Дніпро – У півтисячі православних та греко-католицьких храмах Дніпропетровщини в ніч на неділю відбулись великодні служби. Їх відвідало 5 тисяч вірян, це набагато менше, ніж зазвичай. У минулі роки храми різних конфесій в області загалом збирали близько мільйона людей. За інформацією з обласної поліції, святкові богослужіння відбулись без особливих ексцесів. Водночас дні перед Великоднем були відзначені низкою скандалів й відкритою справою.
Практично порожні вулиці, поодинокі перехожі в масках, маршрутки – тільки за спецперепустками й спецдовідками й тільки для працівників «критичної інфраструктури».
Цього року на Великдень в Дніпрі – малолюдно. На відміну від днів, які передували святу. Тоді цілі натовпи людей, не завжди дотримуючись соціальної дистанції, стояли в чергах до магазинів з продуктами, штурмували відділення банків і банкомати.
Серед них було й чимало людей 60+, які, за урядовою постановою, мають перебувати на самоізоляції й виходити з дому тільки в крайньому разі.
Облога кафедрального собору УПЦ (МП)
Особливо відзначились віряни кафедрального Свято-Троїцького собору УПЦ (МП), розташованого в самому центрі міста. У страсну п’ятницю, коли службу в церкві вів настоятель єпархії Іриней, вони, без масок і рукавичок, взяли в облогу двері храму, аби потрапити всередину.
Це помітив один із жителів міста. Він знав відео, виклав у соцмережах і викликав поліцію.
На місце прибула слідчо-оперативна група. Правоохоронці відкрили кримінальне провадження за частиною 1 статті 325 Кримінального кодексу України (порушення санітарних правил). Максимальне покарання в разі доведення провини – 3 роки в’язниці.
Як повідомили Радіо Свобода в поліції, пізніше до матеріалів цієї справи долучили також факт скупчення людей у соборі в суботу вранці.
Дивні збіги обставин: порушення карантину в храмі й снаряд біля нього
Інший храм УПЦ (МП) в Дніпрі, на житломасиві Тополя, – той, що напередодні став відомий в Україні через скандал з причастям з однієї ложечки й складеним протоколом на штраф, – у переддень Паски й великодню ніч зустрічав вірян застережними оголошеннями.
Парафіян попереджали про відсутність служб й освячення пасок, «за рішенням влади». Поодинокі віряни підходили з кошиками, читали оголошення й завертали додому.
Місце біля паркану храму, де, за дивним збігом обставин, одразу після скандалу з причастям і саркастичних дописів в соцмережах міського голови Бориса Філатова та його заступника Михайла Лисенка, виявили застарілий снаряд, наразі огороджене.
Ніяких слідів небезпечної знахідки й аварійної труби, про яку заявляла влада, пояснюючи роботу спецтехніки, не видно. Раніше прихожани заявляли, що не вірять у ці пояснення й вважають інцидент зі снарядом зрежисованим.
Карантин чи порушення прав людини?
Незадовго до свята місцеві жителі влаштували своєрідну «акцію протесту». Біля церкви зібралось близько півсотні людей. Особливо активні вимагали впустити їх до будівлі на Великдень освятити паски.
Один з учасників зібрання, депутат райради Анатолій Балахнін вважає, що ніяких підстав для заборони перебування вірян у храмі немає. Він також заявляє про порушення прав людини.
«Там відбулось порушення прав людини. Якщо ми говоримо про таку річ, як рішення, обов’язкове для виконання в Україні, то ми можемо говорити про три варіанти. Перший – це рішення безпосередньо самих жителів, тобто якщо жителі здійснили свою державницьку волю, вирішили: ми не будемо приходити до храму. Цього не відбулось. Варіант другий – рішення органу місцевого самоврядування, створеного розпорядчим актом українського народу. Третій варіант – це рішення загальнодержавного значення, тобто закони України. Тобто в цьому випадку ми не маємо підстав для обмеження прав вірян приходити до церкви. Так само – до синагоги, мечеті тощо. Я думаю, у цьому конкретному випадку віряни могли захистити своє конституційне право, але вони побоялись», – сказав у коментарі Радіо Свобода Анатолій Балахнін.
Водночас настоятель храму отець Сергій від зібрання мешканців дистанціювався. На сторінці церкви в соцмережах з’явилось повідомлення, де, зокрема, мова йшла про «провокації».
«Шановні прихожани Свято-Пантелеймонівського храму, священики не благословляють (не закликають) на різноманітні збори. В цей непростий час багато провокацій на адресу приходу», – йшлося в дописі.
Великдень онлайн
Загалом керівники та священники єпархій УПЦ (МП), ПЦУ і УГКЦ на Дніпропетровщині позитивно сприйняли рекомендації влади й правоохоронців організувати великодні служби без вірян. Усі три конфесії організували онлайн-трансляції богослужінь із різних храмів.
Зокрема, служби транслювали Храму Різдва Пресвятої Богородиці та Свято-Духівський храм ПЦУ, Свято-Троїцький кафедральний собор УПЦ (МП), Церква Покрови Пресвятої Богородиці та Храм Святого Миколая Чудотворця УГКЦ в Дніпрі, а також храми Нікополя, Солоного, Покрова.
Деякі храми, як-то Свято-Андріївська церква ПЦУ в Дніпрі, взагалі відмовились від нічних богослужінь.
За словами настоятеля отця Михайла, напередодні зранку до вечора двері церкви були відкриті, віряни в масках могли зайти всередину по 1-2 людини й освятити великодні кошики в індивідуальному порядку.
18 повідомлень про можливі порушення
За інформацією з обласної поліції, станом на ранок неділі правоохоронцям Дніпропетровщини надійшло 18 повідомлень про можливі порушення під час релігійних обрядів. Половина з них стосувалась скупчення у храмах по більш ніж 10 осіб. Більша частина повідомлень не підтвердилась .
Великодні служби в регіоні пройшли в цілому без особливих ексцесів, сказав заступник начальника обласної поліції Володимир Богоніс.
«Всі служби відбулись без пригод, без порушень, зокрема санітарних норм. Хочу подякувати жителям області, що дослухались до вимог уряду й залишились вдома», – зазначив Володимир Богоніс.
У великодню ніч правопорядок на Дніпропетровщині охороняло понад 4 тисячі поліцейських. Посилені патрулі продовжують працювати й удень.