Вище ніс: Чому тестування дуже важливе для боротьби з поширенням COVID-19

Ключем до стримування пандемії коронавірусу, що спустошує земну кулю, може стати паличка довжиною 15 сантиметрів, вироблена з пластику або дерева, з маленьким ватним тампоном на кінці.

Тампон, який засовують до носа аж поки він не дістанеться задньої частини верхнього горла, використовують, щоб зібрати клітини, ДНК яких потім можна проаналізувати та перевірити на наявність SARS-CoV-2, більш відомого як коронавірус.

Це не найприємніші відчуття. Однак, кажуть експерти, це один з найефективніших та найдієвіших способів, як перевірити велику кількість людей та визначити, кого потрібно ізолювати, де вірус вражає найбільше та у кого є імунітет.

Поки деякі країни, як наприклад Південну Корею, хвалять за початок широкомасштабного тестування свого населення та зменшення випадків коронавірусу, інші зіткнулися з низкою проблем. Це стосується Італії та Іспанії, двох найбільш постраждалих країн, а також Сполучених Штатів.

Ось, що потрібно знати про тестування.

Як проводять тестування?

Наразі використовуються два типи тестів. Для менш відомого типу тесту потрібно взяти кров, а потім провести перевірку антитіл на коронавірус. Антитіла – це білки в організмі людини, які активуються у відповідь на зараження. Це може бути бактеріальна хвороба, як наприклад, пневмонія, чи вірусна як грип.

Тести на основі антитіл, також відомі як серологічні тести, визначають, чи має людина певну хворобу. Зазвичай це відбувається лише через кілька днів, після того як людина заразилася, незалежно від того проявилися у неї симптоми чи ні. Це робить тест менш корисними для визначення випадків, коли час є критично важливим, у випадку, коли хвороба швидко поширюється серед населення.

З цієї причини, зараз найважливіший тест на коронавірус відомий як тест «полімеразної ланцюгової реакції зі зворотною транскрипцією» – той самий із тампоном в носі.

Набори для тестування, які поширює Всесвітня організація охорони здоров'я або Центри з контролю та профілактики захворювань в США, ґрунтуються на цьому методі, як і багато тестів, які активно виробляють приватні лабораторії.

Тест проводиться за допомогою ватного тампона, який вставляється у ніс до тих пір, поки він не дістанеться задньої частини верхнього горла. Для більшості людей це безсумнівно неприємне відчуття, яке часто змушує людину давитися.

Зразок з мікроскопічними клітинами на ватному тампоні вставляється в пробірку для зберігання та перевозиться до лабораторії. Там, працівники проводять молекулярний тест, який шукає фрагменти геному коронавірусу. Якщо вірус міститься у великій кількості, його можна легко виявити.

Чому дуже важливо швидко проводити тести на коронавірус?

Одна з причин, чому коронавірус може швидко та далеко поширюватися полягає у тому, що ви можете мати цей вірус декілька днів без будь-яких симптомів і протягом цього часу несвідомо передавати вірус чисельній кількості людей.

Проблема у тому, що коронавірус настільки новий та поширюється так швидко, що тестів та місць для їхньої перевірки було недостатньо. Спалах випадків в Італії, Іспанії, Британії та США швидко послабили здатність систем охорони здоров'я цих країн проводити тестування на вірус.

І це не враховуючи країни, чиї державні системи охорони здоров'я тріщали по швах ще з самого початку. Наприклад, як це було у випадку Ірану.

«Одна з проблем, які у нас виникають з цим конкретним вірусом... полягає в тому, що у нас до сих пір немає наочного способу дізнатися, хто інфікований, а хто ні», – сказав Ендрю Престон, професор біології та біохімії в Університеті Бату, в Англії. «Таким чином, ми не можемо покладатися тільки на симптоми, тому що ці симптоми починають проявлятися не відразу, навіть після того, як хтось підхопив вірус».

«Тому, якщо ми хочемо визначити, у кого є вірус, хто інфікований, ми повинні проводити тестування. Тому вони такі важливі», – сказав він в інтерв'ю для Радіо Свобода.

Епідеміологи та медичні експерти заявляють, що відсутність швидкого, широкомасштабного тестування гальмує реакції деяких країн на проблему.

Станом на 29 березня США з населенням в 330 мільйонів проводили приблизно один тест на 366 осіб. Для порівняння, Італія, чисельність населення якої складає приблизно 60 мільйонів і яка стала однією з найбільш постраждалих країн, проводила 1 тест на 133 особи. Значну частину з них провели після хвилі тестувань, коли італійці, які вже хворіли, почали переповнювати лікарні країни.

Тим часом, у Росії було проведено 343 500 тестів станом на 30 березня. З населенням в 144 мільйони це означає, що тільки одна людина на 419 осіб пройшла тестування.

Спроби Росії збільшити кількість тестувань звелися нанівець через встановлені правила, адже все опирається на одну сибірську лабораторію, яка проводить друге перевірне випробування отриманих результатів. Деякі правозахисники кажуть, що тест, який широко використовувався, був помилковим та показував неправильні негативні результати. Відтоді уряд змінив тактику і проводить ширші та швидші тестування.

Більшість постраждалих країн збільшують тестування, щоб охопити ширший сегмент свого населення, тому ці показники тестів будуть покращуватися.

Чому деяким країнам вдається це робити швидко, а інші борються з останніх сил?

Попри те, що тест назального мазку вважається дуже точним, він вимагає певного часу, починаючи з моменту, коли беруть зразок з носа, аж до моменту, коли лабораторія може провести тест і потім повідомити людині про результати. І це за найкращих обставин.

Деякі країни наполягають на тому, щоб прискорити процес тестування. У деяких місцях тепер проводиться тестування «проїздом», яке люди можуть проходити, сидячи у своїх автомобілях.

Південна Корея успішно використовує системи, так званих, «телефонних будок». Люди заходять у скляну будку, де їх швидко та безпечно тестують. Це також зменшує шанси медичного працівника заразитися під час проведення тесту.

Згідно з Престоном, Південна Корея, яка провела приблизно 1 тест на 250 осіб, скористалася також переднім досвідом епідемії SARS, респіраторного захворювання, яке з'явилося у Китаї на початку 2000-х.

Ця хвороба інфікувала менше ніж 8 500 людей в усьому світі та вбила приблизно 774 людини, згідно з ВООЗ.

«У мене таке враження, що (Південна Корея, - ред.) мала кращі можливості для тестування на ранніх етапах», – сказав він. «А також вони дійсно, дуже швидко запустили стеження, розумієте, ідентифікацію та стеження за контактами цих перших випадків».

Маючи велику, добре фінансовану, сучасну систему охорони здоров'я та низку кращих університетів світу, США повинні були б мати хороші умови для швидкого та широкомасштабного тестування.

Експерти вважають, що цього не сталося з різних причин, зокрема через затримки в регулюванні та неоднозначні повідомлення про масштаби проблеми з Білого дому та інших місць.

«Тестування – це найбільша проблема, з якою ми стикаємося», – каже Пітер Славін, президент лікарні загального профілю Массачусетсу у Бостоні.

«Ідея у тому, що ви можете різко перейти від здатності проводити сотні тестів сьогодні, як це потрібно для більшості захворювань в нормальних ситуаціях, до проведення десятків тисяч чи навіть сотні тисяч тестів за тиждень. Я хочу сказати, що це складно», –сказав Престон для Радіо Свобода. «А все тому, що ці тести повинні проводитися належним чином, особливо якщо, ґрунтуючись на них, ви збираєтеся приймати важливі рішення про те, хто може продовжувати працювати в лікарні».

Тим часом, декілька приватних компаній по всьому світі поспішають прискорити час отримання актуальних результатів з лабораторій.

Минулого тижня американська компанія Abbott Laboratories отримала нормативне схвалення системи тестування на коронавірус, яка може визначити, чи заражена людина лише за п’ять хвилин. Система також невелика за розміром та портативна.

Швейцарський фармацевтичний гігант Roche минулого тижня також отримав схвалення США на тест, який дає результати протягом трьох годин.

Несправне тестування також було проблемою. Іспанія, Грузія та Туреччина є одними з країн, які отримали тест на коронавірус від китайської компанії, але пізніше виявили, що тести були несправними та мали високий рівень помилки.

«Виникає величезна кількість питань...на що ми готові йти, щоб захистити себе», – сказав Престон. «Тому я думаю, що нам потрібно переосмислити нашу глобальну інфраструктуру боротьби з пандеміями».

«Ми передбачали це протягом багатьох років, але це все значною мірою залишалося лише вправами з теорії. Очевидно, що тепер це вже не так», – сказав він.

Оригінал матеріалу – на англомовному сайті Радіо Свобода