Чинний уряд Грузії сподівається, що його заслуги за ранні зусилля у боротьбі з пандемією коронавірусу можуть допомогти йому під час парламентських виборів, які мають відбутися цього року.
Похвалу грузинський уряд отримав за раннє рішення «Грузинської мрії» про введення карантину в країні, де станом на 27 квітня було зареєстровано 496 інфікованих та 6 померлих від COVID-19.
Тож партія покращила собі імідж напередодні парламентських виборів, які мають відбутися до жовтня.
Низький рівень захворюваності на коронавірус, схоже, став наслідком ранньої реакції з боку влади, в тому числі уряду, який значною мірою дозволив Амірану Гакрелідзе та Національному центру контролю за хворобами та громадським здоров’ям очолити боротьбу з пандемією.
Однак деякі критики кажуть, що за низькою кількістю виявлених інфікованих людей стоїть низька кількість проведених тестів – станом на кінець квітня провели лише 11 500 тестів.
Та попри це боротьбу проти коронавірусу багато хто до цього часу вважав своєрідним політичним подарунком для «Грузинської мрії», яка за останні два роки пережила кілька важких потрясінь у вигляді масових вуличних протестів влітку 2018 року, які пізніше повторилися у червні 2019-го після необдуманого запрошення відвідати Тбілісі представнику Держдуми Росії.
Це призвело до того, що тисячі людей вийшли на вулиці, які охопив хаос, коли поліція жорстоко розігнала протестувальників. Таке сталося вперше за сім років правління «Грузинської мрії», в результаті чого серйозних травм зазнали кілька протестувальників.
Тож на тлі такої хвилі падіння популярності уряду, безпрецедентна ситуація з коронавірусом в країні зіграла йому на руку.
«Схоже, і молоді люди, і опозиція оголосили якийсь мораторій на критику [влади]», – заявив Іго Качкачашвілі, керівник Інституту соціальних досліджень і аналізу, тбіліського аналітичного центру.
Раннє втручання
Країна насторожено і швидко відреагувала, запровадивши спеціальні карантинні заходи невдовзі після виявлення першого підтвердженого випадку коронавірусу 26 лютого.
Це був 50-річний чоловік, який повернувся з Ірану, що в ті часи був гарячою точкою поширення коронавірусу.
«Ні Іран, ні Азербайджан не виявили у пацієнта [COVID-19]», – каже Пол Стронський, старший співробітник програм з питань Росії і Євразії Фонду Карнеґі.
«Я б сказав, що Грузія була справжнім світовим лідером», – зазначає Олександр Скрівенер, науковий співробітник Мережі демократичної безпеки Євразії. Він порівняв її з Нідерландами, які зареєстрували свій перший випадок через день після Грузії. На нинішній час в Нідерландах близько 4500 смертей та понад 38 тисяч випадків інфікування коронавірусом. Щоправда, кількість населення Грузії – 3,7 мільйона осіб, а Нідерландів – 17,4 мільйона.
На перший погляд, успішне стримування COVID-19 у Грузії покращило імідж уряду в очах багатьох людей.
Скрівенер заявив, що для прем'єр-міністра Грузії, якого часто звинувачують в авторитарних тенденціях, криза «перетворила цю слабкість на силу».
«Правильно це чи неправильно, та занепокоєння щодо питання громадянських свобод, як правило, відходять на друге місце перед проблемою найбільшої світової кризи з часів Другої світової війни, і «жорсткий імідж» Ґіорґі Ґахарії може стати перевагою в цьому контексті».
Але чи принесе це успіхи партії «Грузинська мрія» на виборах? Аналітики в цьому не впевнені.
Дехто з них вважає, що шестимісячний період перед виборами – це достатній час для того, щоб нинішній ентузіазм щодо «Грузинської мрії» розвіявся або ж взагалі зник.
«Якби вибори були через місяць, я думаю, що «Грузинська мрія» здобула б переважну більшість [із 150 місць у парламенті]», – каже Качкачашвілі. – Але до жовтня «невдоволення серед виборців... швидше за все, таки виникне».
Качкачашвілі порушив ще одне важливе питання: перед «Грузинською мрією» ще стоять спроби відновлення економіки, яку підірвали місяці досить суворого карантину, під час якого навіть заборонили користуватися приватними транспортними засобами.
«У держави немає ресурсів і коштів, щоб впоратися з [економічною] катастрофою, яка станеться», – зауважує він. За його словами, «бідність, безробіття, та знищені заощадження» – це те, що очікує грузинську владу,
Перш ніж ці проблеми «вдарять» у повному обсязі, уряду доведеться вирішувати ще одну потенційно складну ситуацію.
Найбільш суперечливою темою, пов’язаною із карантином, було відзначення Великодня 19 квітня в країні, де православна церква є однією з найпотужніших установ.
Хоча чиновники сфери охорони здоров'я просили не проводити великодні богослужіння в церквах, православні ієрархи наполягали на зворотньому.
У той час, як уряд запроваджував різні обмеження, щоб люди не збиралися у великій кількості, включаючи п'ятиденну заборону на проїзд автомобілем, у деяких храмах, наприклад, у соборі Баграта в Кутаїсі були великі натовпи вірян.
Наразі занадто рано говорити, скільки шкоди могли завдати такі церковні зібрання зусиллям щодо стримування коронавірусу. А новий спалах інфекції, спричинений Пасхою, у найближчі тижні може звести значну частину успіхів «Грузинської мрії» у боротьбі з вірусом нанівець, не кажучи вже про зусилля загалом грузинського народу.
У молодих грузинів, чиє покоління відповідальне за левову частку протестів протягом останніх двох років, відповідь «Грузинської мрії» на загрозу пандемії отримала певну похвалу.
29-річна дослідниця Ана Брагвадзе заявила, що рання реакція уряду на пандемію була «чудовою».
Як і багато інших людей, вона критикувала проведення великодніх церемоній та мовчазну згоду щодо цього з боку ієрархів православної церкви.
«Вони не можуть змусити всіх однаково дотримуватися закону, – зазначає Брагвадзе. – Вони надто неохоче змушують церкви дотримуватися закону, як це робить решта населення».
Ніні Мчедлішвілі, 26-річна помічниця директора Інституту доброго управління, значною мірою погоджується з такою думкою.
«Комендантська година та професіоналізм грузинського медичного персоналу досить добре відображаються на загальній ситуації, – каже вона. – Але підхід держави щодо абсолютної неповаги церкви до закону знову мене розчарував».
Що буде далі?
Багато експертів говорять, що нинішнє поширення пандемії – це перша стадія, яка може призвести до надзвичайної ситуації в галузі охорони здоров'я.
В інших країнах, які спочатку добре справлялися з невеликою кількістю інфекції, таких, як Сінгапур та Японія, також спостерігається зростання кількості інфікованих в останні тижні.
«Навіть якщо [уряд Грузії] добре впорається з першим етапом кризи, як це і виглядає, то хто ж знає, що станеться згодом», – зауважує Стронський.
Зважаючи на це, хоча й початкові досягнення «Грузинської мрії» у протистоянні з коронавірусом виглядають перспективними, уряду та правлячій партії ще треба пройти довгий шлях до виборів та завершити битву проти пандемії.
