Правозахисники заявляють про понад 150 затриманих на акціях протесту в Білорусі
Кількість затриманих під час Маршу солідарності з політв’язнями 4 жовтня в Білорусі перевищила 150 людей, повідомив правозахисний центр «Весна».
За повідомленням, людей затримували в Мінську, де, за оцінками, на вулиці вийшли близько 100 тисяч людей, а також у Бресті, Бобруйську, Гомелі, Гродні й Могилеві. Серед затриманих – більше ніж 10 журналістів.
У Мінську міліція застосувала водомети проти протестувальників.
Кількість затриманих під час Маршу солідарності з політв’язнями 4 жовтня в Білорусі перевищила 150 людей, повідомив правозахисний центр «Весна».
За повідомленням, людей затримували в Мінську, де, за оцінками, на вулиці вийшли близько 100 тисяч людей, а також у Бресті, Бобруйську, Гомелі, Гродні й Могилеві. Серед затриманих – більше ніж 10 журналістів.
У Мінську міліція застосувала водомети проти протестувальників.
Учасники акції в Києві закликали посла Білорусі піти у відставку
У Києві відбулася хода на підтримку протестувальників у Білорусі.
Близько сотні людей зібралися 4 жовтня на майдані Незалежності в Києві. З біло-червоно-білими прапорами вони пройшли від майдану центром міста до будівлі посольства Білорусі. Учасники акції скандували: «Живе Білорусь!», «Сашу в автозак» та інші гасла.
Біля будівлі посольства Білорусі в Києві активісти провели мітинг.
За словами організаторів, нещодавно з'явились чутки, що посол Білорусі в Україні Ігор Сокол має сумніви щодо того, чи залишатися йому на своїй посаді. Учасники акції мають на меті продемонструвати послу свою підтримку. Вони закликали Сокола зважитися на цей крок і подати у відставку.
«Хода за звільнення політв'язнів» пройшла в Мінську
Десятки тисяч людей взяли участь в «Ході за звільнення політичних в'язнів», яка пройшла в неділю 4 жовтня в столиці Білорусі, Мінську. Від початку президентської кампанії кількість політичних в'язнів у тій країні зросла від трьох до 77 людей. Триває 57-й день протестів проти фальсифікації президентських виборів.
«Марш звільнення політв’язнів»: правозахисники заявили про щонайменше 30 затриманих у Білорусі
Білоруський правозахисний центр «Весна» підтвердив затримання щонайменше 30 людей 4 жовтня в Білорусі. Цього дня в Мінську проводили «Марш звільнення політв’язнів».
У Мінську затримання почалися ще до маршу. Людей затримували також у Вітебську і Гродні.
Від 14:00 за місцевим часом у Мінську почалися проблеми з мобільним інтернетом. Оператор А1 повідомив, що «відповідно до розпорядження уповноважених державних органів, «4 жовтня на території Мінська знижена пропускна здатність мобільного інтернету». У МТС заявили, що зв’язок обмежили «в рамках заходів, що проводяться уповноваженими державними органами щодо гарантування національної безпеки».
У мінському метрополітені повідомили про закриття восьми станцій метро на вхід і вихід «з метою гарантування безпеки пасажирів».
Раніше речниця МВС Білорусі Ольга Чемоданова заявила, що білоруська міліція працює в посиленому режимі 4 жовтня.
Білоруська служба Радіо Свобода повідомила, що серед затриманих 4 жовтня – 14 журналістів.
Правозахисниця Яна Гончарова в ефірі телеканалу «Настоящее время» (створений Радіо Свобода за участю «Голосу Америки») повідомила, що зараз підрахувати загальну кількість людей у білоруських ізоляторах дуже важко, тому що заарештованих регулярно перевозять в ізолятори в інші міста. Вона також повідомила, що до затриманих знову почали застосовувати насильство в слідчих ізоляторах.
«У перші дні це було жахливо, але насильство потім пішло на спад. Але в останні дні ми бачимо за різними відеозаписами затримань, що до протестувальників застосовують насильство, надходять повідомлення про побиття в ізоляторах. Я не думаю, що повертається той масштаб, який був з 9 по 12 серпня», – сказала Гончарова.
У Білорусі майже два місяці тривають протести, які почалися відразу ж після президентських виборів, на яких ушосте, згідно з офіційними даними, переміг Олександр Лукашенко. За даними правозахисного центру «Весна», число політв’язнів у країні зросло в 25 разів, штрафи досягли 240 тисяч доларів.
Зеленський підписав указ про залучення до України IT-фахівців із Білорусі
Президент України Володимир Зеленський підписав указ про заходи із залучення ІТ-фахівців з Білорусі, повідомила 4 жовтня пресслужба голови держави.
У документі, який вступає в силу з дня його публікації, йдеться про те, що:
- Кабінет міністрів продовжить термін тимчасового перебування на території України громадянам Білорусі, які є підприємцями, висококваліфікованими фахівцями, зокрема фахівцями в сфері інформаційних технологій та інновацій, імміграція яких відповідає інтересам України, і членам їхніх сімей, до 180 днів на рік.
- Уряд спростить оформлення посвідки на проживання для цих категорій громадян Білорусі. Планується скоротити термін видачі таких документів до трьох днів. Білорусам більше не потрібно буде залишати для цього територію України.
- Україна оптимізує порядок отримання дозволів на працевлаштування іноземців та осіб без громадянства у випадках із громадянами Білорусі, висококваліфікованими IT-фахівцями. Дозвіл планують видавати протягом п’яти днів.
- Уряд забезпечить роботу єдиного інформаційного порталу і телефонів гарячої лінії для надання консультацій громадянам Білорусі, які іммігрують в Україну.
- Процедура реєстрації білоруських IT-фахівців як фізосіб-підприємців буде вдосконалена.
Уряд України не вважає Олександра Лукашенка легітимним президентом Білорусі і після закінчення терміну його повноважень (з 5 листопада) планує називати його на ім’я і прізвище, без вказівки статусу «президент» – про це раніше заявив міністр закордонних справ Дмитро Кулеба.
У Білорусі 9 серпня пройшли президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають другий місяць.
У Мінську тисячі людей вийшли на «Марш за звільнення політв’язнів», є затримані
Тисячі людей вийшли 4 жовтня на чергову акцію протесту в центрі Мінська, інформує білоруська служба Радіо Свобода. Як повідомляють кореспонденти, силовики розпочали затримання ще до початку «Маршу за звільнення політв’язнів».
Білоруські опозиційні телеграм-канали раніше закликали супротивників Олександра Лукашенка брати участь у марші, вказуючи, що за останні чотири місяці в Білорусі було порушено понад 200 кримінальних справ щодо 250 людей, які висловили свою незгоду з чинним режимом.
Серед інших агітаційних матеріалів, учасники протесту тримають у руках плакат «Денис Кузнецов. Вічна пам’ять».
3 жовтня в мінській лікарні помер 41-річний Денис Кузнецов. «Швидка допомога» доставила його до лікарні з ізолятора тимчасового тримання на вулиці Окрестіна з тяжкими травмами. Як зазначає видання Tut.by, Координаційна рада білоруської опозиції вимагає провести відкрите й чесне розслідування обставин смерті Кузнецова і припинити насильство правоохоронців щодо мирних протувальників.
Слідчий комітет (СК) Білорусі пояснив смерть затриманого Кузнецова тим, що тяжкі тілесні ушкодження були отримані ним унаслідок падіння з другого ярусу ліжка.
У Білорусі тривали акції протесту і затримання
У Білорусі, де з дня президентських виборів 9 серпня щодня без перерв тривають акції протесту, учасників яких жорстоко затримують силовики, такі події тривали й 3 серпня.
У столиці Мінську, де по суботах традиційно відбувалися «жіночі марші», учасниць яких так само затримували з застосуванням сили, цього разу змінили формат: жінки не йшли організованою колоною одним маршрутом, а сотнями гуляли вулицями в центрі міста – з квітами в руках. Таким чином, вони не порушували ніяких заборон влади і не давали підстав затримувати їх численним силовикам, які в великих кількостях патрулювали в центральній частині міста.
Натомість без затримань не обійшлося в місті Солігорську – там працює хімічний велетень «Беларуськалій», частина робітників якого страйкує на знак протесту проти чинної влади. Серед приблизно двох десятків затриманих під час мирної акції в парку в цьому місті, яка не перешкоджала рухові, були не тільки шахтарі підприємства, які видобувають для нього калієву сировину, й інші його працівники – члени страйкового комітету, а й також журналісти.
МЗС Білорусі: «пропозиції» скоротити штат посольств Польщі й Литви «обов’язкові до виконання»
У Міністерстві закордонних справ Білорусі заявили, що висловлені ним напередодні «пропозиції» про скорочення чисельності дипломатичного персоналу посольств Литви і Польщі «обов’язкові до виконання».
Речник міністерства Анатолій Глаз, коментуючи заяву голови МЗС Литви про те, що його країна не має наміру виконувати ці «пропозиції», заявив, що ці «пропозиції» «перебувають виключно в площині суверенних прав Білорусі, і ніхто не зобов’язаний і, власне, й не збирався обговорювати їх» із іншими сторонами.
За його словами, цей його коментар, що був відповіддю на запитання про заяву Литви, так само стосується й Польщі.
У цих його коментарях не згадувалося про ще одну частину «пропозицій» МЗС Білорусі до Литви й Польщі, а саме викликати своїх послів для консультацій після того, як Мінськ пішов на такий крок щодо своїх послів у цих країнах.
Попереднього дня, 2 жовтня, Глаз повідомляв, що Білорусь із 5 жовтня викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві, і «послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові».
Тоді ж він заявив, що цим двом країнам «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Того ж дня ввечері міністр закордонних справ Литви Лінас Лінкявічус заявив, що його країна не має наміру викликати свого посла для консультацій і так само не має наміру робити ніяких кроків щодо скорочення персоналу посольства в Білорусі.
Міністр закордонних справ Польщі Збіґнєв Рау так само повідомив тоді ж про спільну з Литвою позицію не викликати послів для консультацій. Але він не коментував «пропозиції» Мінська різко скоротити дипломатичний персонал свого посольства в Білорусі.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед багатьох інших, у тому числі й України, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти нього щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
Радіо Свобода засудило позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ
Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода засудило 2 жовтня позбавлення акредитації в Білорусі журналістів іноземних засобів інформації.
«Ми глибоко розчаровані, але не здивовані, рішенням Міністерства закордонних справ Білорусі скасувати всі акредитації іноземних засобів інформації, особливо у світлі переслідувань, що їх журналісти Радіо Свобода, як і інших західних ЗМІ, зазнають протягом останніх трьох місяців», – заявила виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар.
«Цей крок є чітким сигналом усім білорусам, що влада Лукашенка не зацікавлена дати їм те, чого вони прагнуть, – доступу до поглядів, відмінних від тих, які просуває сама ця влада. Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода і далі буде використовувати всі наявні можливості, щоб надавати нашій авдиторії в Білорусі нецензуровані новини, відповідальні дискусії й відкриті дебати, яких вона так прагне», – мовиться в заяві.
Раніше 2 жовтня чинна влада Білорусі без попередження скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації. Як заявило Міністерство закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі. «У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.
Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати приймати з понеділка, 5 жовтня.
При цьому в повідомленні зауважили, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.
Як мовилося в заяві МЗС Білорусі, нове положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яке почне діяти при цьому, мовляв, дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».
Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.
США запровадили нові санкції проти влади Білорусі
Сполучені Штати Америки слідом за Європейським союзом запровадили нові санкції проти представників влади Білорусі через їхню, як кажуть у Вашингтоні, роль у шахрайських президентських виборах 9 серпня і подальше жорстоке придушення мирних протестів. На різних юридичних підставах про окремі санкції оголосили Міністерство фінансів і Державний департамент США.
Зокрема, як заявили в Міністерстві фінансів США, яке відповідає за запровадження фінансових санкцій, цей крок був зроблений у координації з міжнародними партнерами Вашингтону – Великої Британії, Канади і Європейського союзу, – «щоб засвідчити солідарність міжнародної спільноти в підтримці білоруського народу проти шахрайських і жорстоких дій білоруської влади».
Ці санкції передбачають заборону на будь-які фінансові відносини фізичних чи юридичних осіб зі США з підсанкційними особами або будь-які фінансові операції з ними, здійснені на території США чи через банківську систему США. Під таку ж заборону потрапляють будь-які активи, в яких підсанкційні мають більш ніж 50-відсоткову частку власності.
Цього разу під нові фінансові санкції потрапили вісім чільних посадовців Міністерства внутрішніх справ, управління МВС у Мінську і мінського ОМОНу, внутрішніх військ Білорусі, а також Центральної виборчої комісії.
«Демократичні прагнення білоруського народу обирати своїх лідерів і мирно домагатися своїх прав наразилися на жорстокість і придушення з боку білоруських посадовців. США і наші міжнародні партнери єдині в тому, що ті, хто вже роками підриває демократію в Білорусі, мають заплатити за це», – заявив міністр фінансів США Стівен Мнучин.
У США нагадали, що перші такі санкції були запроваджені ще 2006 року, після президентських виборів у Білорусі, що так само не були визнані чесними, – і ще відтоді в санкційному списку США перебувають Олександр Лукашенко і незмінна з тих часів голова ЦВК Лідія Єрмошина. Цей санкційний список кілька разів розширювався, і після нинішніх доповнень охоплює 24 фізичних і 9 юридичних осіб із Білорусі.
Також про свої санкції повідомив Державний департамент США. До списків тих, на кого накладені візові обмеження на в’їзд до США, які практично унеможливлюють цей в’їзд, додали ще 24 фізичні особи.
Дехто з підсанкційних перебуває в обох списках. Таким чином, повідомив державний секретар Майк Помпео, загалом 2 жовтня були накладені санкції на 25 громадян Білорусі, причетних, за його словами, до фальсифікації президентських виборів цього року і до порушень прав людини. Як сказав держсекретар, загалом, разом із санкціями попередніх років, наразі в санкційних списках перебуває 41 білоруський посадовець.
Раніше у США заявляли, що підготували нові санкції проти представників нинішньої влади Білорусі, але запровадять їх разом із Європейським союзом.
Євросоюз оголосив про свої нові санкції раніше 2 жовтня.
Україна планує приєднатися до санкцій ЄС проти Білорусі – Кулеба
Україна планує приєднатися до санкцій Європейського союзу проти Білорусі, заявив міністр закордонних справ України Дмитро Кулеба.
«Я хочу подивитися на остаточне юридичне рішення, хто там у цьому списку. Але так, ми налаштовані приєднатися до цих санкцій, бо тут вже йдеться про питання послідовності політики», – заявив Кулеба в інтерв’ю британському громадському мовцеві «Бі-бі-сі».
«Україна вважає, що в цій ситуації важливо діяти єдиним фронтом. Ми робимо все, що в наших силах, щоб допомагати народові Білорусі в цій складній ситуації», – додав він.
Міністр наголосив, що ціна такої солідарності для України набагато вища, ніж для країн ЄС чи НАТО, бо Україна не перебуває під «парасолькою захисту» цих об’єднань, а розширення впливу Росії в Білорусі загрожує безпеці України.
Також 2 жовтня Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
ЄС офіційно запровадив санкції проти влади Білорусі
Європейський союз офіційно запровадив санкції проти сорока чільних представників влади Білорусі, яких визначили як відповідальних за репресії й переслідування мирних учасників протестів, представників опозиції і журналістів, а також за порушення під час виборчого процесу.
Після того, як пізно ввечері 1 жовтня Європейська рада, найвищий керівний орган ЄС, закликала запровадити ці санкції якнайшвидше, Рада Євросоюзу остаточно підготувала ці обмежувальні заходи і опублікувала їх в Офіційному журналі ЄС, і таким чином вони набули чинності.
Санкції передбачають заборону особам зі списку на в’їзд до країн-членів ЄС чи транзит через них і замороження їхніх можливих активів у цих країнах, а також заборону громадянам і компаніям із ЄС надавати цим особам кошти.
У переліку наразі немає Олександра Лукашенка. Але в Євросоюзі раніше наголошували, що нинішній список не остаточний і може бути розширений, у тому числі й на особу Лукашенка.
Під санкції потрапили наразі чільники Міністерства внутрішніх справ Білорусі, внутрішніх військ і сил спецпризначення міліції, Комітету державної безпеки, а також керівники Центральної виборчої комісії країни.
Європейський союз не визнає офіційно оголошених результатів виборів президента в Білорусі, на яких, за твердженням білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні. «Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів і опозиційних політиків, не буде», – заявляла президентка Європейської комісії, виконавчого органу ЄС, Урзула фон дер Лаєн.
Білорусь викликає своїх послів у Польщі й Литві до Мінська і каже їхнім послам їхати додому
Білорусь викликає для консультацій до Мінська своїх послів у Польщі й Литві. Як повідомив речник Міністерства закордонних справ Білорусі Анатолій Глаз, посли відкликаються з понеділка, 5 жовтня.
«Послам Польщі й Литви в Білорусі, відповідно, запропоновано наслідувати цьому прикладові», – додав він.
Наразі ж цих послів викликали до МЗС у Мінську – їм «запропоновано» протягом тижня, до 9 жовтня, «привести до паритету» чисельність складу їхніх дипломатичних представництв із білоруськими диппредставництвами в їхніх країнах. Для Литви це означатиме скорочення з 25 до 14 дипломатів, для Польщі – з 50 до 18, сказав Глаз на пресконференції.
Причиною він назвав «однозначно деструктивну діяльність» цих країн і «особливо деструктивну роль», яку, за його словами, відіграє щодо Білорусі керівництво Польщі й Литви.
Ці дві сусідні з Білоруссю країни, серед інших, не визнають легітимності Олександра Лукашенка як білоруського президента і надають широку підтримку опозиції його режимові, яка протестує проти його влади щодня без перерв із дня президентських виборів 9 серпня.
Виклик посла для консультацій є однією з доволі високих форм дипломатичного демаршу.
У Білорусі кількість політв’язнів від початку президентської кампанії зросла з трьох до 74, або майже у 25 разів, пише білоруська служба Радіо Свобода з посиланням на правозахисний центр «Весна».
Правозахисники визнали політв’язнями засуджених тільки за кримінальними звинуваченнями. За даними центру, всього з початку президентської кампанії відкрили понад 300 кримінальних справ проти учасників президентських перегонів, активістів їхніх штабів і учасників мирних акцій протесту.
За підрахунками організації, на акціях протесту по країні силовики затримали щонайменше 13 тисяч людей. У базі правозахисного центру «Весна» станом на 30 вересня зареєстровано 2082 арешти і 1280 штрафів на суму близько 240 тисяч доларів.
Білорусь скасувала акредитацію всіх журналістів іноземних ЗМІ
Чинна влада Білорусі без попередження офіційно скасувала чинність усіх акредитаційних карток журналістів іноземних засобів інформації.
Як мовиться в заяві Міністерства закордонних справ країни, таким чином виконується пункт Концепції інформаційної безпеки Білорусі про те, що «найважливішою цільовою установкою забезпечення інформаційної безпеки є інформаційний суверенітет» Білорусі.
«У ситуації, що складається, ми вимушені реалізувати своє суверенне право і застосувати необхідні захисні заходи», – заявили в міністерстві.
Ці заходи, зокрема, містяться в новій редакції Положення про порядок акредитації в Білорусі журналістів іноземних ЗМІ, яку ухвалила Рада міністрів країни, мовиться в повідомленні, але текст документа обіцяють оприлюднити пізніше. Наразі в повідомленні перелічені заходи, що, за словами МЗС, мають полегшити процедури акредитації; про «захисні» ж заходи в повідомленні прямо не згадано.
Як заявили в міністерстві, заявки на нові акредитації планують почати з понеділка, 5 жовтня.
При цьому в повідомленні зауважено, що пріоритет при акредитації тепер будуть віддавати громадянам тих держав, де зареєстрований їхній засіб інформації.
Як мовиться в заяві МЗС Білорусі, нове положення про акредитацію дозволить «спільно вибудувати нову, більш ефективну й прозору модель взаємодії з метою розповсюдження об’єктивної й різнобічної інформації про Білорусь за кордоном».
Нині в Білорусі багато західних ЗМІ, зокрема й Радіо Свобода, має за своїх кореспондентів громадян самої Білорусі, які відіграють велику роль у висвітленні акцій протесту.
Більше тут
Меркель услід за Макроном зустрінеться з Тихановською
Канцлер Німеччини Анґела Меркель зустрінеться 6 жовтня в Берліні з білоруською опозиціонеркою Світланою Тихановською, повідомила речниця німецького уряду.
Зустріч відбудеться після того, як 29 вересня з Тихановською у Вільнюсі зустрівся президент Франції Емманюель Макрон.
Мінськ вирішив відповісти своїм «чорним списком» на санкції ЄС
Білорусь заявляє, що підготує свій список осіб, яким буде заборонений в’їзд у країну, у відповідь на плани Європейського союзу запровадити санкції проти десятків білоруських чиновників, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.
Міністерство закордонних справ Білорусі заявило про це 2 жовтня, звинувативши ЄС у «покаранні» Білорусі за те, що країна «не виконала низку ультимативних вимог, які не виконала б жодна суверенна держава, яка себе поважає».
У МЗС Білорусі заявили, що «чорний список» не буде оприлюднений, відповідно до «усталеної цивілізованої дипломатичної практики».
Лідери ЄС схвалили санкції проти представників влади Білорусі, Лукашенка в списку немає
Лідери країн Європейського союзу погодили запровадження санкцій проти майже 40 посадових осіб Білорусі, відповідальних за порушення на президентських виборах, що відбулися в країні в серпні, і жорстокі дії силовиків проти протестувальників.
Після переговорів, що затягнулися до раннього ранку 2 жовтня, лідери ЄС змогли подолати заперечення Кіпру й погодити пакет санкцій.
Як повідомив президент Європейської ради Шарль Мішель, який головував на саміті ЄС у Брюсселі, 2 жовтня буде запущена спеціальна процедура для запровадження санкцій, що включатимуть замороження рахунків і візові обмеження.
Олександра Лукашенка, який заявляє, що переміг на виборах президента 9 серпня, немає в списку. Дипломати ЄС заявили, що його можуть додати пізніше.
Велика Британія і Канада вже запровадили санкції проти білоруських посадовців, зокрема і Лукашенка.
ЄС не визнає результати виборів президента в Білорусі, на яких, за даними білоруської ЦВК, ушосте переміг Лукашенко, і засуджує переслідування протестувальників і опозиції в країні.
«Імунітету для тих, хто відповідає за переслідування демонстрантів й опозиційних політиків, не буде», – заявила президентка Європейської комісії Урсула фон дер Ляєн.
Шарль Мішель наголосив на важливості продемонструвати «надійність» ЄС після того, як Кіпр заблокував санкції проти Білорусі – про які домовилися в серпні – через суперечку з Туреччиною про її діяльність щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Сидячий протест у Білорусі: студенти вийшли проти затримань одногрупників – фоторепортаж
Студенти зібралися під стінами Білоруського державного університету інформатики та радіоелектроніки в Мінську 30 вересня на підтримку одногрупників, які були затримані під час акцій протесту проти Олександра Лукашенка. За даними правозахисного центру «Вясна», після 9 серпня, коли в Білорусі пройшли президентські вибори, було затримано понад 12 000 осіб. Учасники протестів вважають оголошені ЦВК Білорусі результати виборів сфальсифікованими, а жорстокість, до якої вдається білоруська влада – порушенням прав людини. Країни ЄС, країни Балтії, Канада, Велика Британія, Україна та інші країни не визнали інавгурацію Лукашенка.
Дивіться тут
Київ висловив Мінську офіційну незгоду з низки питань політичного характеру
Міністерство закордонних справ України повідомило, що 1 жовтня у відомство був запрошений радник-посланець посла Білорусі в Україні (через відсутність самого посла у Києві – ред.) для надання пояснень через участю у «Форумі регіонів Білорусі та Росії» представника російської окупаційної адміністрації Володимира Константинова.
«Україна вважає неприпустимими такі недружні кроки білоруської сторони, які ставлять під сумнів приналежність до України тимчасово окупованої Росією АР Крим і м. Севастополь. Представник Посольства Білорусі у відповідь запевнив, що офіційна позиція Білорусі на підтримку територіальної цілісності України у її міжнародно визнаних кордонах жодним чином не змінилася», – йдеться в повідомленні.
Раніше глава підконтрольного Кремлю парламенту Криму Володимир Константинов виступив онлайн у Москві на «VII Форумі регіонів Білорусі та Росії». Серед іншого, він дорікнув членам парламенту Білорусі в тому, що офіційний Мінськ не визнав анексію Криму Росією.
Крім того, як повідомляє у чертвер МЗС України, під час зустрічі із зустрічі із радником-посланцем посла Білорусі в Україні йшлося також про «недружній інцидент із зупинкою та доглядом автомобіля посла України в Білорусі Ігоря Кизима на українсько-білоруському кордоні».
«МЗС України досі не отримало офіційних роз’яснень Мінська щодо цього інциденту», – йдеться в повідомленні.