Нове всеосяжне перемир’я, яке оголошено на Донбасі з 27 липня, є черговим кроком з наближення миру на території України. Звісно, це не нова ініціатива, зазначає газета «День». Адже в попередні роки багато разів оголошували перемир’я, яке завжди закінчувалося однаково – противник рано чи пізно все одно стріляв в український бік.
Проте чергове оголошення перемир’я на цей раз має свої дуже важливі нюанси. На побутовому рівні можна сказати – головне, щоб не стріляли. Насправді ж, як попереджає видання, нинішні домовленості про припинення вогню криють в собі цілий «букет» непростих для аналізу особливостей, бо росіянам на цей раз вдалося використати кілька хитрих прийомів.
Один із них – документ про режим припинення вогню фактично підписаний на рівні повноважених представників України та ОРДЛО, а від Росії – лише спеціальним представником, власне, як і від ОБСЄ.
Видання наголошує, що Москва постійно каже про те, що це «внутрішній конфлікт в Україні», і домагається, щоб Київ напряму домовлявся з Донецьком і Луганськом. Отже, зараз у росіян є підстави сказати – так вони ж все самі підписали, а ми так – спостерігаємо. А далі Кремль може ставити болюче для Росії питання зняття санкцій.
Про інші пастки домовленостей про перемир'я газета розповідає в матеріалі «Небезпечна пропозиція, або Росія на очах всього світу веде потрійну гру».
Газета «Україна молода» нагадує, що це вже двадцяте перемир’я від початку війни, цього разу заходи безпеки просто безпрецедентні. Газетярі зазначають, що підготовка до перемир’я відбувалася на тлі обурення громадськості безпрецедентними умовами перемир’я, зокрема щодо заборони розвідувальних дій i застосування безпілотників, заборони на застосування вогню, включаючи снайперський.
Пише видання і про хитрий задум бойовиків неподалік Новомихайлівки, де cупротивник здійснив мінування українських позицій протипіхотними мінами ПОМ-2 за допомогою протитанкових гранатометів. Видання нагадує, що такі міни виготовляють винятково в Росії, ставлять дистанційно і вони мають період самоліквідації від 4 до 100 годин.
Підступність провокації полягає в тому, що невдовзі, уже під час дії перемир’я, міна може здетонувати, а вибух розцінюватимуть як обстріл з боку українських позицій або підрив українських воїнів на власних мінах. Тобто, в будь-якому випадку як зрив повного і всеосяжного режиму припинення вогню. Заголовок статті «На Донбасі почалося двадцяте від початку війни перемир'я».
«Організація хаосу: навіщо влада прискорила децентралізацію перед місцевими виборами». У статті під таким заголовком «Україна молода» пише, що підготовка до місцевих виборів в усіх регіонах виокремила дві категорії гравців на виборчих перегонах. Перша – достатньо сильна каста, з упевненою фінансовою подушкою безпеки. У цих гравців давно сформовано власні команди, в безперервному режимі діють піар-групи, чітко виставлений фокус, визначено цілі й прописано кінцеву мету.
Друга група: тут ресурсу менше, однак її представники мають суттєву перевагу у власному бекграунді – це ідейні бійці. Вони наразі лише уважно придивляються, вивчають пропозиції різних партій.
Але, як стверджує далі видання, всіх без винятку дещо бентежить реформа місцевого самоврядування та робота нормативно-правових структур, що бувають дуже необхідними під час неоднозначних ситуацій.
Видання цитує депутатку від партії «Європейська солідарність» Ірину Геращенко, яка назвала цей документ «антиконституційною постановою, яка не має нічого спільного з реальною децентралізацією».
За 100 днів до виборів суттєво змінені правила гри, а узаконений Зе-командою бюлетень створює масштабне поле для фальсифікацій, стверджує газета.
«8 липня – День хрещення Русі-України, або Від Андрія Первозванного до Томосу» – в публікації під таким заголовком газета «Голос України» згадує, як Київський князь Володимир Великий 1032 роки тому, у 988-му, хрестив Київ, Дніпро і всю землю українську.
«Утім, – пише далі видання, – історія християнства на теренах сучасної України налічує майже дві тисячі років і ведеться від святого апостола Андрія Первозванного, який, проповідуючи у Скіфії, вирушив з Корсуня вверх Дніпром і зупинився біля мальовничих київських гір».
