Колишній генеральний прокурор України Віталій Ярема сказав, що нічого не знає про ймовірний хабар прокурорам ГПУ за «розвал» справи проти газовидобувної компанії Burisma у 2014 році, коли він керував відомством. Про це він заявив Радіо Свобода.
«Вперше чую про це… Для мене це не був пріоритет. Я заслуховував слідчо-оперативну групу, тому що тоді ще стояли барикади на вулицях, тоді ще кров не висохла на Майдані», – сказав Ярема.
Про ймовірний хабар, з посиланням на дипломатичні джерела, йдеться у звіті Комітету Сенату США з національної безпеки та урядових справ і Комітету з питань фінансів. Звіт стосується діяльності сина колишнього віцепрезидента США Джо Байдена в Україні та української компанії Burisma.
Ексгенпрокурор запевнив, що до «розвалу» справи проти Burisma він стосунку не мав: «коментувати щось, що відбувалось на рівні слідчих якогось окремого кримінального провадження я, на жаль, через п’ять років я вже не можу».
У 2014 році проти компанії Burisma, яка належить ексміністру екології Миколі Злочевському, ГПУ відкрила провадження щодо ймовірного відмивання коштів.
Ексчиновник раніше не раз заперечував порушення закону.
У квітні 2014 року британське Бюро по боротьбі з шахрайством розпочало розслідування щодо Миколи Злочевського за підозрою у відмиванні 35 мільйонів доларів. У результаті британські правоохоронці заарештували 23,5 мільйона доларів на рахунках компаній Злочевського. Британці підозрювали, що кошти мали злочинне походження.
У липні Лондон звернувся до української Генпрокуратури за документами, що підтверджують підстави для арешту, але їх вчасно не надали. Водночас чиновники Генеральної прокуратури двічі надали довідки про «невизначений правовий статус і відсутність повідомлень Миколі Злочевському про підозру» захисту ексміністра. Через це суд у Лондоні зняв арешт.
За «розвал» цієї справи у 2014 році прокурорам ГПУ, ймовірно, заплатили хабар у розмірі 7 мільйонів доларів – йдеться у проміжному звіті двох комітетів Сенату США щодо розслідування впливу керівництва США на справу Burisma в Україні, та, зокрема, ймовірної корупційної складової у діяльності колишнього віцепрезидента США Джо Байдена. Звіт 23 вересня опублікував сенатор Рон Джонсон.
У звіті Джонсон посилається на свідчення, які в жовтні 2019 року на закритому слуханні в Конгресі дав Джордж Кент, заступник помічника Державного секретаря США з питань Європи та Євразії. Серед ключових знахідок Джонсон вказує, що «Гантер Байден працював у раді директорів Burisma (…) коли Злочевський начебто заплатив 7 мільйонів доларів хабаря чиновникам, які працюють під керівництвом генерального прокурора України Віталія Яреми, щоб «закрити справу проти Злочевського». За словами Джонсона, Кент засвідчив, що дача хабаря сталася в грудні 2014 року.
Водночас, за словами дипломата, які наводить Джонсон у звіті, у лютому 2015-го Кент зустрівся із заступником тодішнього генпрокурора Віталія Яреми Анатолієм Даниленком. На зустрічі Кент запитав у Даниленка про обставини довкола ймовірного хабаря.
«Я запитав у нього, якого розміру був хабар, і хто його взяв. Даниленко засміявся і відповів: «Саме про це в нас питав президент Порошенко минулого місяця». Я запитав: «То що ви відповіли президенту?» І він відповів: «7 мільйонів доларів. І це було минулого травня, до того, як наша команда прийшла в офіс (ГПУ – ред.)», – цитує звіт свідчення Кента.
За даними звіту, тоді ж Джордж Кент нагадав Даниленку, що листа британцям надіслали вже за генпрокурора Яреми, і що саме їхня команда винна у тому, що справу розвалили.
У коментарі Радіо Свобода Ярема додав, що його заступник Анатолій Даниленко в ГПУ займався кадровою політикою і стосунку до слідства не мав.
«Чесно, вперше чую про це, що Даниленко зустрічався з Кентом...я вперше про це чую... Я це не можу пояснити», — сказав Ярема.
Комітети Сенату США направили запит до ФБР про те, чи вживало відомство дії для перевірки цього твердження, та які саме. «ФБР ще не відповіло на цей запит», – йдеться у документі.
Президент США Дональд Трамп раніше заявляв, що колишній віцепрезидент Джо Байден, який є його опонентом на виборах президента у листопаді, використовував свою посаду між 2009 та 2017 роками для тиску на уряд України, щоб нібито зупинити розслідування проти компанії Burisma.
Представники Демократичної партії США вважають ці звинувачення і розслідування політично вмотивованими. Гантер Байден був членом Ради директорів компанії Burisma з 2014 по 2019 роки.
Звіт визнає, що достеменно не зрозуміло, наскільки присутність сина Байдена в Burisma вплинула на політику щодо України, яку проводила адміністрація за участю його батька.
