Десятки активістів у Львові взяли участь в акції «Ні Мінській зраді», протестуючи проти останніх домовленостей у Мінську, які можуть призвести до прямих переговорів Києва з окупаційними адміністраціями в Донецьку і Луганську. Зважаючи на оголошений в Україні карантин через коронавірус, від багатолюдного віча організатори відмовились.
Відтак учасники акції стояли у масках, з державними прапорами і червоно-чорними, з плакатами вздовж центрального проспекту у Львові, дотримуючись дистанції.
Їхні плакати інформували людей про те, що, за словами демонстрантів, українська влада 11 березня в Мінську здала інтереси України, бо представники України прийняли сценарій російського президента Володимира Путіна, фактично визнали окупаційну владу Росії як «представників окремих районів України». Тобто, по суті, визнано Росію не агресором, а «стороннім спостерігачем», як і Францію та Німеччиною, двері для зняття з Росії санкцій відкрито, а в цей час в Україні оголошений карантин, заявляють учасники акції.
«Влада України зрадила державні інтереси української нації, тепер стороною конфлікту є не Росія, а Україна і окремі її частини, що фактично підтверджує тезу московської пропаганди, що у нас внутрішній конфлікт, а ми проти цього. Ми знаємо, що воюємо з Росією, фактично з Московською імперією. Сучасна влада України робить всі зрадницькі дії, щоб нас знищити. Вони чекали кілька днів на оприлюднення цих документів, щоб було запровадження карантину. Ми хочемо показати, що ми не згодні, ми не хочемо, щоб нашу країну «злили», – сказав Радіо Свобода один із організаторів акції Борис Пошивак.
Протест у Львові організували «Студентське братство»», «Демократична сокира», Українська Галицька партія, «Справа громад» та інші. Долучились українські добровольці, які воювали на Донбасі.
Учасники протесту вимагають від Львівської міської і обласної рад скликати позачергові сесії і дати оцінку діям влади України щодо останніх домовленостей у Мінську.
На зустрічі Тристоронньої контактної групи в білоруському Мінську 11 березня було домовлено вже на наступній зустрічі, 25 березня, підписати рішення про створення так званої консультативної ради. Офіційно документи зустрічі не були оприлюднені. Ці документи 13 березня опублікувало видання «Дзеркало тижня. Україна»; офіційний Київ не заперечив і не підтвердив прямо їхню правдивість.
В опублікованому документі, зокрема, йдеться про те, що в згаданій консультативній раді мають вести переговори повноважні представники України, з одного боку, і її окремих районів у Донецькій і Луганській областях, із іншого, а Росія стає лише спостерігачем, разом із Німеччиною, Францією й ОБСЄ. На думку критиків, це означає визнання суб’єктності незаконних збройних сепаратистських угруповань «ДНР» і «ЛНР», підтримуваних і скеровуваних Росією і визнаних в Україні терористичними, а також визнання кремлівської тези про «внутрішній конфлікт» в Україні, бо Росія зі сторони переговорів із Україною перетворюється лише на стороннього спостерігача.
Після появи тексту документів голова офісу президента України Андрій Єрмак пізніше 13 березня підтвердив таку плановану структуру «консультативної ради», але намагався заперечувати, що це стане визнанням суб’єктності угруповань і зміни ролі Росії з агресора на посередника в переговорах між Києвом і ОРДЛО.
Дотепер Київ відкидав можливість прямих переговорів із окупаційними адміністраціями в Донецьку і Луганську, що їх підтримує і скеровує Росія. На переговорах про врегулювання на окупованій частині Донбасу в Тристоронній контактній групі сторонами переговорів наразі є Україна, Росія і ОБСЄ, представники угруповань перебувають там як спостерігачі і дотепер ставили свої підписи під документами як приватні особи. В оприлюднених документах із нинішньої зустрічі чи не вперше вони підписалися з титулами «повноважний представник окремих районів» Донецької і Луганської областей.
Після повідомлень про результати зустрічі в Мінську з вимогами до президента Володимира Зеленського з вимогою доручити представникам України в Тристоронній контактній групі «повернутися в рамки законодавства України» і не допустити підписання рішення про таку консультативну раду виступили не тільки численні активісти і група громадських організацій, а й низка народних депутатів із владної фракції «Слуга народу».
