Farangis Najibullah
Лише через кілька тижнів після завершення тривалих карантинів, які підірвали хиткі економіки країн Центральної Азії, різке зростання числа коронавірусних інфекцій у них змушує урядовців повертати обмеження, які закриють підприємства й установи і залишать людей без роботи.
Але роботи в часи пандемії завжди не бракує медикам – і гробокопачам.
«Нормально на нашому кладовищі ховають приблизно по п’ять тіл щомісяця, – сказав Радіо Свобода 25 червня Турганбек Отебаєв, працівник кладовища на околиці міста Актобе на північному заході Казахстану. – А за останні два-три дні сюди привозять ховати по шість-сім тіл щодня».
В Узбекистані в Бухарському вілояті (області) влада запровадила обмеження в громадському транспорті і наказала закрити з 1 липня деякі базари «через зростання числа інфекцій», повідомили державні засоби інформації.
А по всьому Узбекистані на вихідні будуть закривати всі торговельні центри і ринки на широку дезінфекцію, повідомила 30 червня державна спецкомісія для боротьби з коронавірусом.
Узбекистан, найбільш населена країна Центральної Азії з 32 мільйонами мешканців, останнім часом реєструє не менш ніж по 230 нових випадків COVID-19 щодня, хоча реальне число інфікованих лишається невідомим через значний брак тестів і звинувачення в тому, що посадовці приховують випадки захворювання.
У Казахстані 1 липня оголосили про двотижневий суворий карантин, що має початися 5 липня. Про ці заходи оголосили по тому, як протягом останніх трьох тижнів у країні різко зросло число випадків COVID-19.
Президент Казахстану Касим-Жомарт Токаєв наказав посадовцям запровадити «заходи на кшталт суворого карантину», які вже діяли в країні від 16 березня по 11 травня.
Число підтверджених у цій країні випадків інфікування 1 липня перевищило 41 тисячу – порівняно з приблизно 5 тисячами на середину травня, коли Казахстан, найбільша економіка Центральної Азії, зняв загальнодержавний карантин.
Як повідомили 1 липня на урядовому сайті, лише за попередні 24 години в країні виявили ще 1604 носії вірусу.
А на 2 липня число підтверджених випадків зараження зросло до 42 574, а нових заражених за добу виявили ще 1509.
Число нових випадків різко зростає і в Киргизстані, де уряд заявляє, що криза вчинила величезний тиск на слабку систему охорони здоров’я країни.
Друга хвиля чи поновлення першої?
Посадовці в Казахстані почали бити на сполох через різке зростання числа нових випадків у середині червня, коли уряд планував було поступово відкривати великі торговельні центри, кіно й театри.
Натомість уряд був змушений знову посилити обмеження для підприємців.
У найбільшому місті країни Алмати з 15 червня скоротили години роботи всіх базарів і крамниць.
Схожі обмеження для ресторанів, продуктових крамниць і ринків запровадили і ще в шести інших регіонах країни з загалом 17.
У багатьох лікарнях у країні починають закінчуватися вільні ліжка через зростання кількості людей, яких приймають із симптомами COVID-19.
Також у Казахстані різко зросло число випадків тяжких пневмоній, багато з яких призводять до смерті. Пневмонія часто виникає в хворих із COVID-19.
Як сказав 30 червня міністр охорони здоров’я Казахстану Олексій Цой, там щодня реєструють по 2500 нових випадків пневмонії.
У Киргизстані голова Центру екстреної медицини Іскендер Шаяхматов повідомив, що його заклад отримує багато дзвінків від мешканців столиці Бішкеку, які скаржаться на симптоми, що нагадують пневмонію. За його словами, це вкрай незвично для літнього часу.
Числа випадків пневмонії зростають і в Таджикистані. Але органи охорони здоров’я майже всіх центральноазійських країн заявляють, що тести таких хворих на коронавірус часто негативні.
Сумнівна статистика
Правдиву статистику щодо коронавірусу в Центральній Азії знайти непросто. Критики звинувачують посадовців у більшості країн у тому, що вони приховують кількість випадків.
За винятком Казахстану, рівні тестування на коронавірус у регіоні лишаються вкрай низькими, а медичні експерти ставлять під сумнів надійність тестових наборів.
У Таджикистані лікарі в провінційних лікарнях кажуть, що взагалі не мають тестових наборів і змушені посилати зразки до столиці Душанбе.
Двоє керівників лікарень сказали Радіо Озоді, Таджицькій службі Радіо Свобода, що через відсутність тестів вони записують саме пневмонію як причину смерті всіх хворих, хто помирає з очевидними симптомами COVID-19.
Таджикистан станом на 30 червня повідомив про трохи менш ніж 6 тисяч зареєстрованих випадків інфекції, а число померлих від COVID-19 кілька днів залишалося незмінним на рівні 52.
Але журналістське розслідування Радіо Свобода засвідчило, що офіційні цифри значно нижчі, ніж оцінки місцевих активістів і медиків.
На одному з сайтів, які створили активісти, число померлих від коронавірусної інфекції ще станом на 14 червня наведене як 437 – вони посилаються на дані від родичів, місцевих органів охорони здоров’я, місцевих посадовців чи інформацію в соцмережах. Радіо Свобода підтвердило понад 150 із перелічених там випадків.
Влада Таджикистану стверджує, що в країні не було жодного випадку COVID-19 до 30 квітня. Доти посадовці залякували журналістів, які ставили під сумнів зростання числа підозрілих випадків, що нагадували пневмонії.
Туркменистан, найбільш закрита і репресивна країна Центральної Азії, досі не повідомив про жоден випадок коронавірусної інфекції.
Але різні медичні джерела повідомили Радіо Свобода, що, всупереч запереченням уряду, випадки COVID-19 виявлені майже в усіх із шести регіонів країни.
Ашгабат, спершу відмовившись впустити в країну делегацію Світової організації охорони здоров’я, минулого тижня пом’якшив позицію і дозволив такий візит. Але він іще не відбувся.
За повідомленнями, серед тих, хто Туркменистані заразився коронавірусом, є й кілька медиків.
Як повідомили Радіо Свобода джерела в цій країні, двоє лікарів померли від COVID-19 в інфекційній лікарні Чоганли на околиці Ашгабату, ще кілька медиків заразилися коронавірусом в інших медичних закладах у регіонах.
У Казахстані президент Токаєв каже, що його уряд «не має що ховати від міжнародної спільноти» і хоче показати «реальну ситуацію» в країні. Як сказав він 29 червня, Казахстан здатен здійснювати приблизно по 28 тисяч тестів щодня.
1 липня офіційний казахстанський сайт статистики щодо коронавірусу припинив практику виключати виявлені безсимптомні випадки з загального підрахунку.
До того дня щоденний офіційний звіт про нові випадки не містив даних про такі випадки, і критики називали це маніпуляцією статистикою.
Наприклад, 30 червня цей сайт повідомив про 492 нові випадки за попередні 24 години. Але в це число не ввійшли ще 1003 особи, тести яких на коронавірус теж виявилися позитивними, але в яких не виявили симптомів хвороби. Про такі асимптоматичні випадки на сайті повідомляли в окремій категорії.
Лікарка Бахит Тюменова, голова громадської організації «Аман-Саулик» («Добробут»), каже, що такі методи дають спотворену і хибну картину ситуації.
«Асимптоматичні люди так само заразні, як і ті, хто має клінічні прояви», – сказала вона Радіо Свобода.
«Також під час пандемії, коли пацієнт помирає через наявну хворобу, що погіршилася через коронавірус, як головну причину смерті треба записувати COVID-19», – наголосила вона.
Центральноазійські країни дотепер повідомляли про відносно низькі рівні смертності, пов’язані з коронавірусом, бо смерті пацієнтів, які мали також інші хвороби, переважно не залічували до смертей унаслідок COVID-19 – на відміну від більшості західних країн.
Що далі?
Токаєв доручив місцевим головам адміністрацій підготувати ресурси для закладів охорони здоров’я на час нового суворого карантину, що почнеться 5 липня.
Він також наказав збільшити на 50 відсотків кількість ліжок в інфекційних лікарнях до кінця липня, «враховуючи можливість наступу другої хвилі пандемії».
Уряд Казахстану призначив на 10 липня засідання, на якому мають обговорити вплив кризи на економіку, включно з заходами для збереження робочих місць і економічної активності.
У квітні ця багата на енергоносії країна пообіцяла надати суму приблизно в 13,5 мільярдів доларів на підтримку своїх громадян і малого бізнесу в час пандемії.
Інші центральноазійські країни ще не подавали своїх конкретних планів дієвого виходу з кризи і підтримки свого населення, значна частина якого була безнадійно нужденною ще до початку нинішньої пандемії.
Таджикистан і Киргизстан запровадили невелике підвищення зарплатні для працівників охорони здоров’я і видали таку-сяку гуманітарну допомогу малозабезпеченим.
«Пандемія, не пандемія – я ніколи не відчував, щоб мій уряд мене захищав, – каже Ганіджон (назвав тільки своє ім’я), заробітчанин-таджик у Тюменській області Росії. – Моє становище залежить від становища в Росії. І так весь час і було».
