Поєднання людського мозку з комп’ютером ще кілька років тому виглядало науковою фантастикою. Але це поступово змінюється. 28 серпня компанія всесвітньо відомого підприємця і винахідника Ілона Маска представила прогрес, зроблений у цій сфері. Ось що потрібно знати про амбіції Neuralink.

Фахівці компанії Neuralink, яку Ілон Маск створив у 2016 році і вклав в стартап понад 100 мільйонів доларів, розробили бездротову версію нейроінтерфейсу. Вона була успішно імплантована в мозок двох свиней і потім витянута без шкоди для тварин, повідомив Маск під час пресконференції, яка 28 серпня відбулася онлайн у штаб-квартирі Neuralink.

«За останній рік ми значно спростили наші системи: тепер вони вміщаються в чип, який займає менше місця, ніж монета, і його можна повністю приховати при імплантації. Він повністю зіллється з кісткою черепа і буде невидимим ззовні, працюючи цілий день без підзарядки», – заявив винахідник.

Маск показав свиню, в мозок якої вживлений імплант розміром 8 міліметрів у діаметрі. «Це як Fitbit (фітнес-трекер – ред.) у вас у черепі з маленькими дротами. Це здорова і щаслива свиня з імплантом, який стоїть уже два місяці і відмінно працює», – розповів Ілон Маск.

За його словами, чипи дозволяють фахівцям стежити за активністю центрів мозку свиней за допомогою технології бездротового з’єднання, відстежуючи те, чого торкається тварина своїм п’ятачком.

Амбіції Neuralink

Ілон Маск став одним зі співзасновників компанії Neuralink у 2016 році і інвестував у неї понад 100 мільйонів доларів.

Компанія має на меті поєднати мозок людини із комп’ютером, створивши мікрочип, який можна ввести хірургічним шляхом.

Минулого року Neuralink показала мікрочип, який записує та стимулює мозкову діяльність за допомогою електродів, а також подібний до швейної машини пристрій, який імплантує електроди в кору мозку.

Поки що амбіції суто медичні – допомога людям, які мають мозкові ураження, наприклад через перенесений інсульт чи онкологію. Саме нейрокомп'ютерний інтерфейс має величезний потенціал допомогти паралізованим людям та особам з серйозними неврологічними розладами.

«Короткострокова ідея полягає у допомозі в лікуванні травм мозку. Маск заявив, що потім ця технологія може використовуватися для лікування складних неврологічних станів, таких як хвороба Паркінсона та Альцгеймера», – пише Business Insider.

Маск мріє, щоб чипи давали можливість «симбіозу» між мозком людини та штучним інтелектом. Технологію вже тестували на мишах: і в більшості випадків операції проходили успішно.

Нейропротезування, наприклад, є одним із прикладів роботи нейрокомп’ютерного інтерфейсу. Відомі нам звичайні протези існують уже багато років, і з часом технології дозволяли робити їх дедалі більш зручними для людей. Але нейрокомп’ютерний інтерфейс повністю змінює уяву про класичне протезування – тепер людина завдяки своїм думкам здатна рухати пальцями на протезі.

В перспективі компанія хотіла б за допомогою поєднання людини і комп’ютера суттєво покращити здатність зберігати та обробляти інформацію. Тільки-но уявіть можливість «покласти» у мозок цілий том інформації за мить. Але такий функціонал, звісно, потребуватиме набагато більше часу, і не всі вірять в успішність подібних амбіцій, принаймні у найближчий перспективі.

Скільки чекати?

Маск раніше казав, що випробування на людях має початися в 2020 році, проте науковці у сфері нейрології поставили під сумнів такі строки, враховуючи, що компанія тільки розпочала випробування на тваринах у 2019 році, йдеться в Business Insider.

Складність подібних проєктів, і особливо настільки інвазивних, як Neuralink, полягає не лише у створенні самого пристрою, йдеться в статті Wired.

«Є також надзвичайно біологічно складний мозок, який намагається «проковтнути» будь-який сторонній матеріал, який потрапляє туди. Створення нейронного чипа, який можна використовувати у людей, вимагає років клінічних випробувань. Управління контролю за продуктами і ліками США (FDA) має затвердити ці пристрої. А для досягнення кінцевої мети Neuralink – з’єднання людини з машиною – спочатку доведеться переконати здорових людей відкрити свої черепи, щоб туди вживили імплантат», – пояснюють оглядачі.

Чому технологію критикують?

Маск не єдиний, чия компанія залучена в розробку нейрокомп’ютерного інтерфейсу. Але сама ідея викликає не тільки захоплення, але й чимало критики.

Одне з найбільших занепокоєнь викликає потенційний злив особистих даних через такі мікропристрої. Штучний інтелект, тим часом, може бути здатен «зламати» таку систему, наслідки чого можуть бути непередбачуваними.

«Такі технології можуть революціонізувати лікування багатьох хвороб, від травми головного мозку та паралічу до епілепсії та шизофренії, та суттєво покращити людське життя. Але ця технологія може також посилити соціальну нерівність і запропонувати корпораціям, хакерам, урядам чи іншим особам нові способи експлуатації та маніпулювання людьми. І це могло б глибоко змінити деякі основні людські характеристики: приватне психічне життя, індивідуальність та розуміння окремих осіб як суб’єктів, пов’язаних їхніми тілами», – написали експерти в науковому журналі Nature.

Науковці переконані: компанії, які сьогодні займаються розробкою таких девайсів, повинні детально звітувати про свою діяльність та діяти виключно в рамках стандартів.

«Щоразу, коли йдеться про «покращення» людей, виникають моральні питання – особливо щодо того, де саме закінчується людина і починається машина», – йшлося в статті видання The Guardian.

Додатковою причиною для занепокоєння є те, що людство ще навіть не в достатній мірі вивчило всі аспекти роботи мозку, тому необхідно провести багато досліджень, перш ніж поєднувати його із гаджетами.