Першого липня стало відомо, що голова Нацбанку Яків Смолій подав у відставку. Причиною він назвав «політичний тиск» на регулятор. Міжнародний валютний фонд, Світовий банк та посли країн «Групи семи» вже відреагували на заяву і заявили, що підрив незалежності НБУ може поставити під загрозу надійність реформ в Україні.
Заява Смолія викликала занепокоєння на ринках. Зокрема, курс гривні до долара США на міжбанку 2 липня зріс на понад 30 копійок. Розповідаємо, про те, як ця подія може вплинути на курс у майбутньому, та чи здатний НБУ втримати його.
Чи впаде гривня?
Різкого коливання курсу гривні через відставку Якова Смолія очікувати не варто, вважає голова Ради НБУ Богдан Данилишин. Однак, зазначає, що паніка на ринках таки може зіграти свою роль.
«З огляду на «традиційно» вагому для українського ринку роль панічних факторів, які сьогодні навмисно нагнітаються, допускаю можливий тимчасовий тиск на курс гривні, який у разі потреби буде компенсований валютними інтервенціями Національного банку», – сказав Данилишин у коментарі Радіо Свобода.
У короткостроковій перспективі курс надто не зміниться, вважає очільниця Нацбанку у 2014–2017 роках Валерія Гонтарєва. «Все залежатиме від того, як швидко відбуватиметься відкат наших реформ (у монетарній та банківській політиці – ред.)», – сказала Гонтарєва в коментарі Радіо Свобода.
Передбачити, наскільки впаде гривня, вкрай важко, додає вона. На її думку, відставка Смолія може запустити ланку несприятливих подій.
«Звичайно, межі (зростання курсу – ред.) немає. Якщо увімкнуть друкарський верстат безконтрольно, якщо оголосять дефолт по зовнішнім боргах, адже міжнародна спільнота припинить підтримувати Україну, тут буде повна кореляція (цих подій і курсу гривні –ред.)», вважає Валерія Гонтарєва.
Як на курс вплине подальша співпраця з МВФ?
Незалежність Національного банку була важливою умовою надання допомоги Україні від МВФ. Перший транш за програмою допомоги stand-by Україна отримала 12 червня.
Програма буде фокусуватися на забезпеченні середньострокової фіскальної стійкості, збереженні незалежності центрального банку та гнучкому курсі валют», – сказала тоді директорка-розпорядниця МВФ Крісталіна Георгієва.
«Президент раніше зобов’язався поважати незалежність Національного банку. А зараз той самий президент руйнує незалежність Національного банку, отримавши гроші... Зрозуміло, що це руйнує будь-яку співпрацю з будь-якими нашими західними партнерами», – каже у коментарі Радіо Свобода інвестиційний банкір Dragon Capital Сергій Фурса.
Економіст Олександр Савченко зазначає, що в установчих документах МВФ сказано, що інституція не втручається у внутрішню кадрову політику країни-позичальника. Однак, такі дії української влади варто було очікувати, адже і раніше умови надання фінансової допомоги порушувалися Україною майже одразу після отримання траншів.
Без довіри міжнародних фінансових інституцій, Україна втрачатиме привабливість для західних і внутрішніх інвесторів. Відповідно, попит на гривню падатиме, що спричинить подальше падіння курсу у довгостроковій перспективі.
Про припинення інвестування в Україну вже заявив директор інвестиційної компанії Dragon Capital Томаш Фіала.
«Ми відкладемо нові інвестиції, адже влада робить останні п'ять місяців абсолютно протилежне тому, що інвестори, як внутрішні, так і міжнародні, очікують від них і радять їм», – заявив Фіала.
За його словами, відставка Смолія «через політичний тиск» стала для компанії «останньою краплею».
Чи зможе Нацбанк утримати курс?
Думки щодо того, чи вдасться регулятору втримати курс гривні через повідомлення про відставку Смолія, розділились. Міністр фінансів Сергій Марченко на брифінгу 2 липня заявив, що державних резервів достатньо, аби не допустити значних коливань курсу.
«Ми вже зараз бачимо, що впав продаж гривні на валютному ринку, і тільки завдяки втручанню Національного банку, який сьогодні витратив вже близько 200 мільйонів гривень резервів, курс утримався там, на незначному зростанні», – каже Сергій Фурса.
На його думку, у майбутньому зростання продовжиться, адже до керування Нацбанком прийдуть люди, які хочуть запустити так званий «друкарський верстат». Зокрема, саме із такою пропозицію виступила народна депутатка від «Слуги народу» Людмила Буймістер. Вона зазначає, додаткова емісія 200 мільярдів гривень допоможе підтримати малий та середній бізнес та призведе до зростання ВВП.
Якщо це станеться, гривня дуже сильно девальвує, і жодних резервів не вистачить, щоб утримати курс, вважає Сергій Фурса. Додаткова емісія призведе до інфляції, відповідно до підняття цін. Найболючіше це може вдарити по найбіднішим верствам населення.
Через «політичний тиск», який здійснювався на Якова Смолія на посаді голови НБУ, логічно передбачити, що наступний очільник Нацбанку буде більш лояльним до влади, а про незалежність НБУ можна буде забути, каже Фурса.
Економіст Олександр Савченко з ним частково погоджується. «Є небезпека занадто м’якої монетарної політики, коли будуть задоволені всі політичні та адміністративні забаганки. І виникне небезпека інфляції та девальвації», – сказав Олександр Савченко у коментарі Радіо Свобода.
Економіст зазначив, що курс гривні здебільшого залежатиме від того, хто очолить Нацбанк замість Смолія. В Офісі президента запевнили, що відставка очільника НБУ не вплине на його незалежність. Проте ризик, що новий очільник не зможе забезпечити незалежність регулятора, є, каже Савченко.
Проте поки ім’я нового очільника НБУ невідоме, гривня буде коливатися. Аби втримати її курс, резервів у НБУ достатньо, вважає Олександр Савченко.
«Резерви є. Думаю, 300-400 мільйонів гривень буде достатньо, щоб задовольнити ажіотажний попит. А з іншого боку, є інші інструменти обмеження попиту на валюту, наприклад, банківське регулювання», – каже він.
