«Я ж живу від ринку. А ринок скорочується». Так каже про карантинні реалії Донбасу Володимир Сергієнко, керівник підприємства Краматорська, на якому виробляють автогенне устаткування. Для працівників тут заготували й антисептик, і маски. Ось тільки ринок збуту деяких товарів упав на половину і продовжує падати. Тому довелося скоротити робочий день, зменшити зарплати і відправити пенсіонерів у відпустки. Але керівник заводу не втрачає оптимізму. Чому, і який він прогнозує ефект для економіки – виробничник розповів Радіо Донбас.Реалії.
Володимир Сергієнко каже, що з дитинства любив «залізячки крутити». А потім дізнався, що його дідусь, який загинув під Барвінковим у 1941 році, був конструктором. Зберігся навіть патент на його винахід: механічний верстат.
Напевно, від діда Парамона здібності до механічного конструювання передалися Володимиру.
До 1988 року він був інженером на краматорському заводі. Того року, згадує Сергієнко, до нього прибіг друг і показав розворот газети із законом про кооперацію.
«Рабів випустили на волю – я так говорю. І кажуть: годуйтеся самі. Більшість стала створювати кооперативи торговельні. А ми, троє друзів, зробили виробничий кооператив. Назвали «ГОСТ 88»: группа освобожденных советских тружеников», – згадує витоки бізнесу Володимир.
Друзі заробили грошей та орендували перші чотири верстати. У тому ж році у Вірменії стався Спітакський землетрус.
Сергієнко каже, що цей катаклізм зруйнував Кіроваканський газовий завод. Це підприємство випускало газові пальники й різаки для усіх країн Ради економічної взаємодопомоги (Албанія, Болгарія, Угорщина, Польща, Румунія, Чехословаччина і СРСР).
Друзі зрозуміли, що є дефіцит, і почали виробляти газові різаки та пальники. А в 1990-му році з'явилася назва заводу – «Донмет».
«Годували військових. Цього достатньо, щоб вбити»
Володимир Сергієнко каже, що з початком «російської весни» прийшов страх і усвідомлення того, що Україна може не встояти.
«Країни не було, її розграбували. І як ми встояли – це велике чудо, яке називається: українські волонтери, українські герої Збройних сил і Петро Порошенко, який забезпечив як президент міжнародну підтримку України. Тому що без міжнародної підтримки Україна не вистояла б проти такого потужного ворога», – висловлює свою думку бізнесмен.
Коли російські гібридні формування окупували Краматорськ, йому довелося покинути місто. Адже завод розташований поруч з аеродромом.
«Допомагали, годували українських військових. Цього достатньо було, щоб тебе вбити, зловити, все, що можна, від тебе отримати в якості викупу, а потім убити. Все дуже просто. Так роблять бандити. І я на сьогодні не впевнений, що завтра їх не буде знову», – ділиться спогадами Сергієнко.
Бойовики російських гібридних формувань не пограбували завод. Після звільнення Краматорська, за словами Володимира, роботу запустили впродовж тижня.
Зараз і Сергієнко, і його знайомі підприємці продовжують допомагати військовим безкоштовно, хто чим може. «Адже без потрібної гайки БТР може не поїхати», – каже підприємець-волонтер.
«Голоду поки ми не бачимо»
На «Донметі» серйозно поставилися до коронавірусної загрози. Заводську їдальню довелося на час закрити.
«Ми зараз всі двері відчинили на підприємстві, щоб людина зайвий раз не бралася (за ручки), зробили розчин для дезінфекції, купили мило, маски захисні, щоб один на одного не чхати. Китайський наш партнер, у якого ми верстати купували, вислав нам 500 масок. Це було дуже приємно. Правда, для того, щоб їх розмитнити і сюди привезти, ми заплатили трохи більше 4 тисяч гривень», – описує запобіжні заходи керівник заводу.
Але до карантинних обмежень, впевнений він, треба підходити точково і виважено. А поки через коронавірус ринок збуту повільно продовжує падати.
Сергієнко каже: «Ми «впали» за різними підрахунками від 30 до 50% в обсязі того, що у нас зараз споживають. У коронавірусі, я точно бачу, є елемент інформаційної війни. А ось який це відсоток: 50 або 90 в цій загрозі інформаційній? Адже раніше мені стільки не розповідали, скільки людей хворіють на запалення легенів, скільки – на СНІД хворіють і вмирають. Це ж теж вірус».
Через падіння виробництва працюючих пенсіонерів відправили у відпустки. Але якщо така ситуація, прогнозує бізнесмен, триватиме ще місяць, доведеться ці відпустки зробити безоплатними.
«А якщо й надалі таке продовжиться, то я скажу: перепрошую, я не можу вас забезпечити роботою. У мене немає для вас роботи. У мене немає ринку збуту. Ми з восьми годин праці скоротилися до шести. А буде далі така тенденція – далі будемо скорочуватися. Я ж живу від ринку. А ринок скорочується», – говорить про вплив карантину на виробництво Володимир Сергієнко.
І додає: «Те, що це вб'є економіку, – це точно. Як кажуть: не помремо ми від вірусу, зате... Голоду поки ми не бачимо, тому що живемо за рахунок врожаю минулого року. А не буде врожаю цього року, – тоді вже точно все».
Чим держава може допомогти заводу залишитися на плаву? Сергієнко каже: аби не заважали. «Мій товариш Сергій Кондратюк написав: навіть якщо будуть послаблення у податках, у податку на землю, ті, хто працює, ми заплатимо ці податки. Тому що ці податки йдуть в місцевий бюджет, а він йде на ті ж самі лікарні. Ми всі разом в одному човні пливемо», – упевнений бізнесмен.
Нові можливості в карантин
Поки попит на одні товари падає, бізнесмен шукає, чого б нового запропонувати покупцям.
На підприємстві почали виробництво портативних апаратів для зволоження кисню. Цей прилад, впевнений Сергієнко, допомагає хворим, які потребують лікування.
Принцип дії установки такий: кисень з балона йде сухий, потім він потрапляє в пляшку з бульбашками води, там насичується вологою і по трубочці потрапляє або в ніс, або в маску.
На думку конструктора, апарат можна використовувати, наприклад, в машині «швидкої допомоги». Він каже, що такі апарати потихеньку купують і звичайні люди, і лікарі.
«Головний оптимізм – зорати поля, все інше в Україні ми зробимо і заробимо»
Як коронавірус вплинув на особисте життя? Володимир Сергієнко каже, що перестав зустрічатися з друзями з Клубу підприємців Краматорська. Тепер вони спілкуються і підбадьорюють одне одного по відеозв'язку. А ще разом з дружиною він сам став більше працювати на городі.
І, вирішуючи справи, більше часу тепер проводить в онлайні. «Вчимося передавати на відстані одне одному актуальну й чітку інформацію», – говорить Сергієнко про нові умови роботи.
Всупереч коронавірусу, бізнесмен бадьорий та оптимістичний. Він каже:
«Трактори – вони вже виходили на поле. Вони вже орали. Вони вже засівали. Головний оптимізм – це поля. Буде їжа – все інше в Україні буде. Все інше ми зробимо і заробимо».
ОСТАННІЙ ВИПУСК РАДІО ДОНБАСС.РЕАЛІІ:
(Радіо Донбас.Реалії працює по обидва боки лінії розмежування. Якщо ви живете в ОРДЛО і хочете поділитися своєю історією – пишіть нам на пошту Donbas_Radio@rferl.org,
