13 квітня парламент вніс зміни до державного бюджету України на 2020 рік. Це вдалося зробити з другої спроби.
Як перерозподілили бюджет? Як вдалося провести зміни, хоча переважна частина парламенту була проти голосування за законопроєкт №3279-д ?
249. Саме стільки депутатів підтримали в цілому законопроєкт №3279-д про внесення внесення змін до державного бюджету України на 2020 рік. Це була вже друга спроба Верховної Ради ухвалити його.
Перше голосування провалилося два тижні тому – 30 березня, тоді набралося лише 223 голоси із 226 мінімально необхідних.
Різке скорочення доходів, масштабне збільшення видатків та потрійне зростання дефіциту не знайшли тоді підтримки навіть серед представників монобільшості: лише 200 «слуг народу» проголосували «за» (шестеро утрималися, п'ятеро не голосували, а 37 взагалі не прийшли на засідання).
Не допомогли навіть голоси групи «Довіра», яка останнім часом часто рятує монобільшість у ситуаціях, коли фракції «Слуга народу» не вдається ухвалити потрібні рішення.
Тож 30 березня законопроект відправили на доопрацювання, а за два тижні по цьому – 13 квітня – знову винесли на розгляд у сесійну залу і…знову отримали жорстку критику від майже усіх фракцій та груп:
- в ОПЗЖ закликали колег не підтримувати законопроєкт;
- у «Батьківщині» наголошували, що запропонований документ містить корупційні ризики;
- в ЄС акцентували на тому, що в ньому відсутня «стратегія захисту людей, економіки і країни»;
- у «Голосі» додавали, що цей проєкт бюджету не має реальної підтримки людей;
- у депутатській групі «За майбутнє» застерігали, що запропоновані зміни спрямовані на збільшення боргових зобов'язань країни.
Що ж саме викликало таку реакцію депутатів?
По-перше, зменшення доходів на майже 120 мільярдів гривень.
«Знімається по суті сума, яка, по-перше, вдвідчі перевищує створення фонду по боротьбі з інфекцією, з епідемією. По-друге, це – половина пенсійного фонду країни. Це – ЧП», – заявила у своєму виступі голова фракції «Батьківщина» Юлія Тимошенко.
По-друге, суттєве зменшення видатків на освіту, культуру та регіональний розвиток:
«Гігантську діру латають не за рахунок силовиків (яким навіть додають грошей), а руйнують нову українську школу, систему профтехосвіти, душать культуру, вилучають фінансову підтримку в громад, позбавляючи їх ресурсу для боротьби з пандемією, скасовують децентралізацію як одну з найуспішніших реформ», – наголосив член фракції «Європейська солідарність» Петро Порошенко.
Третя причина невдоволення запропонованим бюджетом – відсутність проголосованого «антиколомойського» закону.
«Той дефіцит в 298 мільярдів, він фінансується за рахунок МВФ, а ми ж не прийняли закон про банки. Як ми можемо прийняти закон про бюджет, де є фінансування МВФ, а закон про банки, який дасть це фінансування, не прийнятий?», – зазначав член фракції «Голос» Володимир Цабаль.
Ще одна причина для критики – зменшення субсидій на житлово-комунальні послуги.
«39 мільярдів гривень залишається на субсидії. Ви що, людям зменшили тарифи у два рази? Чи, можливо, у нас зросли реальні доходи населення вдвічі, що ви вдвічі зменшуєте обсяг субсидій?», – запитував у присутніх в сесійній залі представників уряду член фракції «Опозиційна платформа – «За життя» Олександр Колтунович.
Попри таку реакцію депутатів та порушення дисципліни окремими парламентарями, зміни до бюджету цього разу таки вдалося ухвалити..
Їх підтримало 226 слуг, 15 членів групи «Довіра», п'ятеро представників групи «За майбутнє» та троє позафракційних
При цьому 15 депутатів монобільшості були проти, утримались або взагалі не проголосували за законопроект.
Один із них – Зіновій Андрійович.
У коментарі Радіо Свобода він пояснив свою позицію так: «Знову іде наруга, знущання над місцевими громадами. Місцеві бюджети втратять біля 11 мільярдів гривень. Йде розмова про недофінансування державного фонду регіонального розвитку, соціально-економічного розвитку, стоїть питання про недофінансування екстреної медичної допомоги. Хотілося б в час пандемії навпаки муніципалітетам дати більше ресурсу, бо вони сьогодні на передовій».
Ще одна «слуга народу», яка не підтримала запропоновані зміни до бюджету, – Лада Булах.
Вона натиснула кнопку «проти». Пояснює: зауважень має чимало, але головні – до збільшення видатків для МВС та низки інших фінансувань, які, на її думку, не пов'язані з боротьбою з коронавірусом.
«Пільгова державна іпотека переселенцям та учасникам АТО або разова надбавка 1000 гривень пенсіонерам, у яких пенсія менше 5 тисячі гривень, – це майже 10 мільярдів гривень в сумі! Це очікувані соціально схвальні видатки, але виключно популістські щодо боротьби з коронавірусом», – написала Булах вна своїй сторінці у мережі Facebook.
Водночас у бюджетному комітеті наполягають: ухвалені 13 квітня зміни збалансовані і такі, що повністю відповідають нинішнім цілям та завданням.
«Зменшено видатки щодо боротьби з COVID-19 до 64,7 мдрд гривень. Також Міністерству охорони здоров’я надані прямі субвенції 15,8 млрд гривень для здійснення додаткових зарплат медичних працівників. Міністерству соціальної політики – у сумі 10,6 млрд гривень для здійснення додаткових виплат пенсіонерам та деяких інших категорій населення. Відновлено Державний фонд регіонального розвитку, котрий дасть нам змогу повністю виконати завдання президента по «Великому будівництву», – намагався переконати депутатів заступник голови бюджетного комітету, член фракції «Слуга народу» Олександр Трухін.
Водночас у «Слузі народу» вже пообіцяли переглянути нині ухвалені зміни.
«Бюджет розраховувався за умови, що колись підуть кошти МВФ і вже додадуться до цього бюджету в дохідну частину. Якщо цього не станеться, то треба буде повністю переформувати цей бюджет через декілька місяців. Тоді треба буде робити справжній антикризовий бюджет», – заявив після голосування голова фракції «Слуга народу» Давид Арахамія.
За його словами, якщо Україна таки отримає транш від МФВ, а економіка після карантину відновиться, то бюджет теж переглянуть, але уже в бік збільшення витрат.
