Україна звернулася до Білорусі з запитом про арешт і видачу 28 із 33 затриманих там підозрюваних бойовиків приватної російської військової компанії «Вагнера», які, за даними Києва, брали участь у бойових діях на сході України у складі російських гібридних сил. Про це 31 липня повідомили в Офісі генерального прокурора України.
Наскільки ймовірною є видача затриманих бойовиків? На яких підставах може бути здійснена екстрадиція та що відомо українським спецслужбам про затриманих бойовиків приватної російської військової компанії «Вагнера»?
На ці запитання, в ефірі програми Свобода Live, відповіли військовий експерт Сергій Грабський і генерал-майор запасу СБУ, експерт Українського центру аналітики і безпеки Ігор Гуськов.
Група із 33 чоловіків була затримана в ніч на 29 липня в санаторії під Мінськом. Білоруське КДБ стверджує, що бійці ПВК «Вагнера» прибули «для дестабілізації обстановки в період передвиборчої кампанії».
Москва звинувачення відкидає. МЗС Росії стверджує, що чоловіки летіли до Стамбулу транзитом через Мінськ.
Наразі допитані усі 33 особи і їхні свідчення є суперечливими, кажуть білоруські слідчі. Наприклад, 11 осіб сказали, що планували летіти з Білорусі до Венесуели, 15 – у Туреччину, двоє – на Кубу, один – у Сирію. Одна людина, за словами слідчого, не знала, куди летить.
30 липня російське видання «Новая газета» опублікувала персональні дані п’ятнадцятьох затриманих. За даними видання, ці люди справді є бойовиками ПВК «Вагнера». Троє з них, за інформацією журналістів, воювали на Донбасі.
- Андрій Бакунович. Снайпер, 42 роки. За інформацією «Нової газети», брав участь в бойових діях у лавах бойовиків «Вагнера» на території ОРЛО з 2014 року. У січні 2015 року отримав поранення. Лікувався в Луганську, а потім у Росії. Після одужання в складі групи «Вагнера» неодноразово літав до Сирії.
- Рустем Зайдулін, 45 років. Із Башкирії. У 2001–2003 роках служив за контрактом на території Чечні У «Вагнера» – не пізніше 2015 року. Воював на території Сирії та України.
- Рінат Карімов, 35 років. Будівельник із Челябінська. У 2015 році воював у складі батальйону «Спарта», котрий очолював ватажок «Моторола» на території ОРДО.
Що відомо українським спецслужбам про затриманих бойовиків російської ПВК «Вагнер» у Мінську?
Дані затриманих, опублікованих «Новою газетою» не є ексклюзивними, принаймні для українських спецслужб. Імена деяких бойовиків раніше, неодноразово, у своїх повідомленнях згадувала Служба безпеки України, каже генерал-майор запасу СБУ, експерт Українського центру аналітики і безпеки Ігор Гуськов.
«Наприклад, ім'я того самого Бакуновича було назване Службою безпеки України ще у липні 2018 року. Тоді був офіційний запит білоруських ЗМІ, на який СБУ давала відповідь зі списком найманців із переліку громадян Білорусі, і там прізвище Бакуновича звучало. В переліку («Нової газети» – ред.) також є імена Володимир Лі та Тахір Бахтігараєв. Про них було відомо ще з листопада 2017 року. Олексій Волгін (також фігурує в переліку, який наводить «Новая газета» – ред.). Його прізвище СБУ опублікувало у січні минулого року, як учасника експедиції до Судану», – говорить Гуськов.
За його словами, Служба безпеки України має достатньо інформації про те, що ці люди мають стосунок до серйозних злочинів.
На яких підставах може бути здійснена екстрадиція затриманих у Мінську до України?
У повідомленні Офісу генерального прокурора сказано про те, що українська сторона вимагатиме видачі затриманих осіб для притягнення їх до кримінальної відповідальності за злочини, пов’язані з незаконною участю у збройному конфлікті на Донбасі.
За словами експертів, кримінальних проваджень у цій справі має бути два. Перше – за участь у військових діях на Донбасі. Друге – за найманство. Саме провадження «за найманство», має бути ключовим, розповіли експерти в ефірі програми «Свобода LIVE».
У КДБ Білорусі дали чіткий сигнал – затримані чоловіки належать до ПВК «Вагнер» і є найманцями. Україна повинна максимально використати цю ситуацію на свою користь. Адже найманство є міжнародним злочином, говорить Ігор Гуськов.
«Дуже багато звучить про участь цих людей у війні на Донбасі. СБУ, МВС та інші спецслужби консолідуються і нададуть про це усі необхідні матеріали. Проте, насамперед, Україні треба відкривати провадження за статтею «найманство» і, паралельно, в рамках цієї статі та двосторонніх домовленостей між Україною та Білоруссю направляти наших слідчих в Білорусь, щоби отримати актуальні фото цих найманців та зразки їхнього голосу. На сьогодні в СБУ є десятки тисяч годин перехоплених розмов найманців», – каже Ігор Гуськов.
Військовий експерт Сергій Грабський погоджується з Гуськовим. Проте, каже Грабський, він сумнівається в тому, що представники українських спецслужб будуть допущені до роботи в Білорусі. І це ще одна причина, зазначає експерт, чому Україна, вимагаючи екстрадиції, має робити акцент на міжнародний статус найманства.
«Ми, як держава, маємо проводити агресивну політику щодо вилучення тих осіб та засудження на території України. Найманство є міжнародним злочином, і роблячи акцент саме на цьому, ми маємо наполягати на екстрадиції або, хоча б, засудженню за найманство цих осіб на території Білорусі», – каже військовий експерт Сергій Грабський
Наскільки ймовірною буде екстрадиція, сказати важко, зазначають експерти. Зокрема, через те, що Росія та Білорусь, відносно, є дружніми державами. Зважаючи на це, залишається висока вірогідність, що затримані особи просто будуть вислані з території Білорусі до Росії, кажуть експерти.
На цю ж тему: Арешти ймовірних російських найманців спричинили сенсацію на тлі виборчої кампанії в Білорусі – відео
