16 квітня відбувся обмін полоненими. Напередодні оприлюднили списки осіб, запропонованих на обмін. Більшість серед «відпущених» із ОРДЛО – люди з доволі, м’яко кажучи, неоднозначною біографією, стверджує газета «Україна молода». Це викликало обурення, зокрема, в середовищі українських громадян, звільнених раніше.
Видання цитує Станіслава Асєєва, українського журналіста, звинуваченого окупантами у сприянні роботі українських спецслужб, який пробув у полоні понад два із половиною роки. Він, зокрема, наголошує, що в полоні перебувають українські військові, члени диверсійних груп та агентурної мережі з числа цивільних, яких бойовики катували з особливою жорстокістю... Усе це – перша і невідкладна група на обмін. «Дуже важливо казати не тільки про кількість, а й про якість обміну», – наголошує Асєєв. І зазначає, що підхід до обміну полоненими треба повністю змінювати. Як саме – йдеться в статті «Брудна бомба», а не бранці? Окупанти замість полонених присилають кримінальних злочинців».
У боротьбі за повернення українських громадян (і територій), що декларує чинна влада, постає питання компромісу, на який готова піти українська сторона в переговорах із ворогом. І тут, як наголошує газета «День», вкрай важливо знати, як оцінюють ситуацію люди, які проживають безпосередньо близько до самої війни. Нещодавно Фондом «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва та Центром політичної соціології було проведено регіональне дослідження громадської думки в Донецькій та Луганській областях за винятком окупованих територій.
З'ясувалось: серед донецьких респондентів 3/4 вважають Росію стороною конфлікту на Донбасі, тоді як серед луганських респондентів лише 47% поділяють відповідну думку, а 39% – не поділяють. Причому порівняно з опитуванням кінця 2018 року в Донецькій області частка тих, хто вважає Росію стороною конфлікту, помітно зросла з 57% до 76%. У Луганській області також рівень визнання участі Росії у конфлікті зріс (із 41% до 47%).
Можна вивчити і додаткові цифри, проте тенденція очевидна, зазначає видання. Настрої в двох областях різняться, часом навіть суттєво. Про причини розповідають експерти газети. Так, журналіст Сергій Гармаш зазначає, що на території Донецької області більшість населення сприймає Росію як сторону конфлікту через комплекс причин: там частіше ведуться бойові дії, також у Донецькій області більше пунктів перепуску, люди виїжджають звідти, відповідно, вони можуть, обмінюючись інформацією, отримувати більш достовірні дані й усвідомлювати присутність Росії. У Луганській області лише один пункт переходу.
Якщо говорити про політику влади щодо обміну полонених, то, як зазначає журналіст, раніше це були люди, які сиділи 4-5 років у полоні, а зараз обмінюють людину, яку торік захопили. «Звісно, треба повертати своїх людей, шкода лишень, що нам не кажуть, кого ми віддаємо натомість», – наголошує Гармаш. Адже учасники тієї сторони починають вчиняти злочини вільніше, вони знають, що через рік їх повернуть, і це провокує їх на здійснення злочинів проти України. Але найприкріше, що у процесі цих обмінів ведуться фактично прямі перемовини з бойовиками ОРДЛО, що надає їм певної політичної суб’єктності, зазначає експерт. Заголовок публікації – «Прифронтова «температура».
У боротьбі з коронавірусною пандемією, її поширенням та проявами в кожній постраждалій країні світу, в тому числі Україні, передову лінію оборони забезпечують медичні працівники, наголошує газета «День». Медичний персонал є найпершою категорією ризику зараження і розвитку коронавірусної хвороби-2019. У цілому приблизно 4-12% підтверджених випадків коронавірусної хвороби у світі припадає на медиків. Станом на 14 квітня 2020 року у світі від цієї хвороби померло 463 медичних працівники.
В умовах коронавірусної епідемії COVID-19 у Китаї найсерйознішою помилкою лікарі Китаю визнали допуск до догляду за хворими пацієнтами не досить захищених медичних працівників. Через це зріс рівень захворюваності на COVID-19 серед лікарів і медсестер.
Тому, якщо Україна не дбатиме про медиків, то має бути готовою до того, що в разі подальшого розвитку епідемічного процесу та різкого підвищення захворюваності населення на COVID-19 може скластися невідповідність між чисельністю хворих, які потребують медико-санітарної допомоги, та наявними силами і засобами охорони здоров’я. Конкретніше йдеться в матеріалі «Захистити і зберегти лікаря. Що можна і треба зробити».
