ОМОН без масок: штучний інтелект «повертає обличчя» білоруським cиловикам (відео)
Білоруський айтішник Андрій Максимов разом із командою спеціалістів створив проєкт «повернення облич» на фото силовиків у балаклавах, які брали участь у розгонах та жорстких побиттях протестувальників у Білорусі. Відеодемонстрацію програми, за допомогою якої це стало можливим, подивилися вже понад мільйон користувачів YouTube. (Відео Білоруської редакції Радіо Свобода).
Лідери ЄС можуть погодити санкції проти влади Білорусі на саміті в Брюсселі
Лідери Європейського союзу на саміті, який триватиме в Брюсселі 1-2 жовтня, можуть погодити санкції проти влади Білорусі.
Як повідомляє кореспондент Радіо Свобода, попередні висновки саміту, які опинилися в його розпорядженні, містять гострі формулювання щодо Білорусі.
«Є ознаки того, що санкції зрештою можуть отримати «зелене світло» сьогодні ввечері, а потім будуть формально схвалені наступного тижня. Дискусія буде з приводу того, чи включати до санкційного списку Лукашенка», – повідомив кореспондент Радіо Свобода.
У проєкті рішення саміту, який є у розпорядженні Радіо Свобода, йдеться про те, що «Європейська рада засуджує неприйнятне насильство, застосоване білоруською владою до мирних протестувальників, а також вибіркові арешти і затримання після президентських виборів у країні, які не були ані вільними, ані чесними».
Крім того, на засіданні планують закликати ЄС у наступні кілька днів ухвалити рішення про санкції.
На саміті також йтиметься про отруєння російського опозиціонера Олексія Навального, ситуацію довкола Нагірного Карабаху і ситуацію в Східному Середземномор’ї та відносини з Туреччиною.
Засідання Європейської ради мало відбутися тиждень тому, але її президент Шарль Мішель був змушений піти на карантин через контакт з людиною, у якої виявили COVID-19.
ЄС готує санкції проти близько 40 осіб, які вважаються відповідальними за репресії в Білорусі, а також розглядає можливість покарання самого Олександра Лукашенка. Втім для такого рішення потрібна одностайність 27 країн-членів ЄС, але, за повідомленнями, Кіпр виступає проти, вимагаючи, щоб ЄС також вжив заходів проти Туреччини у суперечці про діяльність Анкари щодо розвідки запасів газу в східному Середземномор’ї.
Дві інші країни, Швеція і Фінляндія, відмовляються накладати санкції на Лукашенка, виступаючи за переговори із ним за посередництва ОБСЄ, повідомляли джерела AFP.
У Білорусі з’явилися ще два політичні в’язні, загалом їх понад 70
Правозахисники визнали засуджених у Молодечному Мінської області Павла Пескова та Владислава Євстигнєєва політичними в'язнями.
29 вересня Пєсков і Євстигнєєв були засуджені за «опір спецназу» під час затримання мирних протестувальників на мітингу 19 червня. Пєсков був засуджений до трьох років і трьох місяців ув’язнення, а Євстигнєєв – до трьох років колонії суворого режиму.
«Застосування сили у відповідь на запобігання свавіллю із застосуванням непропорційного насильства затримання мирних протестувальників не змінює характер дій Павла Пєскова та Владислава Євстигнєєва з мирного на насильницький, – стверджують правозахисники, – «дії обвинувачених не супроводжувались побиттям, а заподіяння шкоди працівникам міліції не було їхньою метою».
На момент публікації в Білорусі було понад 70 політичних в'язнів.
Білорусь: країна переможеного парламентаризму
«Точка зору» Дмитра Шурхала, журналіста, автора програми «Історична Свобода»
«У той час, як білоруси протестують проти узурпації влади, білоруські народні обранці вдають, ніби в країні нічого такого не відбувається. На тлі тривалої політичної кризи в Білорусі абсолютно непомітний парламент. Одним зі «здобутків» Олександра Лукашенка стало перетворення білоруського парламенту на фікцію. Відтак зміна владної моделі стає не менш важливою, ніж усунення одіозного правителя.
У білоруській політичній кризі, яка днями перетнула п’ятдесятиденний рубіж, найбільше дивує відсутність реакції з боку білоруського парламенту. Там нема дискусій із приводу політичної ситуації, ніби парламенту в Білорусі зовсім немає.
Між тим, бодай формально, білоруський парламент все-таки існує – двопалатні Національні збори Республіки Білорусь (110 депутатів у нижній палаті і 64 у верхній). Проте білоруські народні обранці впритул не помічають гострої політичної кризи, в яку занурилася країна, і живуть якимось окремим життям. І навіть наявність депутатської недоторканності не робить їх політично активними.
Білоруські громадяни потерпають від сваволі силовиків, а їхні захищені імунітетом обранці – анічичирк!»
Більше читайте тут
Дружина білоруського блогера розповіла про «нелюдські умови» його тримання під вартою
Дружина білоруського блогера Ігоря Лосіка, адміністратора телеграм-каналу «РБ головного мозга» і фрілансера-консультанта Радіо Свобода розповіла про «нелюдські умови», в яких її чоловіка утримують у в’язниці в Жодіно.
Дарія Лосік впевнена, що Ігорю спеціально створюють такі умови, щоб зламати його і змусити обмовити себе й інших людей. Відео з розповіддю Дарії Лосик опублікувала в своєму телеграм-каналі білоруська служба Радіо Свобода.
«Мій чоловік, Ігор Лосік, консультант Радіо Свобода, був затриманий 25 червня прямо біля власного будинку в Барановичах. Відтоді ні я, ні наша дочка Пауліна, якій немає ще і двох років, ні його батьки його не бачили», – каже Дарія.
За її словами, Ігореві Лосіку «свідомо створюють нелюдські умови»: переводять із камери в камеру, позбавляють листів і преси, підсадили співкамерника з педикульозом, тримають у розташованій у напівпідвальному приміщенні маленькій камері, де не можна зробити навіть пару кроків.
«Говорячи чесно і прямо, для мого чоловіка і батька нашої дочки влаштували катівню, помістивши його в умови, що мало відрізняються від нелюдських», – заявила Дарія.
Жінка впевнена, що всім цим її чоловіка не вдасться зламати, і він не обмовить ні себе, ні інших людей.
Звертаючись до Слідчого комітету, Генеральної прокуратури і міліції, Дарія Лосік зажадала припинити тиск на чоловіка, звільнити його і припинити знущання над ним і сім’єю.
Лосіка затримали 25 червня, цьому передував обшук у його квартирі за участю дев’яти осіб і двох понятих. У блогера конфіскували ноутбук, комп’ютер і, можливо, телефон.
Ігор Лосік є позаштатним консультантом Радіо Свобода з питань нових медіа. Виконувачка обов’язків президента Радіо Вільна Європа / Радіо Свобода Дейзі Сінделар засудила затримання Лосіка і закликала негайно його відпустити.
На телеграм-канал «Білорусь головного мозку» підписані 427 тисяч людей. Він докладно висвітлює події навколо виборів президента Білорусі і мітинги й затримання після них.
У МЗС розповіли, як називатимуть Лукашенка
Міністр закордонних справ Дмитро Кулеба пояснив, що Україна офіційно називатиме Олександра Лукашенка просто на ім’я. Про це Кулеба сказав під час онлайн-брифінгу 30 вересня, відповідаючи на запитання про те, як українська сторона офіційно звертатиметься до Лукашенка.
У міністра питали, чи будуть Олександра Лукашенка називати «незаконно обраним» чи «нелегітимним президентом».
«Це прекрасні формулювання для медіа, для заголовків, для постів у фейсбуці, але ви питаєте про офіційну позицію, я вам відповідаю, що офіційна позиція – Олександр Лукашенко», – сказав Кулеба.
Чоловікові Тихановської продовжили термін арешту
Білоруському блогеру й опозиціонеру Сергієві Тихановському, чоловікові опозиціонерки Світлани Тихановської, затриманому в кінці травня, додали два місяці утримання під вартою.
«Сергію Тихановському, лідерові руху «Страна для жизни» додали діб – він отримав додатково два місяці. Судового засідання з цього питання не проводилося. Після закінченні ще двох місяців, тобто рівно шести місяців із моменту затримання – Сергія повинні будуть або випустити, або висунути йому звинувачення», – написав 29 вересня ввечері телеграм-канал «Страна для жизни».
Соратники Тихановського заявили, що такий крок має на меті «не допустити виходу на свободу людини, яка здатна вивести народний протестний рух на новий рівень».
Сергій Тихановський – білоруський блогер і керівник ініціативної групи своєї дружини, колишньої кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона змогла зареєструватися на виборах, коли в цьому відмовили її чоловікові.
Сергій Тихановський перебуває під арештом із 29 травня за звинуваченням у грубому порушенні громадського порядку і у втручанні в роботу виборчих комісій.
У нього провели кілька обшуків, в результаті останнього з них силовики заявили, що знайшли пакет із сумою 900 тисяч доларів. Відеоблогер і його родичі заявляють, що гроші йому підкинули.
Зараз Тихановський перебуває в СІЗО №1 в Мінську як обвинувачений у кримінальній справі про організацію масових заворушень.
29 червня Олександр Лукашенко під час зустрічі з активом Мінської області в Солігорську зізнався, що це він «дав сигнал» затримати свого можливого опонента Тихановського.
Портал TUT.BY, який висвітлює протести у Білорусі, на 3 місяці позбавили статусу ЗМІ
Білоруський інформаційний інтернет-портал TUT.BY на три місяці позбавлений статусу засоба масової інформації. Міністерство інформації Білорусі 29 вересня постановив зупинити вихід мережевого видання з 1 жовтня до 30 грудня 2020 року. Про це йдеться у наказі профільного міністра Ігоря Луцького, який отримала редакція незалежного видання.
Редакція TUT.BY повідомила, що продовжить роботу, оскільки реєстрація інтернет-ресурсів в якості мережевих видань у Білорусі має добровільний характер. Однак позбавлення такого статусу може обмежити роботу журналістів, зокрема, на акціях протесту.
«Статус ЗМІ дає деякі переваги, зокрема можливість на законних підставах бути присутнім в районах збройних конфліктів або надзвичайних ситуацій, на масових заходах, в місцях інших суспільно важливих подій і передавати звідти інформацію. Але нагадаємо, TUT.BY був зареєстрований як ЗМІ лише в січні 2019 року, до цього, з моменту заснування в 2000 році, портал працював без цього статусу», – заявили в редакції видання.
Навіть якщо, за наказом міністра, з 1 жовтня TUT.BY втратить статус ЗМІ, його журналісти, як і раніше, будуть працювати як інтернет-ресурс, переконують в редакції.
Портал TUT.BY – один з найпопулярніших інтернет-ресурсів в Білорусі з високою відвідуваністю і охопленням. Аудиторією сайту називають користувачів віком від 25 до 44 років.
Портал активно висвітлює протести в Білорусі, отримав чотири попередження від влади.
Раніше Міністерство інформації Білорусі подало заяву в суд щодо припинення роботи видання, засідання у цій справі призначене на 8 жовтня.
За висвітлення протестів в Білорусі в серпні і вересні 2020 року в Білорусі були затримані десятки журналістів незалежних ЗМІ – білоруських та іноземних.
Велика Британія і Канада запровадили санкції проти Лукашенка
Велика Британія і Канада оголосили 29 вересня про запровадження санкцій проти Олександра Лукашенка, його сина Віктора і ще кількох білоруських високопосадовців.
Обмежувальні заходи передбачають заборону на в’їзд і заморожування фінансових рахунків внесених до списку санкцій осіб.
Лондон і Оттава наголошують, що рішення є відповіддю на фальсифікацію урядом Білорусі результатів президентських виборів 9 серпня, а також на насильство щодо учасників мирних протестів.
Крім Лукашенка і його сина, під санкції потрапили голова адміністрації президента Ігор Сергієнко, голова МВС Юрій Караєв, його заступники Олександр Барсуков і Юрій Назаренко, заступник командувача внутрішніх військ МВС Хазалбек Атабеков і командир мінського загону спецпризначенців Дмитро Балаба.
Понад 12 тисяч людей були затримані на масових протестах у Білорусі після того, як ЦВК країни оголосила Лукашенко переможцем президентських виборів. Учасники протестів називають його перемогу нечесною, а обраною главою держави вважають колишню кандидатку від опозиції Світлану Тихановську. Вона під тиском влади, як і кілька інших опозиційних лідерів і активістів, була змушена залишити Білорусь і зараз перебуває в Литві. Сам Лукашенко звинувачення у фальсифікаціях заперечує.
Міністр закордонних справ Великої Британії Домінік Рааб заявив Reuters, що Олександр Лукашенко має відповісти за порушення прав людини і фальсифікацію підсумків голосування. «Ми не можемо просто мати ситуацію, за якої, наприклад, Олександр Лукашенко і, будемо відверті, Володимир Путін вважають, що порушення прав людини і фальсифікації залишаться без відповіді», – наголосив Рааб.
Міністр закордонних справ Канади Франсуа-Філіп Шампань сказав з приводу санкцій проти Лукашенка і його оточення, що «Канада не має наміру мовчки спостерігати за тим, як уряд Білорусі систематично нехтує правами людини і не демонструє прагнення до діалогу і вироблення спільного рішення з опозицією».
Білорусь: політтехнологу Шклярову продовжили арешт на 2 місяці
Політтехнологу Віталію Шклярову, який майже два місяці перебуває в СІЗО столиці Білорусі Мінська, продовжили арешт ще на два місяці, повідомив адвокат. За його словами, слідство ухвалило це рішення, оскільки вважає, що обвинувачений може переховуватися.
За словами захисника, в СІЗО його клієнт перехворів на COVID-19. Адвокат припускає, що Шкляров хворів приблизно два тижні тому, коли скаржився на високу температуру і нездужання. Але ані його самого, ані співкамерників тоді не ізолювали.
Раніше юрист повідомляв, що політтехнолога тримають у СІЗО в умовах, які можна порівняти з тортурами, а також забороняють передавати листи. За два місяці тримання під вартою зі Шкляровим провели лише два допити і одну очну ставку, каже адвокат.
Шклярова затримали 29 липня в Гомелі, куди він приїхав відвідати свою матір. Політтехнолога звинувачують у підготовці масових заворушень. Сам він це заперечує.
За даними білоруських ЗМІ, затримання Шклярова пов’язано з роботою на арештованого блогера Сергія Тихановського, чоловіка кандидатки в президенти Білорусі Світлани Тихановської. Вона відкидає, що Шкляров будь-коли співпрацював із її чоловіком.
Шкляров є громадянином США, його дружина – американська дипломатка. Днями Вашингтон закликав білоруську владу звільнити заарештованого.
Суд у Білорусі ув’язнив двох жителів Мінської області, які намагалися відбити затриманого в ОМОНу
У білоруському Молодечні суд визнав винними і засудив 25-річного Владислава Євстигнєєва і 31-річного Павла Пєскова до трьох років колонії і до трьох років і трьох місяців колонії загального режиму відповідно за опір співробітникам міліції, пише білоруська служба Радіо Свобода.
Йдеться про події під час акції протесту 19 червня в Молодечні (що поблизу Мінська), на якій люди вимагали звільнити з-під варти кандидата в президенти Білорусі Віктора Бабарика і його сина Едуарда.
Того дня співробітники ОМОНу затримували учасників акції, інші вирішили відбити одного із затриманих, в результаті чого пікет переріс у бійку зі співробітниками ОМОНу. На кількох учасників подій тоді відкрили кримінальну справу.
У Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень.
Макрон на зустрічі з Тихановською пообіцяв допомогти врегулювати кризу в Білорусі
Президент Франції Емманюель Макрон 29 вересня під час свого візиту в Литву зустрівся у Вільнюсі лідеркою опозиції Білорусі Світланою Тихановською.
«Ми як європейці зробимо все можливе, щоб допомогти посередництвом», – сказав Макрон після зустрічі з Тихановською.
Сама опозиціонерка повідомила, що президент Франції «пообіцяв зробити все, щоб допомогти у переговорах під час політичної кризи у нашій країні… і все для того, щоб допомогти звільнити політичних в’язнів».
Як повідомило агентство dpa з посиланням на джерела в офісі Макрона, зустріч тривала 35 хвилин.
Макрон 28 вересня заявив, що Франція не визнає Олександра Лукашенка президентом Білорусі і підтримає санкції проти білоруської влади.
У Білорусі 9 серпня відбулися президентські вибори, на яких ушосте поспіль переміг, за офіційними даними, Олександр Лукашенко. Громадяни країни не погодилися з озвученими ЦВК результатами і вийшли на протести – мітинги тривають вже восьмий тиждень.
23 вересня вперше в історії країни пройшла таємна інавгурація Олександра Лукашенка.
27 вересня білоруси у відповідь на це провели «народну інавгурацію» Світлани Тихановської, яка, на думку протестувальників, набрала більшість голосів на минулих президентських виборах.
МВС Білорусі заявило про затримання 350 людей, у деяких містах міліція застосувала сльозогінний газ.
Білоруський пат для Кремля. «Путін боїться повторити долю Лукашенка» – Назарій Заноз
Ситуація патова, бо Росія не до кінця розуміє, що робити з Лукашенком. Зараз його намагатимуться переконати бути зговірливішим. Йти на поступки Москві, якщо воліє зберегти її підтримку. Але Лукашенко так само має усвідомлювати, що ніхто йому серйозної та реальної допомоги не надасть: ні фінансової, ні збройної, бо Кремль воліє залишитися в тіні та вичікувати. Хіба що випаде нагода стати рятівником чи посадити сторони за стіл переговорів, але щоб це робилося на вигідних для російської влади умовах. А що вигідно для російської влади – апріорі невигідно Білорусі – ні народові, ні Лукашенкові.
Більше читайте тут
Макрон зустрінеться з Тихановською у Вільнюсі – AFP
Президент Франції Еммануель Макрон проведе зустріч зі Світланою Тихановською 29 вересня під час візиту до Литви, повідомляє інформаційна агенція France-Presse (AFP) з посиланням на адміністрацію французького лідера.
За даними агенції, президент Франції зустрінеться з Тихоновською у Вільнюсі у вівторок вранці.
Раніше представник французького уряду Габріель Атталус заявив, що Еммануель Макрон готовий зустрітися зі Світланою Тихановською під час свого візиту до Литви, якщо вона попросить зустрічі.
Тихановська, яка була головною опоненткою Олесандра Лукашенка на президентських виборах 9 серпня, виїхала до Литви після дня виборів. Вона не визнала перемогу Лукашенка.
21 вересня Світлана Тихановська заявила, що очікує від Євросоюзу невизнання легітимності Лукашенка, а також закликала припинити підтримувати режим фінансово. Голова дипломатичного відомства ЄС Жозеп Боррель заявив, що Тихановська демонструє здатність до «справжнього керівництва».
«Стріляти на ураження»: свідок вбивства протестувальника Тарайковського виїхав до України
Свідок загибелі учасника протестів Олександра Тарайковського виїхав до України, повідомляє кореспондентка білоруської служби Радіо Свобода 28 вересня.
Архітектор-дизайнер В’ячеслав Смольський, за його словами, мусив виїхати з Білорусі після того, як звернувся до штабу опозиціонера Віктора Бабарика з пропозицією виступити свідком обвинувачення у справі про вбивство Тарайковського.
Про вбивство Тарайковського Смольський розповів у Білоруському інформаційному центрі в Києві. Він згадав, що під час маршу 9 серпня групу протестувальників, серед яких був і він, розганяли силовики з ОМОНу та загону спеціального реагування «Алмаз», використовуючи травматичну зброю та світлошумові гранати.
«В якийсь момент я почав знімати відео. Не розумію, чому, але воно стало дуже важливим. Попереду мене був Тарайковський, який йшов у шортах, у майці, з порожніми руками – і це добре видно на відео. Це підтверджує, що версія МВС, нібито він підірвався на саморобному вибуховому пристрої, яку ніс у бік силовиків – нахабна брехня і спроба приховати злочини проти людяності», – сказав він.
За словами учасника протестів, силовики були в бронежилетах та озброєні, тоді як у протестувальників зброї не було.
«Cиловики виконували наказ, і їхньою метою було стріляти на ураження і в будь-який спосіб придушити протест. Олександр (Тарайковський – ред.), який рухався в бік силовиків, підняв руки вгору, і в цей момент повз нього пролетіла світлошумова граната, яка летіла йому в живіт, але не зачепила. А коли він пройшов ще два метри вперед, в нього вистрілили, після чого він почав хилитися й падати, і, як вже видно з іншого відео, у нього був ще один постріл, з іншого боку», – сказав Смольський.
Як пояснив свідок, після його спілкування зі штабом Бабарика силовики провели там обшуки і вилучили комп’ютери, на яких, на думку Смольського, виявили його листування з юристами штабу. Він вже переховувався, коли хтось зламав замок його квартири.
Смольський виїхав до України 17 вересня. В Білорусі в нього лишилися наречена і батьки.
Олександр Тарайковськой загинув під час розгону демонстрації біля станції метро «Пушкінська» в Мінську 10 серпня. Міністерство внутрішніх справ Білорусі стверджувало, що демонстрант загинув від вибуху у нього в руках саморобного вибухового пристрою.
Однак на відеозаписі пристрою в його руках не видно, а причиною смерті в медичному висновку названо поранення грудної клітини. Учасники акцій протесту переконані, що Тарайковського застрелив спецпідрозділ. Згодом інформаційна агенція AP отримала відео, на якому видно, що протестувальник був беззбройним.
«Народна інавгурація Тихановської»: 50-й день протестів у Білорусі
«Народна інавгурація Тихановської»: 50-й день протестів у Білорусі (фоторепортаж)
27 вересня був сьомий тиждень поспіль і п'ятдесятий день масштабних акцій протесту проти режиму Олександра Лукашенка у Білорусі. У відповідь на таємну інавгурацію, яку Лукашенко раптово провів 23 вересня, недільний марш в соцмережах назвали «народною інавгурацією Світлани Тихановської».
Вже традиційно заздалегідь був оточений Палац Незалежності і стела на проспекті Переможців, в різних районах міста почалися превентивні затримання. У марші тільки в Мінську взяли участь понад 100 тисяч осіб. Масштабні акції та затримання протестувальників відбулися в Гомелі, Гродно, Могильові, Новополоцьку, Світлогорську, Березині, Жодині, Ліді, Молодечні, Барановичах. За інформацією МВС Білорусі, всього в неділю затримали близько 200 осіб, правозахисники повідомляють про щонайменше 230 затриманих.
Світлана Алексієвич поїхала з Білорусі до Німеччини
Нобелівська лауреатка з літератури, член президії Координаційної ради білоруської опозиції Світлана Алексієвич вирушила до Німеччини, повідомляє портал TUT.BY із посиланням на її помічницю.
За словами помічниці, від’їзд письменниці «ніяк не пов’язаний» з кримінальною справою про «захоплення влади», яке влада Білорусі відкрила проти членів Координаційної ради. Алексієвич донедавна залишалася єдиним членом ради, яку не заарештовували і яка не виїжджала за кордон.
Представник письменниці Білоруській службі Радіо Свобода заявив, що Алексієвич поїхала до Німеччини на лікування і поїздка була запланована заздалегідь. За його словами, вона повернеться через місяць.
«Вона ще два місяці тому мала поїхати до лікаря, але цьому заважали то коронавірус, то політичні події. Після Німеччини вона має намір відвідати Італію, де їй присудили премію. Вона збирається повернутися в Білорусь через місяць. Від своєї діяльності в складі Координаційної ради вона не відмовляється», – розповів представник Алексієвич.
Вранці 9 вересня Світлана Алексієвич повідомила в соцмережах, що невідомі намагалися потрапити до неї в квартиру. Відразу після цього до неї додому приїхали посли Литви, Німеччини, Польщі, Швеції, Словаччини та Чехії. Алексієвич розповіла журналістам, що з моменту проведення виборів 9 серпня помітила, що за нею стежать, зауваживши втім, що «це було вже завжди». Вона заявила, що не планує покидати Білорусь.
МВС Білорусі заявило про затримання понад 350 людей під час недільних протестів
У Білорусі під час акцій протесту 27 вересня затримали понад 350 людей до розгляду в суді справ про адміністративні правопорушення, повідомляє Міністерство внутрішніх справ країни.
У Білорусі напередодні проходили 22 протестні акції. За підрахунками відомства, число демонстрантів «значно зменшилося» в порівнянні з попередніми вихідними. У попередню неділю міліція повідомляла про участь в акціях по країні понад 20 тисяч людей, у Мінську – 18 тисяч.
Водночас, за оцінками незалежних ЗМІ, лише в марші в Мінську взяли участь понад 100 тисяч людей.
У Білорусі під час протестів силовики затримали сотні людей
У Білорусі під час загальнонаціональних акцій силовики застосували проти мітингувальників сльозогінний газ та світлошумові гранати, сотні людей затримані.
В акції у Мінську брали участь близько 100 тисяч людей. Люди скандували «фашист» та «ганьба», засуджуючи реакції Олександра Лукашенка і його уряду на протести і вимоги опозиції. Деякі протестувальники пішли о 18:00, як почався дощ. Але більшість залишилися на проспекті Незалежності.
У Гомелі протестувальників атакував ОМОН у масках, застосувавши сльозогінний газ та постріли у повітря. Силовики затримували учасників акції.
Про арешти повідомили і у Гродно, де силовики також застосували сльозогінний газ.
Повідомлялося також про мітинги у Могильові і Ліді. В Могильові силовики застосували світлошумові гранати після того, як кілька десятків людей спробували двома колонами пройти центральними вулицями міста. За словами очевидців, силовики били протестувальників кийками та затримували людей у маршрутках.
Міністерство внутрішніх справ Білорусі визнало затримання «близько 200» протестувальників по всій країні, повідомляє білоруська служба Радіо Свобода.
Правозахисна група «Весна» опублікувала імена 341 людини, затриманої протягом дня, у списку, який постійно оновлюється.
У Білорусі майже два місяці не вщухають протести після президентських виборів, на яких, за даними ЦВК, вшосте переміг Олександр Лукашенко. 23 вересня відбулася церемонія його інавгурації як президента. Координаційна рада опозиції заявила про безстрокову акцію непокори.
Протести в Білорусі: автомати, гранати і сльозогінний газ – силовики арештовують людей
У Білорусі продовжуються протести. Співробітники силових структур затримують учасників акцій протесту. Про десятки заарештованих повідомляють у Гродно (відбулися сутички між силовиками і протестувальниками), у місті Ліда, у Могильові, в Гомелі. Там, як зазначають очевидці, проти учасників протестів застосували сльозогінний газ і світлошумові гранати. Про кількох затриманих повідомили у Бобруйську, Вітебську та Бресті. Правозахисний центр «Весна» заявив про близько 70 затриманих, але цей список не є остаточним, й оновлюється.
