині про початок розгляду справи».
Сам Медведчук своєї провини не визнає. У коментарі Радіо Свобода у вересні минулого року він сказав, що книгу Кіпіані не читав, однак покладається на висновок його адвоката, який стверджував, що книга містить «речі, які є предметом судового оскарження».
«У цій книзі суцільна брехня, яка не відповідає дійсності. І ми обов’язково виграємо суд... Я був його [Стуса] адвокатом, і виконав свій адвокатський обов’язок. З приводу цього є багато висновків, які були зроблені в тому числі комісією адвокатської етики, де повністю визнали мою правоту як адвоката, який здійснював цей захист», – сказав Медведчук.
Однак, суд дозволив залишити у тексті фрагменти, де Медведчука називають «сином поліцая». З цього приводу вже поіронізував автор книги Вахтанг Кіпіані: «Не можу тепер згадувати всує тов. Медведчука, але називати «сином поліцая» можна».
На думку адвоката Медведчука Ігоря Кириленка, суд дозволив залишити формулювання «син поліцая» щодо Медведчука, бо нібито так його у книзі називає не сам автор, а інші особи.
«Я припускаю, що суд дослухався до аргументів захисту про те, що «сином поліцая» Медведчука називає не сам автор книжки, а лише посилається на слова третіх осіб. Але аби точно це з’ясувати, мені потрібно ознайомитися із текстом рішення», – сказав у коментарі Радіо Свобода Кириленко.
Як відреагували на рішення суду?
Адвокат Ігор Кириленко каже у коментарі Радіо Свобода, що загалом рішенням суду частково задоволений: «Мені ще потрібно ознайомитися із повним текстом рішення суду, аби детально його проаналізувати. Зараз я частково задоволений рішенням… Конкретно в частині, де суд визнає недостовірним, що Віктор Медведчук нібито підтримував сторону звинувачення. У цій частині я задоволений».
У видавництві Vivat зазначили, що подаватимуть апеляцію на це рішення. Про це у фейсбуці написала директорка з маркетингу видавництва Катерина Аврамчук.
«Ми прийняли непросте фінансове, але цілком зрозуміле для нас з точки зору моралі рішення йти в Апеляційний суд. Заява буде подана як тільки ми отримаємо повний текст рішення суду», – написала Аврамчук.
«Ми були готові до такого рішення, адже було б наївно сподіватись, що в боротьбі з таким суперником ми переможемо одразу. Натомість, ми не розраховували, що ми настільки недалеко пішли від тих часів, коли відбувався сам суд над Василем Стусом. У нас була надія на те, що часи змінились», – додає вона.
Відомий історик і депутат Верховної Ради від «Європейської солідарності» Володимир В'ятрович назвав рішення Дарницького суду поверненням у Радянський Союз.
«Оскільки читати книжку Вахтанга Кіпіані суд не заборонив, будемо її читати. Вголос та пошепки, на самоті та групами», – написав політолог Євген Магда.
Народний депутат із фракції «Голос» Ярослав Юрчишин назвав рішення Дарницького суду «проявом слабкості» Віктора Медведчука, який є кумом президента Росії Володимира Путіна.
«Брудні рішення суду – це прояв слабкості та переляканості кума Путіна, який усіма доступними йому способами намагається затерти сліди своєї «адвокатської» діяльності», – написав Юрчишин у фейсбуці.
Ефект Медведчука
Оскільки рішення суду ще не набуло законної сили, поширювати книгу «Справа Василя Стуса» зараз можна. За годину після оголошення рішення усі доступні для продажу примірники книги розкупили. Про це повідомили у видавництві Vivat. Там зазначили, що зараз готують до друку ще один тираж, бо «мають на це право».
Деякі користувачі соцмереж відзначають, що намагання Віктора Медведчука заборонити книги Вахтанга Кіпіані навпаки призвело до сплеску її популярності. Цей феномен відомий під назвою «ефект Стрейзанд». Вранці 19 жовтня сторінка української «Вікіпедії» про цей ефект навіть містила уточнення «ефект Медведчука». Проте зараз цю інформацію видалили.
Журналіст і представник ОРДЛО у Тристоронній контактній групі (ТКГ) Денис Казанський відзначив у твітері, що сторона позивачів у цій справі влаштувала «ненависній книзі прекрасну рекламу».
Хто суддя у справі?
Суддя Марина Заставенко, яка і ухвалила рішення у справі, раніше працювала в Червоногвардійському районному суді Макіївки Донецької області. На окупованій території в неї залишилося майно, і останнім часом вона часто перебувала саме там.
Через це СБУ зверталось до Вищої кваліфікаційної комісії з судочинства (ВККС) зі скаргою на Заставенко. У ВККС навіть відкрили спочатку проти неї дисциплінарну справу, але потім відмовились звільняти суддю. На це звернула увагу експертка ГО «Центр протидії корупції» Галина Чижик.
«Думаю, наступний тираж книжки «Справа Стуса» треба доповнити новим розділом про суд над самою книжкою, обов'язково згадавши в ньому суддю Заставенко і її донецькі зв'язки», – пише Чижик. Експертка припускає, що суддя може мати «гарантії безпеки» від бойовиків.
«Марина Заставенко стала співучасницею злочину проти історії» – так рішення суду прокоментувала колишня виконувачка обов’язків міністра охорони здоров’я Уляна Супрун.
Однак, В’ячеслав Якубенко, адвокат, який представляв інтереси Вахтанга Кіпіані, закликав «не кидати тапками в суддю». Він заявляє, що рішення, ухвалене судом, виходить за рамки позовних вимог і буде скасоване в апеляційній інстанції.
«Прочитавши рішення, зрозумів: суддя зробила все що, могла. Історії невідомі випадки, коли суди першої інстанції відмовлялися задовольнити численні позови Медведчука про захист честі, гідності, ділової репутації. Суддя Заставенко Марина Олександрівна теж не могла відмовити… Вона віддала пас далі. Вийшовши за межі позовних вимог, суддя гарантувала цим самим скасування її рішення судом апеляційної інстанції», – написав Якубенко у фейсбуці.
