Національний центр Олександра Довженка оголосив про неспроможність оплачувати борги, його директор Іван Козленко подав у відставку. В установі пояснюють це відсутністю державного фінансування: мовляв, спочатку голова Держкіно Марина Кудерчук знизила обсяг коштів, які Центр мав отримати з бюджету, а потім Міністерство фінансів не погодило паспортну програму (документ з інформацію мету, завдання, напрями використання бюджетних коштів, – ред.). Натомість Кудерчук пояснює своє рішення секвестром бюджету, який зачепив всю культурну галузь.
Найбільший кіноархів України Національний центр Олександра Довженка заявив про стан неплатоспроможності 28 травня. За заявою установи, до цього призвело скорочення державного фінансування, яке Центр все одно не може отримати наразі. Через це працівники по кілька місяців не отримували зарплату – ця стаття видатків на 70% фінансується державою.
«З кінця травня Центр нездатен більше сплачувати обов’язкові податки та існуючі зобов’язання за договорами. Поновлення бюджетного фінансування в зв’язку з незатвердженням паспорту бюджетної програми найближчим часом не прогнозується. Адміністрація Центру зробила все, що в її силах, щоб стримати катастрофічну ситуацію, що склалася через відсутність бюджетного фінансування та тотальну втрату доходів через дію карантинних обмежень, впродовж п’яти місяців забезпечуючи функціонування інституції. На жаль, ресурси Центру повністю вичерпано», – констатує пресслужба Центру.
Читайте також: «Криза вже йде і вона жорстока, але Україні немає звідки падати» – бізнесмен про наслідки пандемії
Більше того – заклад, який входить до Міжнародної федерації кіноархівів, заявляє про загрозу цілісності архіву фільмів, для зберігання якого потрібен відповідний температурний режим.
Вже за кілька годин після заяви Центр привернув до себе увагу з іншого приводу – туди приїхали правоохоронці з обшуком. Втім, директор центру Іван Козленко швидко уточнив, що до заяви про неплатоспроможність слідчі дії стосунку не мають, а стосуються певної кримінальної справи за актом ревізії Держаудитслужби.
«Надаються просто відповідні документи про те, щоб підтвердити законність забудовника», – сказав керівник відділу промоції та дистрибуції Центру Довженка Олександр Прокопенко.
За його словами, проблеми з фінансуванням заклад має з початку року. В першу чергу це вдарило по зарплатах, адже саме їх переважно виплачують з державних коштів.
Ми отримували лише якісь копійки наших орендарів за оренду приміщень, також від надходжень по нашій діяльностіОлександр Прокопенко
«У нас борги по заробітним платам складають 2 мільйони гривень. Тобто в нас заробітні плати Центру Довженка складаються на 70% з держбюджету. Ми отримували лише якісь копійки, які забезпечувалися Центром Довженка з коштів, які нам надходили від наших орендарів за оренду приміщень, також від надходжень по нашій діяльності. Але це якісь авансові платежі, щоб людей просто підтримати на плаву і дочекатися нарешті затвердження паспорту», – розповідає Прокопенко в розмові з Радіо Свобода.
Втім, за заявою пресслужби Центру, і дохід від господарської діяльності – оренди приміщень та організації заходів – установа навесні втратила через карантинні обмеження.
Як пояснює керівник відділу промоції, Центр має спільний паспорт державного фінансування з Державним агентством з питань кіно, а розгляд цього документу Радою з підтримки кінематографії кілька разів переносили. Коли ж воно відбулося, за словами представника установи, голова Держкіно Марина Кудерчук запропонувала скоротити фінансування Центру Довженка.
«Вона пропонувала урізати фінансування саме захищеної статті, яка йде по видатках на заробітні плати. Ця ситуація, слава Богу, вилізла у публічну площину, про це публічно оголосив наш керівник. У Мінкульті дослухалися до нашого керівника і подали відповідні нормальні цифри до Мінфіну. Але, знову ж таки, ніхто нічого не пояснює, не повідомляє нам – Мінфін завернув цей паспорт і не затвердив фінансування», – обурюється Прокопенко.
Окрему увагу співробітник Центру звертає на те, що у фонді закладу зберігаються фільми, зняті на початку 20 століття. Їхнє зберігання вимагає постійної підтримки певної температури.
«Якщо плівка просто лежить під ногами і не підтримується нормальний, стабільний температурний режим, як з вином, то вона починає псуватися від корозії та змін температури. Плівка починає псуватися від корозії та змін температури. Відповідно, якщо ми не зможемо платити за електроенергію, ми не зможемо підтримувати ті приміщення в нормальних умовах. Зараз ми б’ємо на сполох, що питання не тільки в тому, що люди майже півроку не отримують зарплату, а питання в тому, що надбання, які були нами зібрані в Центрі Довженка є ризик втратити, тому що в Україні жодна інституція не може забезпечити зберігання цих фондів у належних умовах», – стверджує він.
Цього ж дня директор центру Іван Козленко оприлюднив свою заяву на ім’я виконувачки обов’язків міністра культури та інформаційної політики Світлани Фоменко про розірвання свого трудового контракту з 4 червня. Він вказав на те, що Центр з 2016 року був прибутковим підприємством і зміг завершити «в плюсі» навіть кризовий 1 квартал 2020 року.
Козленко очолював центр у 2014-2015 роках і повернувся на цю посаду в 2016-му. У тому, що заклад не може надалі сплачувати свої боргові зобов’язання, він звинуватив голову Держкіно Кудерчук та начальника управління економічного розвитку та фінансів Міністерства Володимира Якубівського.
Марина Кудерчук відкинула звинувачення Центру Довженка, заявивши, що зниження показників фінансування, яке їй закидають, було пов’язане з секвестром бюджету в квітні 2020 року.
Читайте також: «Навіщо була ця показуха з конкурсом?» Соцмережі обговорюють призначення голови Держкіно
«Ця інформація (про пропозицію урізати фінансування Центру – ред.) неправдива – це єдине, що вам можу сказати. Я рекомендую ставити питання Міністерству культури. Це заклад Міністерства культури, не наш заклад. А ми лише в рамках нашої програми держпідтримки кінематографу даємо суму грошей. А в цьому році у зв’язку з секвестром бюджету ми подали для всіх скорочені суми», – заявила Кудерчук у коментарі Радіо Свобода.
Вона не навела точних цифр щодо того, наскільки було скорочено фінансування, і попросила звернутися до Держкіно з запитом. За словами Кудерчук, представники Центру не зв’язувалися з нею напряму щодо цієї ситуації.
Контакти з Центром Довженка в нас тільки в рамках надсилання листів одне одному. З керівником я навіть не знайомаМарина Кудерчук
«Контакти з Центром Довженка в нас тільки в рамках надсилання листів одне одному. З керівником я навіть не знайома. На запрошення познайомитися він не відповів. Щодо фінансування центру, його фінансового стану – це питання до міністерств, не до нас», – каже очільниця Держкіно.
При цьому Олександр Прокопенко вказав на те, яку сума, запропонована Кудерчук, була нижча навіть за заплановану в рамках секвестру.
Про це ж заявляв і сам Козленко, зокрема, 15 травня. Він вказав на те, що Марина Кудерчук підготувала довідку про зміни до кошторису, запропонувавши для Центру навіть меншу суму, ніж ухвалила Рада з держпідтримки кінемтографії.
«В порушення… рішення Ради з підтримки кінематографії від 8 травня 2020 року, яким за спільною статтею фінансування Центру, Спілки та самої Ради сумарно передбачено 15,5 мільйона (Центру – 8,6 мільйона.), пані Кудерчук вирішила, що нам вистачить і 3,4 млн. і підготувала відповідну незаконну довідку для казначейства (додаю). Підписану 24 квітня, тобто датою до засідання Ради з підтримки кінематографії. В кращих традиціях «нового» Держкіно лист і довідка були надіслані нам не офіційними каналами, а на Вайбер головній бухгалтерці», – написав тоді голова Центру.
Тим часом у Центрі Довженка не виключають, що кредитори добиватимуться стягнення майна на відшкодування боргів через суд.
«Земля, приміщення... будь-які активи, якими ми володіємо, можуть піти на покриття боргів», – припускає Олександр Пропокопенко.
Радіо Свобода звернулося по коментар до Міністерства фінансів та Міністерства культури, однак пресслужби відомств не стали коментувати ситуацію телефоном і попросили надіслати запит.
До 2006 року майже всі фільми в українських кінотеатрах дублювалися виключно російською мовою і мало хто міг уявити, що дубляж українською можливий. До 2014 року українські фільми в кінопрокаті були рідкістю, а тепер вони – серед лідерів прокату. Зберіганням та популяризацією українського кіно зайнявся Довженко-Центр.
