Польща і Чехія, яких президент Білорусі Олександр Лукашенко звинуватив раніше 10 серпня у втручанні в події навколо президентських виборів у його країні, критикують дії білоруської влади в перебігу цих виборів і заперечують звинувачення.
У Польщі, зокрема, міністр закордонних справ Яцек Чапутович на пресконференції відкинув будь-яке втручання польської держави в події в Білорусі. За його словами, заява Лукашенка неоднозначна, бо в ній є певний натяк на дзвінки з Польщі, що можуть стосуватися громадських організацій – які, наголосив польський міністр, мають повне право підтримувати контакти з представниками білоруського громадянського суспільства. Тому, сказав він, у Варшаві звинувачення Лукашенка визнають за безпідставні.
«Вважаємо, що білоруська влада повинна розуміти, що масштаб тих протестів – не результат впливу з-за кордону, тим більше впливу Польщі, яка бажає білоруському суспільству всього найкращого, – а результат лише певного невдоволення, що виразилося в демонстраціях громадськості», – наголосив Чапутович.
Він додав, що сам перебіг виборчої кампанії в Білорусі, події в день голосування, а особливо ввечері 9 серпня і вночі, коли міліція застосувала силу проти демонстрантів по всій Білорусі, «суперечать міжнародним стандартам».
За його словами, в посольстві Польщі в Мінську відбулася зустріч послів країн-членів Європейського союзу в Білорусі, і «загальна оцінка полягала в тому, що білоруське суспільство розчароване перебігом подій після виборів».
Нагадавши, що прем’єр-міністр Польщі Матеуш Моравецький запропонував провести надзвичайний саміт голів держав і урядів країн-членів ЄС у зв’язку з подіями в Білорусі, Яцек Чапутович додав, що він, зі свого боку, звернувся до верховного представника ЄС із закордонних справ Жозепа Борреля з проханням скликати аналогічну зустріч на рівні голів МЗС країн Євросоюзу.
«Очікуємо, що влада в Мінську припинить тиск і почне реальний діалог із громадянами», – додав Чапутович.
Також у Чехії Міністерство закордонних справ висловило занепокоєння щодо перебігу президентських виборів у Білорусі. «Ми вважаємо неприйнятним, що у зв’язку з передвиборчою агітацією і проявом права на зібрання ще перед голосуванням була затримана велика кількість осіб. Також неприйнятними є дії репресивних органів щодо громадян, які протестували проти перебігу і результатів виборів», – зазначено в заяві чеського МЗС.
«Ми закликаємо білоруську владу припинити карати своїх громадян за виконання ними прав, які гарантуються конституцією», – наголошує МЗС Чехії.
На думку міністра закордонних справ Чехії Томаша Петршічека, президентські вибори в Білорусі «не були ні вільними, ні демократичними». Міністр також звернув увагу на те, що влада Білорусі не уможливила присутність на виборах спостерігачів ОБСЄ.
Так само чеський прем’єр Андрей Бабіш засудив поліцейське насильство, застосоване владою Білорусі проти мирних демонстрантів. «Це дії, яким у сучасній Європі в жодному разі не місце. Білоруси мають право на свободу слова і демократію», – заявив керівник уряду Чехії у твітері.
Раніше 10 серпня Лукашенко в двох виступах говорив про нібито зовнішній вплив на перебіг подій у Білорусі.
Зокрема, виступаючи перед журналістами, він заявив, що вранці йому доповіли про перехоплені телефонні переговори. «За однією розмовою ми бачимо ляльководів. Одна з ліній цих ляльководів – Чехія. Сьогодні вже з Чехії керують нашим об’єднаним штабом (ідеться про «об’єднаний штаб», який іще до виборів створили команди опозиційної кандидатки Світлани Тихановської і ще кількох претендентів на участь у виборах, яких до них не допустили – ред.), де, вибачте мене, сидять ці овечки, нічого не розуміючи, що від них хочуть… Вони продовжують насідати, продовжують вимагати: виводьте людей на вулицю і ведіть переговори з владою про добровільну здачу влади», – заявив Лукашенко.
Пізніше він продовжив цю лінію, додавши до переліку звинувачених ним зовнішніх сил і інші країни. «Ми відфіксували всі дзвінки з-за кордону – з Польщі, з Великої Британії, і з Чехії останні були дзвінки, які керували, вибачте мене, цими вівцями – вони не розуміють, що вони роблять, і ними починають уже керувати», – заявив він в оприлюдненій державними ЗМІ розмові з Сергієм Лебедєвим, головою виконавчого комітету СНД і виконавчим секретарем СНД, який на виборах у Білорусі очолював спостережну місію СНД (ця місія заявила, що в перебігу виборів не було ніяких порушень).
Також раніше 10 серпня Центральна виборча комісія Білорусі дещо оновила попередні офіційні результати виборів президента країни, що відбулися 9 серпня. Тепер чинний президент Олександр Лукашенко, який балотувався на шостий термін поспіль, за цими даними, має 80,08% голосів, його головна суперниця Світлана Тихановська – 10,09%, решта кандидатів здобули менш ніж по 2%, а 4,6% відсотка учасників виборів проголосували проти всіх. За цими ж офіційними даними, явка склала 84,27%, повідомило білоруське державне агентство «БелТА»; сайт самої ЦВК, як і низка інших білоруських сайтів, на той час іще був недоступний.
Таким чином, зміни порівняно з даними, оголошеними вранці 10 серпня, відрізняються лише на десяті частки відсотка, і на ці частки нині поліпшився результат Тихановської і погіршився Лукашенка. Як заявляла вранці голова ЦВК Білорусі Лідія Єрмошина, оголошені тоді дані ще будуть змінюватися, але зовсім незначно.
Супротивники чинної влади не визнають таких оголошених результатів. Опозиція заявляє, що її власні екзит-поли і альтернативні підрахунки свідчать про перемогу Тихановської. Сама Тихановська і її виборчий штаб вважають саме її переможницею виборів і готуються до нових протестів.
Результати виборів викликали ввечері 9 серпня протести в білоруських містах. Навіть за офіційними даними Міністерства внутрішніх справ країни, такі протести відбулися в 33 містах, було затримано близько 3 тисяч осіб, із них близько 1 тисячі в столиці Мінську. У сутичках є потерпілі; МВС заявляє про більш ніж 50 потерпілих громадян і 39 міліціонерів.
Правозахисники заявляли й про загибель одного демонстранта; в МВС це заперечують.
Чоловік, якого називали як імовірного загиблого, в інтерв’ю Білоруській службі Радіо Свобода й іншим ЗМІ розповів, що дійсно був сильно побитий, закривавлений і в момент, коли він потрапив у кадр, лежачи на землі, був непритомний, що могло спричинити думку про його смерть.
Тим часом правозахисники повідомляли і про іншого чоловіка, який потрапив під автомобіль силовиків і, ймовірно, міг загинути; про його долю нічого не відомо.
