Весь світ чекає на день, коли пандемія коронавірусного захворювання COVID-19 остаточно піде на спад, люди перестануть хворіти і вмирати і нарешті закінчиться карантин. Тим часом деякі міста і країни з обережністю починають послаблювати суворі умови карантину, посилаючись на певні успіхи у стримуванні вірусу. Деякі оглядачі помітили у цьому ознаки надії.
Протягом останніх днів на шпальтах світових ЗМІ стало з’являтися слово «надія», коли мова йде про спроби стримування нового коронавірусу COVID-19, який інфікував майже півтора мільйона людей по всьому світу і забрав життя понад 88 тисяч людей.
«Ми бачимо проблиски світла у кінці тунелю, що є кінцем кризи COVID-19», – коментує плани щодо послаблення карантину в Австрії оглядач агентства Bloomberg.
«Цього тижня світ почав бачити невеликі, але обнадійливі ознаки того, що узгоджені зусилля щодо кардинальної зміни людської поведінки…уповільнюють підступне поширення нового коронавірусу», – пише оглядач щоденника The New York Times у статті під назвою «Оптимізм стає менш віддаленим на тлі продовження глобальної боротьби із коронавірусом».
Про знаки надії заговорила і німецька канцлерка Анґела Меркель, коментуючи ситуацію з поширенням вірусу у своїй країні.
«Це правда, що останні цифри… хоча й високі, але дуже обережно все ж дають трохи надії», – сказала вона у відеозверненні у п’ятницю 3 квітня, повідомляє німецький громадський мовець DW.
Але, за її словами, поки зарано послаблювати суворі правила карантину.
Водночас деякі інші міста і держави, навпаки, хочуть це зробити.
8 квітня китайське місто Ухань – колись світовий епіцентр коронавірусу – почав виходити з карантину, дозволивши людям подорожувати. Суворий карантин там тривав 76 днів.
У Європі почали з’являтися повідомлення про плани послаблення суворих умов карантину у таких державах, як Чехія, Австрія, Данія й Норвегія. Щоправда, поступового: багато обмежувальних заходів продовжать діяти ще довго.
Поступові послаблення
В Австрії з 14 квітня запроваджується досі відсутня вимога до всіх обов’язково носити маску у громадському транспорті, в супермаркетах і в магазинах. Також до кінця квітня продовжені обмеження на пересування – з дому можна виходити лише за наявності визначених підстав. Але зате за цих умов із 14 квітня мають запрацювати раніше закриті крамниці господарських, будівельних товарів, садівництва-городництва тощо. З 1 травня планують відкрити всі крамниці й торговельні центри, а також перукарні. Наприкінці квітня мають оголосити графік відкриття готелів, ресторанів і барів – наразі це орієнтовно очікується на середину травня. Школи наразі залишатимуться закритими до середини травня. А масових заходів не буде до кінця червня.
У Данії, наприклад, теж планують послабити умови карантину після Великодня за григоріанським календарем. За словами прем’єр-міністра, кількість інфікованих у цій країні перебуває на стабільному рівні, з яким може впоратися система охорони здоров’я. 15 квітня мають запрацювати дитячі садки та початкові школи. Але кордони країни залишаються закритими до 10 травня, тривають обмеження на роботу ресторанів, кав’ярень, барів, а також театрів та інших місць масового скупчення людей. Збиратися більш ніж по 10 людей заборонено, масові заходи не можуть відбуватися до кінця серпня.
У Чехії з 9 квітня дозволять відкритися ще деяким магазинам, наприклад, господарських товарів, а після Великодня уряд обговорить можливість відкриття взуттєвих і канцелярських магазинів. Починаючи з 14 квітня у разі поважної причини планують дозволити виїзд за межі Чехії, нині практично повністю закритий. А попередніми днями в країні дозволили займатися спортом на відкритому повітрі – за дотримання низки суворих умов. Зате заходи гігієни в закладах торгівлі посилюються: ці заклади зобов’язані забезпечувати покупців одноразовими рукавичками й дезінфекційними засобами, а також щоб люди не опинялися ближче ніж за 2 метри одне від одного.
Головна проблема – друга хвиля
Поступові послаблення вказують на головний страх – повторний спалах кількості інфікованих та загиблих.
«Це був би жах, якби країна все відчинила лише для того, щоб знову зачинити через кілька днів або тижнів», – вважає оглядач агентства Bloomberg.
«Тож поки загальний напрямок є позитивним, може пройти кілька місяців до того, як життя в Австрії й її сусідів після карантину знову буде схоже на звичайне», – мовиться у статті.
Науковці погоджуються: різкий вихід із карантину призведе до нового спалаху інфекції, яка поки що нікуди не ділася. Наразі карантин у більшості держав спрямований у першу чергу на те, щоб не перевантажувати системи охорони здоров’я, а не на викорінення вірусу.
Як викорінити пандемію
«Вакцина – це єдине рішення для припинення цієї пандемії. І ми сподіваємось, що у нас вона буде якомога швидше», – заявив в інтерв’ю Балканській службі Радіо Вільна Європа завідувач лабораторії дослідження інфекційних хвороб університетської клініки Charité в Берліні Андрей Трампуз.
Із такою думкою погоджуються й гонконзькі науковці.
Китайський агресивний контроль над повсякденним життям дійсно поклав край першій хвилі інфекції COVID-19, проте, як свідчить нове дослідження гонконзьких учених, небезпека другої хвилі в Китаї дуже реальна, і вона, як стверджують, існуватиме, доки не буде вакцини.
«Хоча, схоже, всі ці заходи боротьби знизили кількість інфікованих до дуже низьких рівнів, без колективного імунітету проти COVID-19 кількість випадків може знову зрости у часи, коли поступово відновлюють роботу бізнеси, заводи і школи… особливо з огляду на зростання ризику імпортованих випадків захворювання з-за кордону», – цитує британське видання The Guardian Джозефа Ву з Університету Гонконгу, який керував дослідженням, опублікованим у медичному журналі Lancet.
На думку вчених, варто зберігати баланс між відновленням економічної активності і збереженням обмежень, поки не буде вакцини.
«Повернення пандемії COVID-19 можна уникнути тоді, коли щонайменше половина населення світу отримає імунітет до нового вірусу. І це може статися лише одним із двох способів: після того, як достатня кількість людей або заразиться й одужає, або ж отримає щеплення спеціальною вакциною», – мовиться у матеріалі американського щоденника The New York Times.
Проблема в тому, зауважує автор, що перший варіант – дозволити всім перехворіти – буде справжньою гуманітарною катастрофою із величезною кількістю смертей, особливо серед літніх та бідних людей.
Другий варіант – із вакциною – потребує часу, причому від одного до двох років, тому що виготовлення вакцини від нового вірусу потребує багато часу.
Тому протягом щонайменше наступного року «ми всі повинні підготуватися до декількох циклів політики «впроваджень і скасувань» – тобто циклів, під час яких обмеження будуть то вводити, то скасовувати, після чого знову вводити і знову скасовувати, зберігаючи пандемію під контролем в умовах прийнятних економічних і соціальних витрат, пояснює автор.
