ВВП України цього року впаде на 6,5% – експерт

Українська влада, уряд у принципі адекватно реагують на економічну кризу внаслідок пандемії коронавірусу. Але ця реакція, урядові кадрові призначення, ухвалені парламентом закони могли б бути ефективнішими. Адже виклики дуже серйозні – ВВП України цього року впаде приблизно на 6,5% відносно торішнього показника. Це зазначив в інтерв’ю Радіо Свобода економіст Андрій Длигач. Він вважає дискредитацією самої ідеї відкриття ринку землі ухвалений напередодні Верховною Радою відповідний закон. Хоча схвалення у першому читанні так званого «антиколомойського» закону показує, що влада все-таки здатна на сміливі кроки, додає Андрій Длигач.

– Проаналізуйте сьогоднішні дії української влади щодо зменшення економічних наслідків поширення коронавірусу. Так, весь світ, не лише Україна, зазнають збитків. Але що роблять, щоб ці збитки не стали для економіки України катастрофічними? Зокрема, як ви оцінюєте ці часті кадрові зміни урядовців, зокрема на посаді міністра фінансів – однієї з ключових у реагуванні на кризу. Не встигли призначити нового міністра Ігоря Уманського, як його напередодні звільнили, помінявши на Сергія Марченка. Загалом такі дії влади адекватні, своєчасні, професійні чи недостатні, слабкі, запізнілі?

– Перше, що хочу сказати: незалежно від тих тактичних кроків, до яких вдається зараз влада. За нашою оцінкою, ВВП України цього року впаде приблизно на 6,5% відносно торішнього показника. Це дуже суттєве падіння.

(2014 року, в перший рік розв’язаної Росією агресії, ВВП України впав на 7%; 2015-го – на 10%; від 2016 року відновилося зростання ВВП на понад 2%. Україні, яка є найбіднішою у Європі, для подолання бідності необхідне економічне зростання від 7% річних протягом мінімум 20 років – ред).

Але маю сказати, що уряд спільно з Верховною Радою напрацьовує доволі адекватні й доволі вчасні рішення. Хоча вони є не настільки радикальними, проривними, як мала б діяти держава. Але тим не менш, прем’єр-міністр зараз дослухається до тих розробок, які здійснюють аналітичні центри. І я впевнений, що за тиждень-два ми матимемо стратегію з виведення української економіки із кризи. Тому в цьому плані дії є в цілому правильними.

А стосовно заміни двох міністрів, в обох випадках це була зріла ситуація. (Верховна Рада призначила міністром охорони здоров’я Максима Степанова і міністром фінансів Сергія Марченка. Кандидатуру Марченка підтримали 256 депутатів, Степанова – 246 – ред). Очевидно було, що ані міністр фінансів, міністр охорони здоров’я не відповідають викликам. Заміна міністра фінансів на Сергія Марченка є позитивним кроком, він є такою людиною, що потрібна зараз на цій посаді. А щодо нового міністра охорони здоров’я є великі сумніви. Але подивимося, як працюватимуть нові міністри, приводи оцінити їхній рівень як урядовців з’являться дуже скоро. Враховуючи виклики, які постали перед Україною і враховуючи, що кожен день тестуватиме на відповідність посаді.

– Ваша оцінка ухвалення Верховною Радою закону про відкриття ринку землі? Ухвалення в контексті можливого отримання траншу від Міжнародного валютного фонду.

– Отримання траншу МВФ – не пріоритетна причина відкриття ринку землі в Україні. Ухвалення такого закону потрібне передусім самій Україні.

Тому що в будь-які часи – скрутні або часи спокою – ключове завдання для розбудови держави – демократія й зростання економіки. І все досягається лише за примату приватної власності. Тобто, коли приватна власність і власник захищені від самої держави. Так от повернення землі у реальну приватну власність (а для семи мільйонів українців – повернення до стану, коли ці люди зможуть розпоряджатися своєю власністю), це є великим кроком уперед і для демократії, і для економіки. Але ухвалений минулої ночі Верховною Радою закон дуже далекий від того, що ми очікували, бо він насправді не запустить економіку так, як ми сподівалися. Якщо б відкриття передбачало залучення від самого початку і юридичних осіб, й іноземних компаній, ми мали б додатково щонайменше три-чотири мільярди доларів до українського ВВП щороку. Це суттєво вплинуло б на зростання аграрної галузі, на інвестиції, на розвиток технологій в аграрному секторі, все це зрештою було б виходом для української економіки.

«Ніскільки, зеро!»

– А в ухваленому Радою вигляді скільки закон додасть до ВВП України?

– Ніскільки, зеро! Бо в такому вигляді він неприйнятний для інвестування. Навіть для розбудови фермерських господарств це не вихід. Бо земля реально не стає ціннісним ресурсом, фінансовим ресурсом, допомагати у залученні інвестицій. У тому числі у фермерський бізнес. Це звичайно простимулює активізацію діяльності фермерських господарств. Проте це майже нічого не дасть власникам у збільшенні доходу, орендна плата зростатиме не сильно. Вартість землі зросте, але не сильно – вона буде удвічі меншою, ніж могла зрости за умов реального ринку. І головне – залишаються корупційні схеми на державній землі, яка фактично використовується вчорну.

– Тобто, на ваш погляд, ухвалення Верховною Радою такого закону – навіть не напівкрок, а певна дискредитація самої ідеї відкриття ринку землі?

– Звичайно, звичайно. Ухвалили вульгаризований, вихолощений закон, яка фактично не запускає землю як економічну категорію.

– А як ви оцінюєте ще одне рішення Верховної Ради, ухвалене напередодні – схвалений у першому читанні так званий «антиколомойський» закон (Проєкт закону про внесення змін до деяких законодавчих актів щодо удосконалення деяких механізмів регулювання банківської діяльності (№ 2571-д) підтримали 267 депутатів – ред). Це теж – одна з вимог МВФ. Наскільки суттєвим є це рішення парламенту?

– Так, цей закон, що пройшов перше читання, є прогресивним, його схвалює експертна думка. Він дійсно відповідає вимогам МВФ. Тут головне, щоб Україна справді не була залежною від амбіцій одного олігарха. Щодо саме цього закону парламент дійсно продемонстрував спроможність опиратися навіть близькому до нинішньої влади олігарху.

«Антиколомойський» закон і закон про ринок землі є умовою отримання Україною нової програми МВФ. Президент Володимир Зеленський повідомив, що після виконання умов фонду Україна протягом 15 днів отримає перший швидкий транш на 1,75–2 мільярди доларів відразу в бюджет країни.