Україна змушена платити в середньому 150-200 мільйонів доларів на рік Росії, поповнюючи бюджет держави, яку сама визнає агресором – за послугу зберігання відпрацьованого ядерного палива з українських атомних станцій. Для порівняння: це річний бюджет міста Миколаєва чи майже дворічний бюджет на стипендії студентам та аспірантам.
В Україні немає власного централізованого сховища, яке б вміщало відпрацьоване паливо з усіх українських АЕС. Ідея побудувати його, щоб у такому стратегічному питанні як атомне не залежати від Росії – родом ще з початку 2000-х. Здавалося б, за останні 6 років були усі передумови прискоритись. Однак, саме у цей час відбувається черговий зрив вчасної здачі об'єкта в експлуатацію.
Як з’ясували «Схеми», навколо освоєння великого держпідряду, вочевидь, вирують тіньові домовленості і, схоже, існує корупційна змова між державним замовником та приватним виконавцем. Принаймні, такі висновки можна зробити із матеріалів офіційного слідства. Яка ціна незалежності України від Росії у атомній галузі та яка роль у цій історії ексдепутата Микитася?
