25 жовтня жителі Одеси отримають по чотири бюлетені – потрібно буде обрати депутатів до міської, обласної і районної рад, а також міського голову. Саме останній бюлетень викликає найбільший ажіотаж, хоча міцних конкурентів, зазначають соціологи, чинному мерові так і не з’явилось. У списки кандидатів потрапило багато активістів, які багато років протистояли будівельним компаніям. Водночас і представники великого бізнесу, вочевидь, домовляються з кількома партіями – заводять своїх людей по різних списках, кажуть експерти.
Із 27 серпня до 8 вересня Київський міжнародний інститут соціології (КМІС) опитав 1200 одеситів. Результати можуть засмутити місцеву опозицію і активістів – і міський голова Геннадій Труханов, і його партія «Довіряй ділам» утримують перші місця. Проте мобілізація електорату, жорстка політична боротьба і складна для підрахунку система голосів може швидко змінити політичні розклади в Одесі, кажуть фахівці.
Геннадій Труханов і «Довіряй ділам»
Згідно з опитуванням, чинний міський голова Геннадій Труханов має приблизно 46% підтримки, а його партія – близько 34%. Не варто забувати і про адміністративний ресурс, зазначають фахівці. Наприклад, нещодавно журналісти зафіксували, як люди, які називають себе «працівниками департаменту соціального захисту», розносять пакети із партійною агітацією по квартирах.
У самому департаменті кажуть, що в них ці люди не працюють, а в партії «Довіряй ділам» запитання ігнорують. На вибори разом із Трухановим йдуть його давні соратники. Більшість з кандидатів – чинні депутати міської ради від його ж партії, члени виконкому чи районних адміністрацій. Також до міського голови «перебігли» кілька депутатів з партії Сергія Ківалова, зокрема, депутатка Світлана Осауленко. «Я обираю переможців», – заявила вона і прочитала вірш радянського поета Юрія Левітанського «Каждый выбирает для себя».
Геннадій Труханов став міським головою у травні 2014 року, проте і до цього фактично контролював Одеську міську раду – попередній міський голова Олексій Костусєв пішов з посади в листопаді 2013 року. Його обов’язки виконував секретар міськради Олег Бриндак – зараз лідер партії «Довіряй ділам», якого ЗМІ в 2013-2014 роках називали «помічником Труханова». Останній до 2014 року був народним депутатом – спочатку від «Партії регіонів», потім входив до групи «Економічний розвиток».
Наразі проти Труханова слухається дві справи у Вищому антикорупційному суді. Одна з них щодо можливого декларування недостовірної інформації про своє майно, і обвинувальний вирок у ній може закрити для Труханова політичну кар’єру – стаття передбачає тимчасову заборону на обіймання державних посад. Друга – стосовно можливого розкрадання коштів міського бюджету під час купівлі будівель заводу «Краян». Раніше одеський суд виправдав міського голову та інших посадових осіб у цій справі, але зараз вона слухається в апеляції. Засідання багато разів переносили на прохання Труханова через пандемію коронавірусу.
На думку голови Одеської обласної організації «Комітету виборців України» Анатолія Бойка, нова міська рада жодним чином не буде настільки комфортною для міського голови.
«Найголовніше запитання: «Хто буде міським головою?». Але навіть якщо залишиться Геннадій Труханов, то дуже ймовірно, що депутатський корпус вже не буде для нього настільки комфортним, як в цьому скликанні. Виходячи з попередніх прогнозів, малоймовірно, щоб «Довіряй ділам» змогла набрати так багато мандатів, як в 2015 році. І тоді їм доведеться об’єднуватись. І можуть бути різні умови об’єднання», – говорить Бойко.
Деякі політики в Одесі припускають, що Офіс президента готується розіграти проти Труханова його власну схему – зняти самого міського голову через антикорупційний суд, а до керма поставити «свого» секретаря міськради. Якщо, звісно, «Слуга народу» зможе отримати достатню підтримку.
Таку можливість висловлює у фейсбуці Вадим Чорний – підприємець, колишній міський голова Арцизу, нині підозрюваний у справі про пожежу в готелі «Токіо-Стар» («Паровоз»).
«Якщо я правильно розумію, нескладний гамбіт, вчинений «Слугою народу» в Одесі, то вони розраховують (Вадима – ред.)Мороховського, якого в списку прикрив Олег Філімонов, поставити секретарем міськради (місце традиційно віддається слабкому кандидату партії влади). Потім прибрати Труханова, який переможе на виборах, через суд і залишити Мороховського в.о. мера. Гарне рішення», – пише Чорний.
Вадим Мороховський, Олег Філімонов, «Слуга народу» і… Андрій Ставніцер
Мороховський, про якого згадує Чорний, – одеський банкір, підприємець і непублічний політик. Він – голова правління і співвласник банку «Восток», разом зі своєю дружиною і підприємцем Володимиром Костельманом, власником «Fozzy Group» (супермаркети «Сільпо», «Фора», «Fozzy» та інші – ред.). В Одесі Мороховский відомий також як меценат і організатор спонсорської допомоги – банк «Південний», який він очолював раніше, брав участь в багатьох соціальних ініціативах. Сам банкір в 2008 році став засновником «Музею сучасного мистецтва Одеси» і досі підтримує цей приватний культурний заклад. Він також активний член єврейської громади Одеси.
Востаннє Мороховський публічно займався політикою в 2010 році, коли формувалась партія Арсенія Яценюка «Фронт змін», але доволі швидко відмовився від участі у виборах. Раніше, з 2006-го до 2010 року, банкір навіть був депутатом міської ради. В травні 2014 року Мараховський став одним із засновником фонду «На благо Одеси» і спочатку очолював його – через цей фонд місцевий бізнес підтримував армію, правоохоронців, військовий шпиталь та громадські організації Одеси. Місцеві ЗМІ писали, що в серпні 2015 року фонд змінив керівника, а сам Мороховський казав, що фактично відійшов від керування ще на початку 2015 року. Втім, згідно із даними бази Youcontrol, він досі є в засновниках організації разом із іншими одеськими підприємцями і підприємствами. Зокрема, серед них «ТІС – ВУГІЛЛЯ» – компанія, співвласником якої є Андрій Ставніцер.
Відомий підприємець неодноразово заперечував, що в нього є політичні амбіції. Навесні 2020 року президент Володимир Зеленський запропонував йому стати куратором регіону в протидії пандемії. Ставніцер підключив власні фінанси і власну команду, створив оперативний штаб протидії коронавірусу, вів переговори із іншими великими підприємцями регіону і через 50 днів зупинив його роботу.
«Станом на 4 травня 2020 року штабу вдалося залучити 135 950 000 гривень. Величезна цифра, в якій ми врахували будь-яку участь всіх небайдужих. Прямі грошові перекази на рахунок фонду, прямі закупівлі, власна продукція. Входять до неї і 46,4 мільйона гривень, які група TIS, зерновий термінал Neptune і буксирна компанія P&O Maritime Ukraine перерахували в національний Фонд боротьби з коронавірусом», – написав тоді Ставніцер. Влітку він брав активну участь у прибиранні з пляжу бункерувальника Delfi : надавав буксири, вів переговори із АМПУ і знову заперечував політичні амбіції.
У вересні одеська презентація перших «п’ятірок» партії «Слуга народу» проходила в «Зеленому театрі» – об’єкті, який належить брату Ставніцера. Представляти «своїх людей» в Одесі приїхав сам президент.
Чутки про актора Олега Філімонова як кандидата на посаду міського голови від «Слуги народу» ходили давно. Як він сам розповів Радіо Свобода на з’їзді партії, президент Володимир Зеленський запропонував йому балотуватися на посаду міського голови Одеси ще на початку літа. «Я маю сказати, що я досить довго думав. Але я ухвалив рішення, що я піду», – сказав Філімонов.
Пізніше в інтерв’ю Дмитру Гордону Філімонов заявив, що припинив їздити в Росію після анексії Криму і початку війни на Донбасі.
«Якщо колись, дай Боже, щось зміниться, щось виправиться, то, можливо, вдасться відновити зв’язки. Зараз із тих людей, які живуть там постійно, я спілкуюся тільки з Михайлом Михайловичем Жванецьким, із хлопцями із «Квартету І»... І практично все», – заявив актор і кандидат. Половина театрального колективу «Квартет І», актори Ростислав Хаїт і Леонід Барац, – вихідці з Одеси.
Згідно із опитуванням КМІС, Філімонов має 4,2% підтримки, а «Слуга народу» – 6,7%, втім, опитування проводилось ще до офіційного представлення і кандидата, і партійного списку. До п’ятірки кандидатів також увійшли ректор Одеського національного університету Ігор Коваль, шахістка Наталя Жукова і заступник директора Одеського художнього музею Олександра Ковальчук. Цікаво, що її начальник, художник Олександр Ройтбурд також балотується до міськради, але від партії «Європейська солідарність».
У списку «Слуги народу» – помічники народних депутатів від президентської партії, опозиційна депутатка Ольга Квасніцька, яка в 2015-му балотувалась від «Самопомочі», громадський активіст Олексій Осауленко, який багато років займався проблемою комунального господарства, т.в.о. директора КП «Бюро регіонального розвитку» і громадський радник голови Одеської ОДА Олександр Славський.
Після офіційного оголошення представники «Слуги народу» почали проводити інформаційні заходи і дискусії – про екологію, історичну спадщину, місцеву політику тощо. Вони проходять у «ЗеХабі» – спеціально створеному публічному просторі, де раніше був розташований один з одеських коворкінгів.
Петро Обухов, Олексій Гончаренко, «Європейська солідарність»
Наймолодшого кандидата в міські голови Одеси висунула партія Петра Порошенка – ним став підприємець Петро Обухов. Його не було в списку кандидатів, про яких одеситів питав КМІС, а ось підтримка колишньої «БПП-Солідарності», а нині «ЄС» – це 4,1%.
Партія набрала тих, хто, безсумнівно, приверне до них увагу – це нові обличчя, які не мали політичної кар’єри раніше. Це і вже згаданий художник та директор Одеського художнього музею Олександр Ройтбурд, і екологічний активіст Владислав Балінський, і активіст Юрій Дьяченко, і учасник бойових дій на Донбасі Дмитро Колцун.
Народний депутат Олексій Гончаренко очолює список партії в обласну раду. В обласну раду також йдуть декілька людей, які ніколи раніше не були політикам, наприклад, відомий одеський історик Андрій Красножон.
Обухов позиціонує себе як кандидата, який опікується інфраструктурою міста, як урбаніст. Останній рік він регулярно записує відеоблоги на тему паркування, дорожнього руху, дорожніх розв’язок у місті і взагалі важливості урбаністичного планування під час розвитку міста. Також він нещодавно виступив із засудженням ініціативи Труханова повернути двом вулицям міста радянські назви та порадив краще прибрати стихійну парковку саме на розі цих вулиць.
Коментуючи для Радіо Свобода велику кількість у списках людей із гарним бекграундом, активістів, Анатолій Бойко зазначає: хоча великий бізнес, за його інформацією, вкладає гроші в усі великі партії, дуже важливо, щоб до міськкради потрапили «люди із власним іменем».
«Вони не захочуть паскудити своє ім’я підтримкою поганих для міста рішень. І їхнє небажання голосувати – це додаткова «невідома» для майбутнього міського голови», – говорить Бойко. Він також нагадує: ще неясно, як себе буде поводити центральна влада щодо «нових депутатів». Йдуть до міської і обласної ради від «ЄС» і «старі» депутати, які давно співпрацюють із Гончаренком, і журналісти телеканалу «Думская.ТВ», зокрема, його власник Михайло Шмушкович, відомий як старий приятель Гончаренка.
Микола Скорик, Вадим Рабінович, «Опозиційна платформа – за життя»
Згідно із опитуванням КМІС, партія Вадима Рабіновича і Віктора Медведчука має в Одесі неабияку підтримку – 12,4%. За Рабіновича на виборах міського голови готови були проголосувати 6,1% одеситів, але, врешті-решт, партія висунула не його. Співголова партії очолить список в обласну раду, а за посаду міського голови буде змагатися народний депутат Микола Скорик.
Скорик – виходець з Одеси і один із найбільш відомих і «старих» «регіоналів». Тривалий час він працював разом із Леонідом Клімовим, одним із засновників «Партії регіонів». Із 2006 до 2010 року Скорик очолював обласну раду, а в листопаді 2013-го – березні 2014-го – Одеську обласну державну адміністрацію. Зараз в суді слухається справа «19 лютого» – про масове побиття взимку 2014 року журналістів і активістів. У червні 2020 року на судовому засіданні журналісти свідчили проти нього, зокрема, розповіли, що за 10 хвилин до початку побиття Скорик виходив до журналістів, а потім забарикадував двері, коли людей почали бити.
Генеральна прокуратура не знайшла доказів причетності тодішнього голови ОДА до побиття – обвинувачення були висунуті його тодішньому заступнику Олександру Орлову. Сам Скорик також заперечує свою причетність. Нещодавно його фейсбук-пост викликав широке обговорення в одеських ЗМІ – народний депутат заявив, що «біолабораторія США може стати джерелом COVID-19 в Одесі».
21 вересня з’їзд ОПЗЖ в Одесі супроджувався скандалом – напередодні стало відомо, що організатором події виступає організація Іллі Киви, і до міста проведення з’їзду приїхали десятки патріотично налаштованих активістів, зокрема з «Національного корпусу». Після сутичок поліція заарештувала і вивела з території готелю, де проходив з’їзд, пів сотні людей зі зброєю.
У списках «ОПЗЖ» в міськраду є кілька чинних депутатів, зокрема, Лілія Леонідова, яка неодноразово дискутувала із Геннадієм Трухановим в сесійній залі та протистояла йому, а також Богдан Гіганов, відомий, зокрема, своєю поїздкою до Росії для виступу на пропагандистських телевізійних шоу.
Цікаво, що серед кандидатів від «ОПЗЖ» є Олена Вододюк (Орлова) – багато років вона співпрацювала із компаніями Володимира Галантерника, якого ЗМІ називають «сірим кардиналом Одеси», організовувала святкування «Юморини», Дня Одеси та інших міських свят, а останнім часом очолює благодійний фонд «Holidays». Також до списку потрапив начальник управління державного архітектурно-будівельного контролю одеської міської ради (ДАБІ) Олександр Авдєєв. До 15 березня, поки діяльність ДАБІ не заблокували, він затверджував частину дозволів на будівництво в Одесі та контролював будівництво. Також до списку увійшов Михайло Кучук, колишній заступник одеського міського голови Едуарда Гурвіца, який пізніше працював у КМДА. І в Одесі, і в Києві він відповідав за будівництво.
Представники ОПЗЖ ведуть активну інформаційну боротьбу із партією Геннадія Труханова і самим міським головою. На думку лідера громадської організації «Збережемо Одесу самі» Юрія Нікітіна, це боротьба за електорат і змагання за майбутній вплив в міськраді. Але саме ці дві партії, на думку активіста, сформують нову більшість – «і та, і інша партія є олігархічними проєктами». І саме ця більшість буде вирішувати такі проблеми, як забудову узбережжя і збереження історичних пам’яток, зазначає активіст. Він багато років захищає одеську архітектурну спадщину, бореться із забудовою зелених зон і за вільний прохід до моря.
«На жаль, я не передбачаю ніяких змін до найкращого після цих виборів. Я бачу, все той же принцип формування списків, я бачу тих самих людей, я розумію, в якій пропорції залишаться старі обличчя і наскільки вони збережуть свій вплив», – говорить Нікітін.
На думку активіста, в наступній міській раді дійсно можна буде побачити більше людей із гарною історією та «бекграундом», але для створення реальної опозиції таких «позитивних» людей має бути хоча б 10-15% – в умовах Одеської міської ради це 7-8 депутатів.
«Не можна говорити, що Мараховський чи Ставніцер не були впливовими, а після виборів стануть. Так само і Владислав Балінський чи Ольга Квасницька – не можна сказати, що після виборів вони стануть більш впливовими. У них з’являться додаткові інструменти, але ніхто не заважатиме депутатам з «Довіряй ділам» проголосувати так, як потрібно їхнім керівникам», – стверджує Нікітін.
Для того, щоб отримати той результат, який вони планують, великі партії беруть до своїх списків людей, за яких будуть голосувати, додає активіст: «А вони втягують за собою тих, за кого голосувати, швидеш за все, не стали б. Це не перший приклад таких дій. І я радий, що до списків увійшла певна кількість людей, які, сподіваюсь, не зміняться і залишаться такими самими».
Едуард Гурвіц, Аднан Ківан і зоозахисниця
Згідно із опитуванням КМІС, рейтинг підтримки Едуарда Гурвіца, який вже двічі був міським головою Одеси – з 1994-го до 1998-го і з 2005-го до 2010 року. Він також двічі був народним депутатом – від партій «Наша Україна» і «УДАР». У 2014 і 2015 роках він балотувався на посаду міського голови Одеси, але обидва рази програвав Труханову.
Тим не менше, в 2020 році він знову готовий змагатись – згідно із соцопитуванням КМІС, його рейтинг лише 3,8%, але від такого досвідченого політика можна чекати електоральних сюрпризів. Разом із Гурвіцем від його однойменної партії до міськради йдуть такі люди, як активіст, колишній керівник комунального підприємства і давній опонент Труханова Михайло Кузаконь. Впродовж останніх років він займався боротьбою проти місцевої влади в судах, зокрема стосовно питання військового аеродрому, територію якого віддали комунальним підприємствам.
Також в списку Гурвіца – медіаменеджер, колишній власник та директор кількох телеканалів Олександр Козир – в 2015 році він балотувався за списком «Довіряй ділам», але не пройшов. Також місцеві журналісти пов’язували його із Володимиром Галантерником. Разом із колишнім міським головою в міськраду хоче потрапити зоозахисниця Світлана Барсукова – вона виступала проти тварин в цирку і проти вбивств безпритульних тварин.
17 вересня на «7-му каналі», який належить одеському забудовнику Аднану Ківану, почала виходити програма журналістки Людмилі Чекової – вона ще з 1990-х років підтримувала Гурвіца та боролась із його політичними конкурентами. Перший випуск програми вона присвятила Олександру Ангерту – журналісти-розслідувачі знаходили його зв’язки із Трухановим. Сам Труханов їх також не заперечує, але вже в 2014 році заявляв: «Нехай буде рішення суду, що він бандит і добропорядні люди не можуть із ним зустрічатись».
Кандидат політичних наук, доцент Одеського національного університету Михайло Шабанов вважає, що на місцевих виборах великий потенціал – саме у місцевих партій. Великі шанси – і у чинного міського голови, заявив він в коментарі Радіо Свобода.
«Навіть після представлення президентом першої десятки партії «Слуга народу» вона залишається певним аутсайдером. До політичної сили залишається багато запитань, навіть із таким кандидатом на посаду міського голови, як Олег Філімонов. У нього – невеликий рейтинг, близько 5%. Вибори міського голови доволі прогнозовані. До міської і обласної ради зайдуть класичні для Одеси політичні сили – «Довіряй ділам», «Слуга народу», «Морська партія» Сергія Ківалова, хоча в останнього рейтинг не дуже великий – близько 8%», – вважає Шабанов.
Політолог не згадує партію «ОПЗЖ» – каже, що вони мають свої шанси, але до політичної сили «є питання». «Події, які відбуваються в Одесі, показують, що позиції «ОПЗЖ» досить нестійкі. Вони мають підтримку в регіоні, особливо в області. Але у Труханова та його партії є конфлікт із «ОПЗЖ» – вони будуть розглядатися як конкуренти. На мою думку, в одеському політичному дискурсі позиції «ОПЗЖ» зараз є ідеологічно негативними – в нас є патріотичний дискурс, який зростає, є партія Труханова, яка має певну лояльність до партії президента, а «ОПЗЖ» дещо випадає з цього контексту», – вважає Шабанов. На його думку, на рівні області конкуренцію «ОПЗЖ» складуть регіональні ініціативи – партії «За майбутнє» та «Наш край» із поміркованим дискурсом.
Олександр Шатхін, інший одеський політолог, вважає, що хто буде наступним міським головою, ще невідомо. По-перше, вибори пройдуть в два тури, каже він, по-друге, ще невідомі можливі наслідки судових справ Труханова в антикорупційному суді.
«Другий тур обов’язково буде. І ще питання, хто там буде. Хто зможе переконати одеситів голосувати за нього і хто зможе змінити політичну ситуацію в Одесі, яка склалася протягом останніх 5-6 років», – говорить політолог. Проте, на його думку, висування Філімонова кандидатом на посаду міського голови від «Слуги народу» – це ознака «таємного договору» між Трухановим і Офісом президента. Домовлятися із президентами Труханов вміє, додає Шатхін.
В Офісі президента наразі не коментували подібних припущень.
Втім, політолог також вважає, що хоча майже в кожній партії є представники забудовників, майбутня каденція міської ради буде кращою – в раду мають зайти нові обличчя, які не будуть працювати за старими правилами. А якщо не буде монобільшості, «то не буде і такої варварської забудови Одеси», як зараз, зазначає він.
