28 прокурорів у Луганській області фіксують і розслідують злочини, вчинені на вільній частині України, в «сірій зоні» й ОРЛО під час війни на Донбасі. Зараз, за даними прокуратури, до суду готуються понад 5 тисяч кримінальних справ – від посягання на цілісність України до зруйнованого житла.
Хто буде відповідати за злочини, якщо підозрюваний може сховатися в Росії? Чи є справи, які доводять участь Росії у війні на Донбасі? І чи варто розраховувати постраждалим від війни на компенсацію?
Про це в ефірі Радіо Донбас.Реалії говорили прокурор Луганської області Олексій Ляшенко та правозахисник, голова Всеукраїнського центру громадських ініціатив Володимир Щербаченко.
– Скільки зараз у вашому реєстрі злочинів, яких саме?
Олексій Ляшенко: Прокуратурою Луганської області здійснюється процесуальне керівництво більш ніж шести тисяч кримінальних правопорушень, вчинених незаконними збройними формуваннями. З метою систематизації та акумуляції даних про потерпілих від злочинів фізичних та юридичних осіб запроваджений відповідний реєстр потерпілих осіб. Ведення реєстру надасть змогу громадянам отримати процесуальний статус потерпілого, встановити розмір заподіяних збитків та звернутися до суду для їх подальшого відшкодування.
До реєстру внесена інформація про понад 4200 потерпілих внаслідок кримінальних правопорушень, пов’язаних із збройною агресією Російської Федерації проти УкраїниОлексій Ляшенко
Веденням реєстру займається управління нагляду кримінальних проваджень щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту, прокуратури Луганської області. У реєстри вносяться дані про осіб, які постраждали від збройної агресії: пошкодження майна від обстрілу, викрадення осіб, катування, захоплення будівель, транспортних засобів, підприємств тощо. На цей час до реєстру внесена інформація про понад 4200 потерпілих внаслідок кримінальних правопорушень, пов’язаних зі збройною агресією Російської Федерації проти України.
Встановлено 600 осіб, які постраждали від катуванняОлексій Ляшенко
Є приклад потерпілої, яку після потрапляння в полон катували, били ногами, палками по всіх частинах тіла, тушили недопалки цигарок, зламали ребра, ніс – такі випадки не поодинокі, на жаль. Щодня цей реєстр поповнюється новими виявленими фактами порушень. Встановлено 600 осіб, які постраждали від катування.
– Дані до реєстру вносяться за фактом звернення чи після перевірки, коли ви встановлюєте як прокурори склад злочину?
Олексій Ляшенко: Кожен, хто постраждав від злочинних дій незаконних збройних формувань, може звернутися до прокуратури Луганської області особисто чи іншими доступними засобами – поштою, електронною поштою, телефоном, іншими засобами зв’язку. Коли ми отримуємо звернення, прокурори оперативно перевіряють, чи розпочате за такими фактами досудове розслідування. Якщо не розпочате, то звернення вноситься до єдиного реєстру досудових розслідувань, особа визнається потерпілою, її дані вносяться до реєстру потерпілих. У випадку, якщо за фактом, з яким звертається громадянин, розпочате кримінальне провадження, звернення долучається до матеріалів, така особа визнається потерпілою у разі ненадання статусу раніше і її дані включаються до реєстру потерпілих.
28 грудня в прокуратурі Луганської області створено управління нагляду в кримінальних провадженнях щодо злочинів, вчинених в умовах збройного конфлікту. Зараз робота ведеться системно, тобто ми підшукали відповідних фахових осіб, які знаються на міжнародному гуманітарному праві. В прокуратурах Луганської і Донецької областей створено відповідні управління, які систематично на високому фаховому рівні здійснюють і процесуальне керівництво, і нагляд у кримінальних провадженнях цієї категорії.
– Чому ця робота почалася тільки зараз, адже війна на Донбасі триває сьомий рік?
Добуваються докази в призмі того, що з ними ми можемо потім іти і до Міжнародного кримінального судуОлексій Ляшенко
Олексій Ляшенко: Не можна казати, що раніше ця робота не робилася. Вона здійснювалася трохи по-іншому: не було реєстрації кримінальних проваджень по 438-й статті, тобто порушення законів та звичаїв війни. Зараз така практика запроваджена, і ми посилаємося на міжнародне гуманітарне право, порушення саме міжнародних конвенцій щодо законів та звичаїв війни. Зараз це здійснюємо більш фахово, тому що створенні відповідні управління, в них працюють фахові люди. Ми запроваджуємо навчання відповідних прокурорів всіх рівнів: приїжджають фахівці з міжнародного гуманітарного права і добуваються докази в призмі того, що з ними ми можемо потім іти і до Міжнародного кримінального суду.
– Які перспективи у подібних справ: якщо людина перебуває на території, на яку Україна не має доступу, а в майбутньому може запросто сховатися в Російській Федерації? Чи є реальні важелі в України впливати на справедливість, практичне значення у розслідування таких справ?
Олексій Ляшенко: За шість років війни слідчі домоглися розробити відповідну методику і методологію отримання доказів злочинної діяльності тих чи інших осіб. Це дуже велика база. Я зараз не буду говорити, яким чином ми доказуємо, але ряд кримінальних проваджень протягом шести років був скерований до суду, є вироки. Але законодавство у нас кульгає, тому що недосконалий механізм спеціального досудового розслідування і спеціального розгляду кримінальних проваджень в суді. Тобто на кшталт, як це було з Януковичем, коли його тут не було, але слідство тривало, і ми маємо відповідно вирок. Таким чином і ми зараз робимо, тобто скеровуємо до суду відповідне кримінальне провадження, повідомляємо про підозру осіб з доказовою базою. Як приклад – недавно в соцмережах з’явилося відео, коли спецпризначенці ФСБ, снайпери рухалися по тимчасово окупованій території, здійснювали постріли, в результаті чого наш військовослужбовець отримав поранення, несумісне з життям. Один загинув, інший отримав серйозні поранення. Цей випадок потрапив до мережі, він чітко вказує, яким саме чином СБУ, відповідно управління прокуратури здійснює розслідування у цих кримінальних провадженнях дистанційно. Тобто у нас є всі відео, ми призначили ряд експертиз – комп’ютерних, технічних, інших – і будемо доказувати вину конкретних осіб, причетних до вбивства конкретних військовослужбовців. Методика і методологія вже розроблені.
Інший випадок, коли кримінальне провадження цієї категорії скеровуються до суду для розгляду, а деякі судді не вважають за можливе їх розглядати, коли буде обвинувачений сидіти на лаві. Тобто суд розглядає питання щодо повідомлення особи в розшук, після чого розшук триває. В нас багато таких людей, які перебувають у розшуку.
– Скільки судових вироків уже є за результатами роботи вашого управління?
Олексій Ляшенко: В цьому році ми маємо вже 20 вироків. Також триває програма «Повернися додому». Багато людей самі приходять і говорять, що дійсно вчиняли злочини. Ми розпочинаємо досудове розслідування, якщо воно не розпочате, відправляємо до суду, отримуємо вироки. Деякі з них – це реальне позбавлення волі, деякі – з відстрочкою виконання: тобто на підставі 75-ї статті Кримінального процесуального кодексу України особа отримає покарання з відстрочкою у виконанні.
– Скільки на сьогодні учасників незаконних збройних формувань в рамках цієї програми повернулись на підконтрольну Україні територію, самі здались в СБУ?
Олексій Ляшенко: В цьому році було 2 особи в Луганській області, за шість років – досить велика кількість людей.
– Стосовно обстрілів: чи можливі прецеденти, щоб отримати компенсацію від держави України, тобто чи розглядається Україна як винувата сторона в конфлікті на Донбасі?
Олексій Ляшенко: Україна не є винуватою стороною у даному випадку, але є програми, за якими особи визнаються потерпілими. Є відповідний реєстр, ми виїжджаємо на місця: прокурори разом зі слідчими оглядають пошкоджені будівлі, ми призначаємо відповідні будівельно-технічні експертизи і визначаємо відповідну шкоду. Паралельно таку ж роботу ведуть і відповідні військово-цивільні адміністрації, селищні ради, в них також існують реєстри. Є постанова Кабміну, яка свідчить про те, що кожен громадянин має право звернутися за отриманням компенсації, в даному випадку саме держава Україна компенсує людям кошти для відновлення будівель, інфраструктури і споруд. Були програми, коли в таких випадках допомагав і Міжнародний Червоний Хрест, норвезькі організації.
– Яке ваше ставлення до реєстру? Передчуваю скептицизм слухачів, які, швидше за все, не вірять, що вдасться отримати якусь компенсацію або притягнути до відповідальності за розв’язання цієї війни – люди ще не бачили таких прецедентів.
Володимир Щербаченко: Погоджуюсь, що прецедентів ще небагато, практично немає. Але особисто я і колеги в цілому позитивно сприйняли цю звістку про реєстри. Звичайно, є певний скептицизм – сьомий рік війни і часто люди, з якими ми працюємо, порівнюють це з Другою світовою. Кажуть, там за п’ять років так звана «Велика вітчизняна» завершилась і був Нюрнберзький процес, а у нас тільки справа дійшла до створення реєстру. Дехто з людей з ентузіазмом сприйняв цю звістку, декому було незрозуміло. Людина дзвонила і казала: «Що вже питання вирішено – можна брати мішок і йти за грошима в суд для отримання компенсації?». Насправді справа так не виглядає.
– У цьому реєстрі є справи, які можуть довести участь Росії у війні на Донбасі, кейси, які можна передати в міжнародні суди, аби в майбутньому вимагати компенсації, контрибуції від Російської Федерації?
У цьому році ми вже передали до Міжнародного кримінального суду докази причетності Російської Федерації до збройної агресіїОлексій Ляшенко
Олексій Ляшенко: Дійсно, ми добуваємо відповідні докази саме присутності Російської Федерації у цій війні. Це зброя, яку ми отримуємо, боєприпаси, якими обстрілюються наші позиції, яких взагалі немає на озброєнні Збройних сил України, будь-яких військових формувань, які мають відношення до української сторони. Це ті боєприпаси та зброя, яка використовувалася виключно і перебуває на озброєнні Російської Федерації. Ролик, коли спецпризначенці ФСБ виконували відповідне завдання на вчинення вбивств наших військовослужбовців, – це є доказ. У цьому році ми вже передали до Міжнародного кримінального суду докази причетності Російської Федерації до збройної агресії.
– Де будуть розглядатися справи, над якими веде нагляд прокуратура Луганщини? Про які суди йдеться?
Олексій Ляшенко: Будуть розглядатися судами Луганської області, які функціонують на території України і за якими закріплена відповідна діяльність. Щодо вчинення на конкретних територіях непідконтрольних – закріплена за іншими судами, які зраз здійснюють правосуддя.
– Як ви розцінюєте спроможність українських судів розглядати ці справи? Бачимо справу так званого «голови ЦК» угруповання «ДНР» Романа Лягіна, де зараз відбуваються незрозумілі речі. У чому справа?
У справі з «Ізоляцією» постраждалих просто витискають з процесуВолодимир Щербаченко
Володимир Щербаченко: Я так само хотів звернути увагу на ці проблеми із кваліфікацією цих злочинів. Коли органи прокуратури здійснюють розслідування, значна кількість цих правопорушень кваліфікується за статтею 258 – тероризм. А конкретні люди, які постраждали, яких катували, викрадали – відповідними статтями Кримінального кодексу часто не порушуються ці справи. Набагато цікавіше працівникам прокуратури залучати людей в статусі свідків, аніж постраждалих, для того, щоб доводити ці епізоди. Якби у них був статус постраждалих, вони б залучались як постраждалі, і пізніше, після вироку суду, могли б і цивільний позов висунути проти людей, які здійснювали злочини. Але, як у справі з «Ізоляцією», постраждалих в даному випадку просто витискають з процесу. Коли є постраждалі, то вони б могли привносити туди елементи вимоги притягнення до відповідальності, а коли це виключно справа прокуратури чи суду і людини, яку звинувачують, то з нею легше укладати угоду. Потім люди часто стають учасниками обміну чи їм зменшують термін за якусь інформацію, і ці люди можуть понести ту відповідальність, на яку вони заслуговують. У нас це викликає схвилювання і невдоволення тим, що про самих постраждалих часто забувають в тих процесах, їх фактично часто свідомо не включають зі статусом постраждалих.
Олексій Ляшенко: Для того, щоб ми могли відшукати потерпілих у таких кримінальних провадженнях, і створений відповідно реєстр. Ми розмістили на офіційному сайті прокуратури Луганської області відповідну інформацію, щоб люди могли звертатися в будь-який час доби і говорити, що вони є потерпілими в тих чи інших випадках. Повторюся: понад 4 тисячі осіб нами встановлено, але є багато осіб невстановлених, які перебувають і на непідконтрольних українській владі територіях. Вони зараз мають право і можливість звернутися до органу досудового розслідування, до прокуратури. Останній тиждень у нас багато звернень, особи надають відеоматеріали вчинення злочинів стосовно них.
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАС.РЕАЛІЇ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org, у фейсбук чи телефонуйте на автовідповідач 0800300403 (безкоштовно). Ваше ім'я не буде розкрите).
