Шукають привід, щоб замінити керівництво «Нафтогазу» – Гончар

«Нафтогаз-України» знову став збитковим. У компанії провела ревізію Державна аудиторська служба. Остаточні результати перевірки лишаються неоприлюдненими. Але вже на цьому тлі виникли запитання, скільки тепер державі коштує «Нафтогаз» і чи втримається на посаді голови компанії Андрій Коболєв?

У роботі НАК «Нафтогаз» виявлено порушень на 226 мільярдів гривень, через які державний бюджет недотримав понад 75 мільярдів гривень. Такими, за даними видання «Економічна правда», виявилися результати ревізії компанії Державною аудиторською службою. Ревізори нібито виявили порушення, спрямовані на те, щоб занизити розмір дивідендів, сплачених державі, зокрема продаж газу за заниженими цінами, безпідставна виплата премій членам правління компанії, провал програми збільшення видобутку газу, порушення у закупівлях, приховане кредитування тощо.

Але в Україні не настільки досконала законодавча база, щоб «Нафтогаз» не мав свого юридичного трактування ситуації. Зафіксовані ревізорами цифри потребуватимуть перевірки з боку третьої сторони, вочевидь, міжнародного аудиту, зауважує у розмові з Радіо Свобода експерт з міжнародних енергетичних та безпекових відносин, президент Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайло Гончар.

За його словами, серед іншого, спірним лишається питання, яку частину дивідендів Національна акціонерна компанія має віддавати державі, а яку інвестувати у власний розвиток.

«Складається враження, що все це робилося під певне політичне замовлення. В принципі, звучало гасло, наміри були, що потрібно замінити керівництво держкомпаній. Для цього шукають привід. Ці вражаючі цифри дисонують із ситуацією, коли офіційно говориться, що «Нафтогаз» – платник податків номер один. Тим більш, що нинішній «Нафтогаз» становить собою разючий контраст із тим «Нафтогазом», що був до 2015 року, який був офіційно збитковим, майже банкрутом, із величезними боргами. МВФ постійно вказував, що ці борги генерують дефіцит державного бюджету. Зараз нічого такого немає. Але ми бачимо, що відбуваються спроби поставити на ключові держпідприємства «своїх людей», – каже Гончар.

Податки і збитки

Тим часом Державна аудиторська служба підтвердила факт ревізії НАК «Нафтогаз України», але не підтвердила суми можливих збитків, відзначивши, що «процедуру реалізації матеріалів тільки розпочато». Також оприлюднені результати аудиту заперечив фінансовий директор «Групи Нафтогаз».

«Найважливіший пункт, який важливо пам’ятати: «Нафтогаз» сплачує всі податки та дивіденди державі. Вчасно і за законом», – йдеться в його статті на сайті «Ліга.Бізнес».

Поряд із тим «Нафтогаз» у першому півріччі 2020 року отримав від’ємний фінансовий результат. Вперше з 2015 року. Наразі чистий збиток склав 11 з половиною мільярдів гривень. Збитки компанії пов'язані зі зниженням попиту та цін на енергоресурси, заявляє голова НАК «Нафтогаз» Андрій Коболєв.

«Ми цього очікували і готувались до кризової ситуації. «Нафтогаз» має виважений план дій і достатній запас міцності для проходження кризового періоду. Ми скоротили наші капітальні інвестиції на 50%», – пише Коболєв на своїй сторінці у фецсбуці.

Утім, як би владі не хотілося змінити керівництво НАК «Нафтогаз», це навряд чи вдасться. Андрій Коболєв нині має надійні позиції, його захищає не тільки оновлений у березні цього року чотирирічний контракт, а й домовленості з МВФ, відзначає у коментарі Радіо Свобода директор енергетичних програм Центру світової економіки і міжнародних відносин НАН України Валентин Землянський.

«Політика у цих питаннях завжди була. Але у Коболєва, беззмінного керівника, все добре. Тепер його замінити не зможуть. Міняти треба було у березні, якщо був намір змінити керівництво «Нафтогазу». Поки не з’явився меморандум з Міжнародним валютним фондом, який повертає усі повноваження наглядовій раді. Зараз уряд нічого не може зробити. Всі повноваження щодо зміни голови правління – у наглядової ради. Тим часом наглядова рада не дуже звертає увагу на позицію Кабінету міністрів. Тому вплинути зараз і звільнити Коболєва Кабмін не може. Може відкрити справу Генеральна прокуратура. Але скільки вже таких кримінальних справ ми бачили? Хто поніс відповідальність?» – говорить Землянський.

До того ж, за словами президента Центру глобалістики «Стратегія ХХІ» Михайла Гончара, цьогорічні збитки «Нафтогазу» є скоріше результатом реформування державної компанії, ніж показником ефективності її менеджменту.

«Нинішні збитки – це, з одного боку, результат того, що був здійснений анбандлінг «Нафтогазу», і газотранспортна система, яка генерувала свої доходи в рамках «Нафтогазу», тепер абсолютно окреме підприємство. Інша важлива позиція: перед «Нафтогазом» теж є велетенська заборгованість з боку таких злісних неплатників, як «облгази», – наголошує Гончар.

Цілі і завдання

Тим часом об’єктивно визначити ефективність роботи НАК «Нафтогаз» практично не можливо. Адже достеменно не відомо, які завдання ставить перед собою компанія. Стратегія розвитку компанії не відома навіть Кабінету міністрів, з нею ознайомлені лише члени наглядової ради «Нафтогазу», розповідає Радіо Свобода головний науковий співробітник Національного інституту стратегічних досліджень, член експертної ради Міністерства енергетики Геннадій Рябцев.

Натомість відомо, переконує експерт, що результати діяльності компанії не вкладаються у норми державних програмних документів, зокрема «Енергетичної стратегії України» та «Концепції розвитку газовидобувної галузі». На цьому запитання держави до державної компанії не вичерпуються, зауважує Рябцев.

«І цей анбандлінг не дуже зрозумілий навіть експертам – у чому ж там полягає незалежність оператора газотранспортної системи? Досі не зрозуміло, що таке «Група Нафтогаз». Проте, насправді немає ніякої «Групи Нафтогаз». Існує Національна акціонерна компанія «Нафтогаз-України» і ніхто не дозволяв змінювати реквізити цієї компанії. Крім того, куди прямує компанія, на що спрямовано ту реорганізацію, яку ніяк не можуть завершити? Чому співробітники центрального офісу компанії отримують на кілька порядків більші заробітні плати, аніж отримують технічні спеціалісти, які забезпечують функціонування об’єктів енергетичної інфраструктури? Вони ігнорують ці запитання. Чи ті, хто керують цією компанією, перебувають в Україні, чи поза її межами?» – говорить член експертної ради Міністерства енергетики Геннадій Рябцев.

Міністерство фінансів України в документі під назвою «Інформація про фіскальні ризики та їх вплив на показники державного бюджету в 2021 році» наводить розрахунки можливих сценаріїв діяльності НАК «Нафтогаз». При тому, що розрахунки робили на підставі прогнозів самої компанії, вони свідчать про те, що «Нафтогаз» лишатиметься збитковим не менш ніж до 2024 року.

Тим часом голова правління НАК «Нафтогаз України» Андрій Коболєв завив 8 жовтня, що проти керівництва компанії порушено кримінальне провадження. Про це він сказав в інтерв’ю «Громадському радіо».

«Справа стосується діяльності менеджменту компанії... Вона побудована на звинуваченнях у державній зраді. Коли вона відкрита, я не знаю. Папери з цього приводу отримав сьогодні», – вказав Коболєв.

За його словами, в компанії готові до такого «дуже наполегливого запрошення до публічної дискусії». «Нам немає чого приховувати. І щодо державного аудиту щодо резерву боргів, і щодо всіх інших питань ми абсолютно відкриті», – зазначив голова правління «Нафтогазу».