Криза провладної фракції стає зримішою і, принаймні на позір, набуває форм створення усередині «Слуги народу» проєвропейської ліберальної групи, яка має намір підтримувати ініціативи президента Володимира Зеленського і виступати за Євросоюз. Як зауважує «Україна молода», все реальніше звучить обіцянка, котру на початку роботи Верховної Ради нового скликання озвучив президент Володимир Зеленський з парламентської трибуни: «Я вже знаю, що розпускати Верховну Раду не так страшно».
А останнім часом гарант Конституції усе частіше й частіше повторює, що за наявності критичної маси, за його ж оцінкою, помилок депутатів, він розпустить парламент без особливого жалю і довгих роздумів. Ці всі фактори не змусили себе довго чекати. З'явились підозри: а чи не гра це Банкової, така собі рухома картинка – агітка для тих ЗЕвиборців, котрі можуть відійти від Зеленського, бо розчарувались у своїх наївних сподіваннях та добре зіграних запевненнях у щирості намірів вести країну проєвропейським шляхом.
Видання наголошує, що за якихось кілька місяців парламентська монокоаліція руйнується на очах. Найгучніше про розкол у «Слузі народу» почали говорити після так званого мінського демаршу в президентській фракції. Шістдесят її членів вимагали пояснень щодо активності глави ОПУ Андрія Єрмака в Тристоронній контактній групі у Мінську. І робили це скоординовано, синхронно і, головне, публічно.
Усі ці фракційні вібрації і розкол лише посилюють відчуття глибокої здачі країни в надійні для Кремля руки, а за тим – передачу її в разове користування без права повернення. Але будь-яка дія несе протидію і газетярів тішить те, що спротив цьому, незважаючи на те, що у цього дійства є конкретні режисери, починається у стінах парламенту й серед тих, хто з самого початку легко «повівся» на акторський шарм, а не поклався на позицію здорового глузду державного діяча. Про це йдеться в статті «Передвісники дочасних виборів – розкол «слуги народу» стає очевиднішим».
Вартість зупинки української економіки за кілька місяців може мати руйнівні наслідки для всього населення, за оцінками експертів газети «День», навіть гірші, ніж сама пандемія. І знадобляться роки, щоб її відбудувати. Видання пише, що рішення про ще один 30-денний карантин та надзвичайна ситуація можуть коштувати Україні за попередніми оцінками, в базовому прогнозі 4% ВВП, у менш оптимістичному – падіння може становити до 9%.
Чи вистачить Україні коштів, щоб лікувати, забезпечити українців усім необхідним і оборонятися на східному фронті, без фінансової підтримки партнерів – зокрема Міжнародного валютного фонду?
Уряд каже – ні. А тому звернувся до парламентарів із проханням негайно проголосувати законопроєкт про землю і так званий антиколомойський закон, який від нас чекає МВФ.
Очевидно, зупинка економічної активності вже впливає як на окремі бізнеси, так і на економіку в цілому, що в перспективі може позначитись і на благополуччі населення. А якщо жорсткі обмежувальні заходи триватимуть ще місяць, то найпесимістичніші прогнози можуть виявитись ще дуже навіть оптимістичними. Адже запас міцності в компаній починає закінчуватись, а в малого бізнесу – його немає вже. Тому, разом з порятунком життів, варто думати й про порятунок економіки, наголошують експерти газети.
Зупинка ділової активності і податкові канікули вже скоротили надходження до державного бюджету. Уряд не дає точної цифри, утім, за підрахунками експертів, дефіцит дохідної частини сягнув 30-35%.
Через падіння податкових надходжень уряду доведеться позичати, щоб підтримувати поточний рівень видатків, включно з витратами на оборону та охорону здоров’я. Звичайно, уряд може скоротити видатки, щоб збалансувати бюджет, але Велика депресія та приклад Греції свідчать, що робити це в умовах слабкої економіки – самогубство.
Отже, без доступу до ринків капіталу, щоб позичати кошти та покривати короткострокові втрати, Україні зараз не обійтись. А оголошення дефолту, за який дехто з олігархів агітує, перекриє доступ до цих коштів. Стаття називається «Війна – Вірус – Провалля, або Чому дефолт для України сьогодні надто дороге «задоволення»?»
Про останні соціологічні дані КМІСу щодо ставлення українців до коронавірусу в газеті «День» розповідає соціолог Володимир Паніотто. Він стверджує, що епідемія розвивається за так званою S-кривою: спочатку йде дуже повільно, потім швидкий етап зростання, далі, коли багато людей перехворіли, рівень починає зменшуватися.
Зараз Україна переходить на етап швидкого зростання, у тих країнах, де починалося розповсюдження епідемії, на цьому етапі після перших ста інфікованих, за тиждень вже переходило через тисячу. Тому, можливо, зараз люди побачать, що це дійсно небезпечна хвороба і будуть більше дотримуватися карантинних рекомендацій.
Проте проблема у тому, що цей вірус підступний через великий інкубаційний період. Тож велика частина населення захворіє, і зміна їх поведінки дасть ефект тільки за декілька тижнів.
Наскільки ефективно Україна та інші країни світу зможуть подолати економічні наслідки коронавірусу – залежить також значною мірою від зміни поведінкової моделі споживачів та реакції світових лідерів.
Вже зараз зрозуміло, що, так чи інакше, наслідки запровадження суворих обмежувальних заходів вплинуть на більшість підприємств в Україні. Найбільше постраждає малий бізнес і ті підприємства, діяльність яких пов’язана з фізичною присутністю клієнтів, сфера послуг та інше. Тому важливим заданням для бізнесу наразі є необхідність підготуватися до всіх можливих сценаріїв перебігу подій і мінімізувати негативні наслідки, які значно залежатимуть від сектору компанії. Докладніше йдеться в матеріалі «Зміна поведінки людей дасть ефект тільки за декілька тижнів».
