Після публікації розслідування «Схем» заступник голови фракції «Слуга народу» Павло Халімон вийшов на пресконференцію у Києві, де поскаржився на «тренд «полювання» на «слуг народу», але не прокоментував по суті викладені журналістами факти.
Напередодні «Схеми» розповіли, як генпрокурорка Ірина Венедіктова блокувала розслідування щодо Халімона через ймовірне вимагання ним неправомірної вигоди, попри аудіозаписи, які можуть про це свідчити – і які «Схеми» отримали в своє розпорядження і проаналізували, співставивши з подіями того часу. Сам Халімон раніше у коментарі до журналістського розслідування підтвердив справжність розмов, але заперечив, що вимагав хабар, стверджуючи, що грошову винагороду йому пропонував сам заявник.
В день публікації «Схем» в Офісі генпрокурора повідомили, що у липні не вбачали підстави для відкриття провадження, але днями за результатами «особистого прийому одного з народних депутатів» порушили справу. Юристи вважають, що тепер це не має сенсу, адже через зволікання з відкриттям справи шанси задокументувати ймовірні докази вже втрачено.
«Хочу відзначити, що останнім часом «полювання» на «слуг народу» вже стало трендом», – заявив Халімон на пресконференції 1 жовтня, яку він зібрав, щоб розповісти про нібито викриту корупційну схему на державному підприємстві «Івківці» за участю колишнього народного депутата Олега Дмитренка.
Сам Дмитренко 21 липня звернувся до НАБУ із заявою щодо можливого вчинення злочину народним депутатом від «Слуги народу» Павлом Халімоном. Він повідомив, що здійснював на диктофон аудіозапис зустрічей та телефонних розмов із депутатом та його довіреною особою – іншим підприємцем Сергієм Селютіним. За його словами, записи свідчать про те, що йому пропонували вирішення проблем із правоохоронцями та сприятливі умови для ведення аграрного бізнесу в Чернігівській області – в обмін на грошову винагороду у 40 мільйонів гривень.
«Схеми» отримали від заявника ці плівки у своє розпорядження. Зустрічі та телефонні дзвінки відбувалися протягом липня. Під час розмов використовувалася, ймовірно, завуальована термінологія – «титульний лист», «ксерокопія», «пакет документів», «10 відсотків від документів». Детективи НАБУ вивчили записи, надані заявником Дмитренком і 22 липня звернулись до генеральної прокурорки Ірини Венедіктової з проханням розпочати кримінальне провадження, в рамках якого збиралися зафіксувати ймовірний злочин депутата в офіційний процесуальний спосіб. Однак наступного дня отримали відмову з Офісу генпрокурора за підписом Венедіктової, у якій йшлося про те, що «на теперішній час відсутні визначені КПК України підстави для внесення відповідних відомостей до ЄРДР».
Як розповів журналістам Дмитренко, з того часу заступник голови фракції Халімон та посередник Селютін перестали виходити із ним на зв’язок.
Журналісти «Схем» проаналізували записи, опитали учасників цих зустрічей та проаналізували події, які при цьому відбувалися.
Зокрема, одна із зустрічей, на якій, зі слів Дмитренка, були присутні Павло Халімон та його однопартієць Андрій Мотовиловець, відбулася 15 липня в Офісі президента. Судячи із записів, тоді про гроші не йшлося, водночас чоловік з голосом, схожим на голос Халімона, говорив: «...щоб нам з вами не псувати стосунки, оскільки ми живемо з вами в одному регіоні, і наші діти ходять разом в школу і таке».
Пізніше в коментарі журналістам і Халімон, і Мотовиловець підтвердили, що така зустріч була. Під час цієї зустрічі, за словами нардепів, вони, навпаки, обговорювали доведення до банкрутства держпідприємства «Івківці» на Чернігівщині, з яким за контрактами веде бізнес ексдепутат Олег Дмитренко: фірма його родини – сільськогосподарське товариство «Батьківщина» – платить за гектари землі і за це збирає врожай зернових культур.
Після зустрічі в ОП Дмитренко продовжив записи свого спілкування з народним депутатом – під час якого, за словами аграрного бізнесмена, він намагався «підігравати» співрозмовникам, щоб отримати якомога більше задокументованих підтверджень їхніх намірів.
На деяких записах розмов ішлося, зокрема, про «титульний лист», «ксерокопію» та телефонну розмову з Дмитренком, вочевидь, у стінах Верховної Ради. «Схеми» запропонували прослухати їх Халімону та прокоментувати записи.
Зрештою той підтвердив журналістам автентичність розмов, але заявив, що він не вимагав хабаря, а навпаки – Олег Дмитренко його пропонував: «Не було такого (про вимагання хабара «30+10» – ред.). Таке було, але пропонував він, – заявив нардеп. – Це підприємство знаходиться на моєму окрузі, до мене звернулись люди, я допоміг як народний депутат, зробив якийсь адміністративний супровід».
Заступник голови президентської фракції також підтвердив, що приходив на зустріч у супроводі Селютіна: «Так, була (така зустріч – ред.). Ті ж самі питання обговорювалися, мені просто був необхідний свідок, я попросив Селютіна, щоб він поїхав зі мною, щоб… якщо ми будемо порушувати кримінальну справу, щоб він підтвердив цю інформацію, що Дмитренко пропонував хабаря».
Народний депутат Андрій Мотовиловець підтвердив, що був учасником зустрічі на Банковій – разом зі своїм соратником по партії Павлом Халімоном та Олегом Дмитренком. Метою зустрічі, за його словами, було «пояснити колишньому народному депутату, що підприємство буде працювати».
«Жодного, жодного пропонування вимагання, ніяких сум не обговорювалося, в моїй присутності, присутності Дмитренка і Халімона», – підкреслив Мотовиловець.
Сергій Селютін на дзвінки та повідомлення «Схем» не відповів.
На уточнення, чи спілкувався Халімон з Венедіктовою, нардеп відповів, що не спілкувався, і додав: «Більше того, я до неї звертався. Але не можу розголошувати».
18 вересня Дмитренко звернувся до Антикорупційного суду – з вимогою зобов’язати генеральну прокурорку внести відомості в ЄРДР. За два дні до публікації розслідування суд ухвалив відповідне рішення.
«Схеми» відправили письмовий запит до Ірини Венедіктової із запитаннями – якими мотивами вона керувалася, коли відмовила детективам у відкритті кримінального провадження та чи спілкувалася з депутатом Халімоном на цю тему.
На письмовий запит в Офісі генпрокурора відповіли в день публікації. Там підтвердили, що «на той момент» (тобто в липні – ред.) підстав для відкриття провадження не було. У генпрокуратурі розповіли, що у вересні на особистий прийом до Венедіктової прийшов один із народних депутатів, і за результатами прийому 24 вересня таки було розпочате досудове розслідування, яке доручили проводити НАБУ. Там «Схемам» відповіли, що відомості про це відсутні, інформація про відповідне провадження не надходила.
Також у відповіді ОГПУ зазначається, що Ірина Венедіктова не спілкувалася з депутатом Халімоном «щодо ініціювання НАБУ розпочати кримінальне провадження».
«Генеральний прокурор вирішила внести ці відомості два місяці потому, коли зафіксувати в момент злочину надання депутату неправомірної вигоди вже фізично неможливо, – зауважує виконавчий директор громадської організації «Антикорупційний штаб» Сергій Миткалик. – Тепер уже сам народний депутат повідомлений про спробу НАБУ відкрити щодо нього кримінальну справу. Тому зараз у відкритті генеральним прокурором кримінального провадження немає сенсу, зважаючи на те, що всі розумні процесуальні дії детективів Бюро зафіксувати вимагання депутатом хабара очевидно не матимуть у собі результату, бо їх мало сенс робити в момент вчинення злочину».
«Запорукою розслідування справи про хабарництво є затримання злочинця «на гарячому», а також здобуття важливих доказів, що певна особа вимагає хабар. Наразі момент втрачено, ймовірність щось встановити в цій справі дорівнює нулю. Подальше розслідування, скоріш за все, не матиме результату, а буде лише втратою часу для детективів та прокурорів», – додає юрист громадської організації «Центр протидії корупції» Андрій Савін.
