Нещодавня хвиля скоординованих кібернападів у Чехії, ймовірно, вказує на вірус, пов'язаний з Росією, вважають чеські експерти з питань кібербезпеки. Раніше цього місяця, чеські посадовці заявили, що ІТ-системи міжнародного аеропорту Праги, декількох лікарень та Міністерства охорони здоров'я Чехії зазнали атак. Це викликало обурення як в Празі, так і у Вашингтоні.
22 квітня Міністерство внутрішніх справ Чехії заявило, що їхні ІТ-системи теж стали об'єктом кібернападів, але усім спробам вдалося запобігти. Тим паче, що чеські експерти з кібербезпеки попереджали про можливі кібератаки на системи важливої інфраструктури країни.
Держсекретар США Майк Помпео 17 квітня висловив стурбованість щодо інциденту, заявивши, що будь-хто, хто займається такою діяльністю повинен «очікувати на наслідки». Він сказав, що атаки, зокрема на медичні установи, викликають неабияку тривогу, з огляду на нинішню глобальну кризу коронавірусу.
Російське посольство у Празі 17 квітня заперечило будь-який зв'язок Росії з атаками, хоча чеські посадовці не висовували подібних обвинувачень.
У чеському управлінні з питань кібербезпеки NUKIB заявили, що вважають атаки роботою «серйозного та прогресивного супротивника», але, водночас, не назвавши конкретно жодної країни.
Інструменти, які використовували під час атаки комп'ютерного вірусу Coviper, вперше виявили у січні, пояснив Мирослав Дворжак, технічний директор словацької фірми інтернет-безпеки ESET.
Неможливо точно визначити, звідки походять атаки, але інструмент MBR Locker, за допомогою якого вони були проведені, написаний російською мовоюМирослав Дворжак
«Інструмент MBR Locker був виявлений в Росії та Китаї на початку січня, – розповів Дворжак Радіо Свобода. – Тоді ми не пов'язували це з жодними інцидентами безпеки».
Вірус, який використовують для атак, створений для того, щоб пошкодити або знищити комп'ютер жертви, пояснив Дворжак, додавши, що він може мати ймовірний зв'язок з Росією.
«Неможливо точно визначити, звідки походять атаки, але інструмент MBR Locker, за допомогою якого вони були проведені, написаний російською мовою. Інструкції для його використання також можна знайти на форумах, якими користуються російські хакери», – пояснив Дворжак у коментарях, які надіслав для Радіо Свобода.
Він додав, що цифровий слід теж веде до IP-адрес у Китаї.
Спроба знайти вразливі місця
Міністерство внутрішніх справ Чехії заявило, що атаки на ІТ-системи міністерства були спробою знайти слабкі місця, а не вивести їх з ладу, на відміну від кібернападів на лікарні та празький аеропорт імені Вацлава Гавела.
Вони атакували зовнішню електронну пошту Міністерства внутрішніх справ. Схоже, це була підготовка до чогось дійсно великогоЇржі Корбел
Речник Міністерства внутрішніх справ Чехії Їржі Корбел заявив, що 22 квітня державне управління NUKIB та Національний центр боротьби з організованою злочинністю попередили міністерство.
«Вони атакували зовнішню електронну пошту Міністерства внутрішніх справ. Схоже, це була підготовка до чогось дійсно великого», – сказав Корбел, як повідомляє сайт новин Lidovky.cz.
У матеріалі на сайті Lidovky.cz. додають, що згідно зі словами їхнього джерела, чеські слідчі співпрацюють в розслідуванні з іноземними партнерами, зокрема з ФБР.
«Звичайно, ми працюємо з ФБР. Тому і втрутився Майк Помпео», – йдеться у заяві джерела.
Наприкінці минулого року NUKIB заявило, що Росія та Китай становлять найбільшу загрозу кібербезпеці країни. Він додав, що минулого року за великою кібератакою на важливу державну установу Чехії стояв саме Китай.
У жовтні 2019 року глава Чеської інформаційної служби безпеки (BIS) заявив, що його агенція ліквідувала російську шпигунську мережу, яка повинна була здійснювати кібернапади проти Чеської Республіки та її союзників.
Міхал Куделка заявив, що ця мережа працювала за підтримки Посольства Росії в Празі та Федеральної служби безпеки Росії.
Різні погляди на минуле
Кібернапади відбуваються у той момент, коли відносини між Москвою та Прагою стають дедалі напруженішими, зокрема після знесення суперечливого пам'ятника маршалу радянських часів в одному з празьких районів.
Москва вважає, що демонтаж пам’ятника маршалу Івану Конєву, який очолював сили Червоної армії у часи Другої світової війни, що прогнали нацистські війська з більшої частини Чехословаччини, – це образа та «спроба переписати історію».
Пам’ятник Конєву, який відіграв також провідну роль у придушенні повстання в Угорщині в 1956 році та будівництві Берлінського муру в 1961 році, була встановлена у Празі в 1980 році. Проте багатьом чехам пам'ятник нагадував про комуністичне минуле країни та був центром суперечок впродовж багатьох років.
Ондржей Коларж, староста району Прага 6, де раніше стояв пам'ятник Конєва, тепер перебуває під охороною поліції, повідомив 22 квітня чеський журнал Respekt.
За даними невстановленого джерела, яке цитує видання, «до Праги приїхав громадянин Росії, який може становити загрозу Коларжу».
Джерело також заявило, що було зафіксовано, як «група російських офіцерів розвідки» пересувалася з Росії в Європу.
Прірва між двома країнами щодо трактування минулого продовжує рости, проте це був не єдиний випадок.
У листопаді 2019 року, ще один староста району в Празі запропонував встановити пам'ятник «власівцям», суперечливому військовому підрозділу часів Другої світової війни, що складався з радянських перебіжчиків, які воювали разом з нацистами.
Внутрішня підтримка
Відносини між Прагою і Москвою також зіпсувалися через рішення Чехії перейменувати площу, на якій розташоване посольство Росії.
Два місяці тому празькі чиновники присвоїли площі перед комплексом російського посольства ім'я колишнього віцепрем'єра уряду Росії Бориса Нємцова.
Нємцова застрелили у лютому 2015 року неподалік від Кремля. Він був відкритим критиком президента Володимира Путіна.
Попри напруженість двосторонніх відносин, Москва все ж може розраховувати на певну підтримку у Празі, а саме на президента Чехії Мілоша Земана. Він, зокрема, підтримав обурення Кремля щодо знесення пам'ятника Конєва як «зловживання надзвичайним станом», оголошеним у зв'язку з кризою коронавірусу в Чехії.
У минулому Земан виступав проти санкції, запроваджених проти Росії через її окупацію Криму та розпалювання заворушень в деяких частинах східної України, де з моменту початку військових дій у квітні 2014 року загинуло понад 13 тисяч людей.
У 2016 році Земан висловив підтримку за проведення публічних референдумів щодо членства країни в НАТО та ЄС, хоча додав, що він особисто виступає за те, щоб залишитися у складі обох блоків.
У 2015 році Земан відвідав у Москві заходи з нагоди 70-ї річниці закінчення Другої світової війни, ігноруючи бойкот інших західних лідерів, які вирішили не брати участь в акціях, протестуючи таким чином проти дій Росії в Україні.
Експерти стверджують, що антиіммігрантський популіст Земан, ймовірно, заручився підтримкою Кремля під час спроби здобути перемогу у виборах на другий термін у 2018 році.
Оригінал матеріалу – на англомовному сайті Радіо Свобода
