Під час одноденного візиту до Берліну української делегації на чолі з міністром закордонних справ Дмитром Кулебою обговорили воєнний конфлікт на сході України. Офіційний Берлін розуміє потребу «режиму тиші», але закликає до компромісів усі сторони. Німеччина буде й надалі підтримувати Україну в ЄС і зближення Києва з НАТО, сказав глава німецької дипломатії Гайко Маас. Міністру Кулебі вдалося обговорити під час візиту і тему деокупації Криму. Радіо Свобода розповідає про аспекти берлінських переговорів.
– Любий Дмитре!... – Дорогий Гайко!... І на «ти»… Пресконференція глав дипломатій України та Німеччини в Берліні, яка почалась із запізненням на 40 хвилини, свідчила що між Дмитром Кулебою та Гайко Маасом встановились теплі, приязні стосунки. Обидва міністри підкреслили, що нинішній візит української делегації до Берліну є першим візитом чільних посадовців з-за кордону після тримісячної коронавірусної перерви. А під час самого карантину, як сказав український міністр, саме зі своїм німецьким колегою він спілкувався найчастіше з-поміж інших.
Донбас
Щодо врегулювання конфлікту на Донбасі – а це найголовніше питання візиту – було домовлено прискорити реалізацію того, що було узгоджено в Парижі у грудні лідерами «нормандської четвірки».
Німецький міністр наголосив на важливості режиму тиші – тобто припинення обстрілів на Донбасі. Це одна з ключових вимог України до Росії та підтримуваних неї бойовиків. Лише від початку цього року на Донбасі загинуло вже понад півсотня українських вояків.
Лише п’ять КПВВ на 400 кілометрів лінії зіткнення – цього замалоГайко Маас
І хоча Маас сказав, що важливе значення має і політичний процес, однак чітка акцентація з його боку на режимі тиші є важливою. Саме Україна наполягає на пріоритетності безпекових аспектів Мінська, а не політичних, на чому стоїть Росія.
Гайко Маас також наголосив на потребі збільшення пунктів перетину лінії розмежування. «Лише п’ять на 400 кілометрів лінії зіткнення – цього замало», – сказав німецький міністр.
Також Маас сказав, що важливо продовжувати роботу з розмінування в зони конфлікту на Донбасі.
Завершив свої заяву на початку пресконференції Маас фразою про важливість компромісів і що «компроміси потрібні від усіх».
Україна готова до компромісів, але не піде на перетин «червоних ліній»Дмитро Кулеба
Дмитро Кулеба сказав, що Україна прагне миру на Донбасі, але щоб такий мир не призвів «до перетину червоних ліній». «Україна готова до компромісів, але не піде на перетин «червоних ліній», – наголосив український міністр, пояснивши, що такими «червоними лініями» є національна безпека, суверенітет і територіальна цілісність України.
Дмитро Кулеба про донесення до німецької сторони неможливості прямого діалогу з угрупованнями «ДНР» та «ЛНР». «Це Росія, з ким ми ведемо переговори в Тристоронній контактній групі», а також про те, що командувачами з протилежного боку на Донбасі є росіяни:
Фактично під час візиту до Берліну обидві сторони намагались з’ясувати які шансі на норманську зустріч четвірки міністрів закордонних справ і, можливо, які перспектив – і чи є вони наразі? – в нового нормандського саміту. Двох обмінів ув’язненими після Парижу недостатньо, адже не вирішено питання відведення на наступних трьох ділянках уздовж лінії розмежування до Донбасі та й обстріли тривають і надалі.
Берлін 13 травня відвідав заступник глави адміністрації президента Росії Дмитро Козак і з російською позицією на цей момент щодо Донбасу Німеччина вже знайома.
Тепер і Україна донесла позицію віч-на-віч і нагадала про «червні лінії». До речі, Берлін поінформував Київ про візит Козака і таким чином не була порушена українська вимога «нічого про нас без нас».
Крим
Зазвичай, Крим в публічному просторі українських візитів не посідає дуже значного місця. Але в Берліні про Крим говорили не менше, аніж про Донбас. Це тренд останнього часу – щоб Крим був виднішим на зовнішньополітичних радарах. «Крим має залишатись на порядку денному», – сказав Кулеба.
Крим має залишатись на порядку денномуДмитро Кулеба
Український міністр звернув увагу на важливості доступу «Червоного Хреста» до незаконно утримуваних в неволі українців в Криму і на території Росії. Кулеба особливо виділив утримуваних Росією за ґратами кримських татар, додавши, що репресії проти титар є «цілеспрямованою політикою» російської влади в окупованому Криму.
Інший аспект Криму – зараз часто говорять про можливу міжнародну платформу, в якій обговорюватиметься питання Криму. Як сказав президент Володимир Зеленський під час травневої великої пресконференції, в Мінську Крим взагалі не обговорюється, а лише Донбас.
Але якою буде ця нова платформа для Криму? Власне, відповіді на це питання наразі немає. Які країни будуть брати участь в міжнародній кримській платформи? Беручи до уваги, що Німеччина останнім часом активно говорить про Крим, не виключено, що ЄС буде представлений саме нею – як найпотужнішою державою в Євросоюзі.
Мета ж залишається незмінною, як сказав міністр Кулеба: «Допоки Крим не буде деокупований і не повернеться до складу України».
Один аспект залишився без відповіді – принаймні публічно.
Українського міністра запитали чи обговорювалось в Берліні питання міжнародної моніторингової місії в Керченській протоці, яку активно намагається «приватизувати» Росія – особливо після побудови мосту. Український міністр не відповів на це, однак це не означає, що тема ця не піднімалась в Берліні.
ЄС і НАТО
Щодо ЄС, то час візиту до Берліна переоцінити важко – якраз з першого липня Німеччина починає головувати в раді ЄС і буде головувати ціле друге півріччя.
Було наголошено на важливості допомоги з боку ЄС Україні в боротьбі з коронавірусом (ЄС виділив 1,2 мільярда євро на ці цілі). Було сказано, що ЄС та Німеччина зокрема уважно стежать за українськими реформами і готові допомагати й надалі.
В Берліні обговорювали і «Східне партнерство». «Будемо працювати в цьому напрямку», – сказав український міністр.
Останнім часом в експертних колах часто говорять про певну кризу «Східного партнерства». Якою є остаточна мета ініціативи – членство шістьох країн в ЄС? Чи просто глибока євроінтеграція?
Як бути з тим, що в авангарді йдуть Україна, Грузія і Молдова, маючи Угоди про асоціацію і безвізовий режим з ЄС? Що тоді з Вірменією, Азербайджаном і Білоруссю? Чи не стримує ця друга «трійка» першу?
Очевидно, що без Німеччини не можна позитивно в Брюсселі через Єврокомісію і Раду ЄС протягти європейську перспективу і обіцянку членства в ЄС для України й інших, не дивлячись на кілька резолюцій Європарламенту з такою рекомендацією.
Я порушив питання участі України в Програмі розширених можливостей НАТОДмитро Кулеба
Щодо НАТО, то після зустрічі з міністром оборони Німеччини Аннегрет Крамп-Карренбауер Дмитро Кулеба сказав, що обговорили тему надання Україні статусу учасника Програми розширених можливостей НАТО.
«Я порушив питання участі України в Програмі розширених можливостей НАТО. Ми розраховуємо на підтримку Німеччини в цьому питанні. Це дуже важливо не лише для України, але, ми переконані також що це важливо і для зміцнення спроможності Альянсу загалом», – сказав Кулеба.
Він додав, що такої ж думки дотримується більшість країн-членів НАТО.
«Ми працюємо над тим, щоб досягнути консенсусу, тому що рішення про участь України Програмі розширених можливостей НАТО є консенсусним», – пояснив дипломат.
Програма розширених можливостей НАТО – це ініціатива, запущена на саміті НАТО в Уельсі в 2014 році. В ній нині беруть участь Швеція, Фінляндія, Австралія, Грузія та Йорданія. Фактично, це ніби членство в НАТО без формального членства або «майже членство». Тобто коли є повна взаємовідповідність стандартів і критеріїв.
До цієї програми вже якийсь час хоче долучитись і Україна. «Ми обговорювали зміни в сектори безпеки і оборони, які наближають нас до стандартів альянсу», – сказав український міністр в Берліні, якого супроводжували зокрема міністр оборони Андрій Таран, голова Офісу президента Андрій Єрмак, а також віцепрем’єр з реінтеграції тимчасово окупованих територій Олексій Резніков.
З інших моментів візиту – зведення пам’ятникам українцям, загиблим у Другій світовій війні. І це, питання, радше, як визнав Дмитро Кулеба, до німецького Бундестагу. Також він збирався підняти питання визнання Голодомору геноцидом українського народу з боку парламенту Німеччини.
Читайте ще:
Донбас, Сирія, а тепер – Лівія: чим російські найманці «ПВК Вагнера» загрожують Європі
