Ринок землі в Україні ще не запрацював, але жорстка битва за перспективні угіддя вже йде повним ходом, пише газета «Україна молода». Історії, коли пшеничне поле спалахує через умисний підпал або чийсь комбайн раптом починає косити сусідське збіжжя, стали звичними, йдеться далі.
А найпоширенішою формою насильницької зміни власника, як стверджує видання, й надалі залишається рейдерство. Юридично захистити свої права аграріям непросто одразу з двох причин, пише автор.
По-перше, зазначає він, за спиною охочих поживитися чужим добром часто стоять найняті правоохоронці, які в разі спротиву залучають до брудної справи всю міць державної репресивної машини.
А по-друге, пише автор, потерпілі часто самі мають проблеми із законним оформленням землі, тому не йдуть до суду. На думку експертів газети, щоб розірвати це замкнене коло, фермерам доведеться спільно винаймати штат юристів, оплачуючи заодно і послуги постійно діючих загонів самооборони.
Цього року президент України Володимир Зеленський підписав закон про внесення змін до Земельного кодексу і кілька інших законодавчих актів, що покликані побороти рейдерство як таке, інформує газета.
Більше того, при Мін’юсті ще наприкінці минулого року відкрили Офіс протидії саме таким злочинам, але зловмисники, які прагнуть заволодіти чужою землею, не поспішають згорнути свою діяльність, наголошує автор.
«Причина криється у самій системі державної влади, що роздвоїлася сама в собі. Тобто одні чиновники отримують гроші нібито за боротьбу з рейдерами, а інші прикривають атаки останніх на успішні аграрні підприємства», – йдеться у статті.
Юридичний захист, а якщо ще й на постійній основі – недешеве задоволення. Осилити такі витрати одноосібники навряд чи зможуть, тому експерти газети радять представникам малого та середнього бізнесу об’єднуватися, аби в складчину утримувати групу кваліфікованих юристів, а заодно і власну службу безпеки, яка б оперативно виїжджала на місця НП. І все це лише тому, що держава не виконує свою основну функцію – захист добросовісних громадян від правопорушників, на цьому наголошується в матеріалі «Бізнес на сльозах: чому Офіс протидії рейдерству при Мін’юсті не може зарадити захопленню земель».
На початку року президент України Володимир Зеленський закликав громадян звертатися до Офісу протидії рейдерству по необхідну допомогу у вирішенні їхніх проблем. «Ви чули про Офіс протидії рейдерству? Ні? Так? Хай там як – він працює і працює результативно!», –написав він у фейсбуці.
В Україні був створений Фонд боротьби з коронавірусом, що склав майже 65 мільярдів гривень. Гроші, зокрема, взяли з освіти, науки, культури. Але, як стверджує дописувач газети «День» Ігор Лосєв, на боротьбу з пандемією витратили лише незначну частину цієї суми, а решта пішла на «Велике будівництво» доріг імені Володимира Зеленського, бо він це обіцяв у своїй передвиборчій програмі.
Тим часом медики стверджують, що восени-взимку на українців чекає спалах COVID-19. А гроші, за які мали бути куплені апарати штучної вентиляції легенів або кисневі апарати, «закатали в асфальт», пише автор.
Така поведінка чинної влади, на думку дописувача, – це «нечесна гра, крайній авантюризм і злочинне нехтування життями мільйонів громадян України». Про інші факти нечесної, на думку дописувача, гри йдеться в статті «Нечесна гра».
Президент України Володимир Зеленський назвав неправдивою інформацію про відсутність грошей у Фонді боротьби з COVID-19.
«З «ковідним» фондом усе в порядку... там майже всі кошти є. Майже всі, я не пам'ятаю, скільки. Це питання прем’єр-міністра. Це неправда, ця історія є великим фейком, який підігрівають різні люди, журналісти», – заявив Зеленський під час спілкування з журналістами в Харківській області, де глава держави оглянув з гелікоптера перебіг реконструкції доріг державного та місцевого значення в регіоні, яка здійснюється в межах національної програми «Велике будівництво».
Громадська організація StateWatch 24 липня повідомила з посиланням на відповідь Міністерства фінансів на власний запит, що у Фонді боротьби з COVID-19 залишилося 3,2 мільярда гривень.
10 квітня президент Зеленський анонсував створення Фонду боротьби з коронавірусом обсягом майже 66 мільярдів гривень. З цих коштів, зокрема, мали виплачуватися доплати лікарям, залученим до боротьби з захворюванням, закуповуватися засоби захисту та медичне обладнання.
Останнім часом у багатьох українців посилюється відчуття катастрофи, а запевнення влади, що ситуація під контролем, викликають щонайменше подив, тривогу і нервозність, стверджують «Факти».
Про те, що відбувається в країні, журналісти видання розмовляли з главою парламентської комісії з відновлення територіальної цілісності України Сергієм Рахманіним. Коментуючи намір президента Володимира Зеленського якнайшвидше досягнути миру на Донбасі, народний депутат зазначив, що для досягнення будь-якої мети потрібні план дій і механізм реалізації.
«У мене глибоке переконання, що у Зеленського як не було плану і механізму, так і немає досі. Відповідно, досягнення миру тими способами, якими він намагається його досягти, неможливе в принципі», – зазначає депутат.
Він також стверджує, що те, що відбувається сьогодні на фронті, – це не перемир'я, це режим припинення вогню, який в дійсності дотримувався рівно шість днів. Докладніше про політичне сьогодення йдеться в матеріалі «Сергій Рахманін: «Мир, обіцяний Зеленським, – це прихована форма війни».
«Наше найперше завдання – припинення вогню на Донбасі», – заявив Володимир Зеленський через рік після інавгурації. І продовжив: «Я готовий втрачати свою популярність, свої рейтинги. І якщо буде треба, я без вагань буду готовий втратити свою посаду, щоб тільки настав мир».
Скасування обов’язкового ЗНО з української літератури, яке запропоноване у проєкті Умов прийому на навчання для здобуття вищої освіти в 2021 році – одна з найбільших загроз як для освітньої реформи, так і державної гуманітарної політики загалом. Про це йдеться у зверненні Національного університету «Острозька академія» до Міністерства освіти і науки України, яке друкує газета «День».
У зверненні наголошується, що «українська література є фундаментальним засобом формування особистості громадянина з високим рівнем національної свідомості та культури. Виховний потенціал літератури має універсальний характер, завдяки чому виробляє моральні пріоритети, ціннісні орієнтири й естетичні критерії». Більше з текстом звернення газета знайомить в матеріалі «Значення української літератури особливо важливе».
Уповноважений із захисту державної мови Тарас Кремінь назвав «однією з найбільших загроз» скасування обов'язкового зовнішнього незалежного оцінювання з української літератури. «Засвоїти українську мову без високого рівня вивчення української літератури неможливо. Готую звернення до прем'єр-міністра України та Міністерства освіти і науки України, щоб ця норма була переглянута або скасована», – написав він у фейсбуці 17 вересня.
