Рим – 31 березня оголошено в Італії Днем скорботи за жертвами коронавірусу. Епідемія поставила країну на коліна, а її санітарну систему у північних областях довела до стресу. Останні кілька днів тенденція нових заражень йде на спад, але експерти застерігають від поспішного оптимізму. На тлі пандемічної ситуації у світі Апенніни вирізняються найвищим показником летальних випадків: більше 10 тисяч жертв при загальному числі інфікованих, що наближається до 100 тисяч. І це лише офіційна статистика з лікарень, яка не бере до уваги смерті вдома або в будинках для літніх людей. Але й такі дані у порівнянні з іншими країнами змушують вчених шукати відповіді – чому стільки смертей в Італії і більше половини з них у Ломбардії?
Ніхто не наважується робити висновків, бо пандемія і дослідження хвороби – на початковій стадії. Офіційних наукових підсумків наразі немає, та вчені вже висловлюють припущення на основі епідеміологічних даних і нерідко сперечаються між собою. Відповіді на запитання «чому?» часто передує пояснення про особливості обліку хворих і мертвих та тестування на вірус в окремо взятій країні.
Зауважують, що рівень летальності в Італії (10% станом на 24 березня), ймовірно, перебільшений, бо загальна кількість інфікованих насправді значно вища через великий відсоток асимптоматичних заражених, які не потрапляють до офіційного реєстру хворих. Рівень летальності (не смертності) – це кількість мертвих від COVID-19 поділена на загальну кількість позитивно підтверджених на інфекцію,тобто показник, який залежить від виявлених вірус позитивних.
Занижені цифри
Окремі дослідження стверджують, що на одного вірус позитивного припадає щонайменше 5-10 прихованих позитивних. Якщо дійсно інфікованих у десять разів більше, зазначають математики, відсоток летальності розрахований відповідно до національних даних буде значно нижчим.
Інститут дослідження міжнародної політики у Мілані (ISPI) підрахував, що в Італії більш ймовірним рівень летальності від хвороби сягає 1,14 відсотка.
Інші звертають увагу на відмінності системи обчислення заражених та мертвих. В Італії до переліку жертв зараховують і тих, хто помер лише з діагнозом COVID-19, і тих, кому вірус ускладнив попередню паталогічну ситуацію та призвів до смерті. Йдеться про спільне число мертвих «від» коронавірусу , і «з» коронавірусом. А в Німеччині, Франції,Китаї та Південній Кореї медики реєструють мертвих виключно «від» вірусу, тому, мовляв, і число значно менше. До слова, вчені наголошують, що поки не встановлено, чи новий вірус є першопричиною смерті, чи це «вірус-опортуніст», який ускладнює загальний патологічний стан пацієнта і сприяє смерті.
Недостатнє тестування
17 березня у Копенгагені під час конференції Всесвітньої організації охорони здоров’я (ВООЗ) епідеміолога Річарда Пебоді запитали, чи високий рівень летальних випадків в Італії пов'язаний з особливостями санітарної системи, демографічними причинами (багато літніх людей) або через різні системи обліку пацієнтів в країнах? Він відповів: «Це дуже влучне важливе запитання. Ми не маємо чіткої відповіді. Можливо, поєднання усіх названих чинників». Експерт ВООЗ також додав, що причина може критися у різних моделях підрахунку пацієнтів в країнах. У деяких країнах беруть аналіз на коронавірус, коли хворі мають серйозні симптоми, в інших – також у пацієнтів з легкими ознаками хвороби.
Питання тестування на наявність легеневої інфекції SARS-CoV-2 – одне з провідних в обчисленні загального числа хворих і відповідно швидкості перебігу епідемії та її трагічних наслідків. «Рівень летальності в Італії вищий, бо, окрім наявності літнього населення, там не тестують (не ізолюють) легкі випадки перебігання хвороби», – заявив заступник гендиректора ВООЗ Брюс Ейлвард. Тож, підтверджені хворі, це ті, яким зробили пробу на вірус.
В Італії на початку епідемії після 21 лютого робили аналіз усім «підозрілим», хто контактував з вірус позитивними або був у ризикованих «червоних» зонах. Згодом, щоб не перевантажувати місцеві лабораторії, уряд радив брати пробу лише у пацієнтів з тяжкими симптомами. Відтоді відсоткові показники змінилися і летальність почала рости.
Експерти зауважують, що в найбільш уражених епідемією областях Ломбардії та Емілії-Романьї роблять менше аналізів на вірус, ніж на решті території країни. Зокрема, у сусідньому до Ломбардії регіоні Венето задіяли практику ширшого тестування, і там летальних випадків значно менше. На сьогодні практика тестування на вірус різниться від регіону до регіону і її не вважають досконалою чи достатньою. Ба більше, чимдалі в країні викривають різні факти необґрунтованого вибіркового тестування пацієнтів. Щоправда, за останнім розпорядженням вищих санітарних органів, пробу на коронавірус роблять нині усім працівниках медичної сфери.
Осередком епідемії стали лікарні
Особливо критичну ситуацію у Ломбардії пояснюють доволі великим осередком епідемії, що на початку охопила 10 міст промислово активної зони. Там вірус потрапив до лікарень, які стали розсадниками нової інфекції ще задовго, як її офіційно діагностували 21 лютого. Це призвело і до зараження багатьох медичних працівників (понад 6 тисяч), серед яких є померлі (51).
«Була проблема на початку в Ломбардії, де багато людей похилого віку померли у приватних клініках чи в будинках для літніх людей, але не знали причини смерті. Родичі ходили провідувати цих людей, а вірус вже гуляв там на початку січня. Рідним пояснювали, що були ускладнення, померли від пневмонії. Дільничі лікарі робили обхід пацієнтів на дому без захисного одягу. Регіональний підхід у санітарній системі Італії цього разу більше зашкодив, ніж допоміг. Кожна область веде облік хворих і мертвих на свій лад. Те, що ми аналізуємо, лише вершина айсбергу. Італія нині реагує добре на епідемію, але на підготовчій стадії система країни була на низькому рівні щодо пандемічних загроз», – зазначає для Радіо Свобода Валентина Поссенті, наукова співробітниця Національного інститут здоров’я.
Літній вік і хронічні хвороби
Чи не провідним чинником високої летальності на Апеннінах називають похилий вік хворих та попередні патології. За даними Національного інститут здоров’я, половина італійців-жертв вірусу захворіли на COVID-19, коли вже страждали на три хронічні захворювання. «Вірус руйнує організм уже ослаблений двома або трьома хронічними недугами. Середній вік інфікованих у китайському Хубеї 46 років, а в Італії – 63. Китайські хворі молодші і вони краще перенесли вірус», – вважає геронтолог Роберто Бернабеї, член урядового науково-технічного комітету щодо COVID-19.
Четверта частина населення Італії віком понад 65 років, 40 відсотків італійців страждають на якусь одну хронічну хворобу. Люди старші 65-ти років, ослаблені хворобами, стикаються з невідомим агресивним вірусом, організм бореться і багато хто не в силах його перемогти. Але найбільше летальних випадків серед італійців віком понад 70 років.
Джованні Маґа директор Інституту молекулярної генетики додає: «Я не можу сказати, що ми десь помилилися, ні. Усе, що на сьогодні можна зробити, ми робимо. Можливо, це ціна за присутність населення дуже похилого віку. І такі хвороби як діабет, підвищений тиск або серцево-судинні патології, які можна лікувати, але у комплексі з коронавірусом погіршують загальний стан пацієнта. Можливо також, між Китаєм та Італією є різниця з точки зору демографічної ситуації та поширення інших хвороб».
Тісні родинні зв’язки
Чимало фахівців за кордоном та в Італії висловлюють припущення щодо ролі соціального аспекту, який став провідним під час поширення епідемії, і як наслідок високого рівня летальності. Літні італійці мають тісні сімейні зв’язки з дітьми та внуками. Ймовірно, що в Італії молоді люди без ознак хвороби або з легкими симптомами несвідомо заразили батьків чи дідусів зі слабшим здоров’ям, які живуть з ними.
Тут часто наводять зворотній приклад Німеччини, де також дуже багато літніх людей, але вони мають значно віддаленіші стосунки з молоддю. В Німеччині нині попри збільшення інфікованих, рівень летальних випадків від корона вірусу – один з найнижчих у світі. За статистикою агенції Eurostat , в Італії половина людей 25-34 років живе з батьками, тоді як німці в середньому залишають батьківську оселю у 23 роки.
Цілком можливо, що таємниця низької летальності у німців також має різні фактори. Експерти вказують навіть на випадковість, мовляв Італії просто менше пощастило або на непередбачуваність перебігу пандемії. Фахівці однак не поспішають з висновками і думають, що з часом число смертей від коронавірусу сягне приблизно однакового рівня у світі.
«Увесь світ вразив факт, якою швидкістю саме цей вірус поширився серед населення. Не змогли знайти алгоритму, як його локалізувати. На сьогодні важко пояснити, як і чому вірус веде себе у різних країнах по-різному. Так, в Італії багато літніх людей, але в інших країнах (Японія, Німеччина) їх також багато, тобто це не є поясненням. В Італії сталося так, але це не є вичерпний сценарій того, як веде себе коронавірус», – додає Валентина Поссенті, наукова дослідниця Національного інституту здоров’я.
Вади санітарної системи
Серед причин, які могли вплинути на велике число померлих, також називають різні можливості та підготовку медико-санітарної системи в кожній країні. В Італії «проґавили» початок епідемії і не вдалося вчасно локалізувати осередки та відокремити вірус позитивних пацієнтів. Медичний персонал спочатку не мав офіційного розпорядження, як поводитися з хворими на COVID-19.
На початках надзвичайної ситуації у медичних закладах налічували 5 тисяч реанімаційних місць. У тій же Німеччині їх було майже вшестеро більше. За розповідями лікарів та сімей, нестача місць у шпиталях і брак механічних вентиляторів призвели до того, що багато літніх людей помирали вдома, не маючи можливості бути підімкненими до вентиляторів, і можливо, бути врятованими. Журналістське розслідування видання La Stampa з’ясувало, що антипандемічний план Італії зазнав краху через нехтування попередженнями ВООЗ. Як наслідок настанови на випадок епідемії виявилися застарілими на 14 років.
Попри високий рівень медико-санітарної системи Італії, зокрема Ломбардії, що відзначила і ВООЗ, критики наголошують на її вадах. Політикам дорікають за скорочення бюджетних коштів за останні десять років та надання переваги розвитку приватних медичних структур, фінансуючи державні заклади за надлишковим принципом.
Забруднене повітря Ломбардії
Оскільки наслідком COVID-19 є складна форма пневмонії, кількість мертвих спонукає деяких вчених звернути увагу на стан легенів італійців. У цьому може критися наступний чинник летальності, а саме – сильна забрудненість атмосферного повітря в індустріальній Ломбардії і значний відсоток курців серед важко хворих. Щодо останнього, то наразі немає наукових підтверджень, але факт, що вмирають частіше чоловіки, ніж жінки, може бути наслідком поганої звички. Хто курить, більш схильний до ускладнення хвороби, попереджають лікарі.
Версію впливу неякісного повітря на перебіг хвороби у пацієнтів з корона вірусом відстоює фізик Антонієтта Ґатті, експертка міжнародного рівня , яка вивчає токсичність наночастин. На її думку, люди з ослабленим організмом, тобто з хворобами, які отримали і через забруднене повітря, вже не мали доброї імунної системи.
«Очевидно, що для організму, ослабленому впливом твердих частинок і шкідливих біологічних матеріалів, що призводить до запалення легенів, черговий удар, до того ж інфекційний, може пришвидшити смерть», – вважає дослідниця Ґатті. Її версію підтримують і 12 науковців, представників Асоціації медиків довкілля, університету Aldo Moro міста Барі та університету Alma Mater Studiorum у Болоньї. Вони оприлюднили доповідь про зв'язок забрудненого повітря із поширенням вірусу серед населення.
Інші представники наукових кіл Італії спростовують цю гіпотезу. Зокрема, Асоціація італійських біологів не вважає, що більшу кількість інфікованих та смертей у Ломбардії спричинило брудне повітря в області. Біологи натомість пропонують свою версію: «Ломбардія має багато міжнародних ділових зв’язків, на відміну від решти Італії, люди багато пересуваються, великий рух транспорту і товарів. Це також друга область країни за густотою населення і перша за кількістю резидентів. Більше людей – значить більше контактів».
Тож, італійську епідемічну ситуацію на сьогодні пояснюють багатьма чинниками від «країни літніх людей» до слабких місць системи охорони здоров’я і забрудненої атмосфери. Відома вірусолог Іларія Капуа вважає, що летальність від нового вірусу «може бути пов’язана з різним факторами, які ще треба дослідити. Можна робити безліч гіпотез на основі епідеміологічних критеріїв, демографічні характеристики (вік і стать), якість повітря, стійкість до антибіотиків, кулінарні звички, поведінка. Але чітке пояснення слід знайти».
