Брюссель – Європейський союз має на меті покращити верховенство права у шести країнах, а саме у своїх східних сусідах, у рамках політики «Східного партнерства», до якого, зокрема, входить Україна. Згідно з документом, з яким ознайомилося Радіо Свобода, йдеться про майбутнє партнерство після 2020 року.
У представленому варіанті проєкту своєї спільної заяви щодо політики «Східного партнерства» на період після 2020 року Брюссель пропонує більш точно оцінити вплив та прогрес реформ у сфері верховенства права. Таким чином, ЄС хоче збільшити допомогу та підтримку у боротьбі із економічною злочинністю, а також поліпшити співпрацю між країнами для безпеки їхніх громадян. Проєкт у майбутньому стосуватиметься Азербайджану, Вірменії, Білорусі, Грузії, Молдови та України.
У документі йдеться про те, що потрібно чітко оцінити реальні результати реформ і те, як їх сприймають громадяни, а також зосередиться на проблемі корупції, зокрема у сфері державних закупівель. Автори проєкту зазначають, що для східних партнерів важливо створити надійні механізми, які можуть відстежувати та виявляти незаконне збагачення.
«Східне партнерство» було створене в 2009 році. Таким чином Європейський союз намагався наблизити до блоку шість країн, але водночас, не даючи їм гарантій, що одного дня вони зможуть до нього приєднатися. У рамках цієї політики Грузія, Молдова та Україна підписали угоди про асоціацію з Брюсселем, включно з пактами про вільну торгівлю, а також щодо безвізового режиму для своїх громадян у більшості країн-членів ЄС.
Ба більше, угоди передбачають можливість нових діалогів щодо лібералізації візового режиму з рештою країн, для поїздки до яких віза все ще потрібна. Проте це можливо за умови, що будуть створені добре керовані та безпечні умови мобільності, а також належним чином буде виконана угода щодо спрощення оформлення віз та реадмісії.
Новий документ, що складається з 18 сторінок, Європейська комісія, ймовірно, планує представити незабаром. Проєкт, який має назву «Підсилення стійкості – Східне партнерство, що забезпечить усіх», є результатом консультацій протягом усієї осені 2019 року між країнами-членами ЄС та східними партнерами щодо майбутньої політики партнерства після 2020-го. Передбачається, що документ стане основою для обговорення на саміті «Східного партнерства» в Брюсселі, який попередньо призначений на 18 червня.
Хоча у найближчі дні все ще можуть вноситися поправки, але, згідно з дипломатами, з якими поспілкувалося Радіо Свобода, головна суть тексту залишиться незмінною. Це, швидше за все, розчарує деяких лідерів партнерства, таких як Грузія, Молдова та Україна, які сподівалися одного дня вступити до ЄС. А також поставить під сумнів обґрунтованість цього партнерства, зокрема питання, чому слід об’єднуватися з Азербайджаном, Вірменією та Білоруссю, які не виявляли прямого інтересу стати членами ЄС.
У документі, однак, відкидають будь-які ідеї щодо розділення програми у
майбутньому, відзначаючи, що «існує загальна згода» щодо надійності нинішньої політики «Східного партнерства», яка приносить відчутні результати.
Автори документа не згадують геополітичні питання, а лише говорять про численні заморожені конфлікти в регіоні, зокрема, про те, що ЄС намагається сприяти їхньому мирному врегулюванню. Росія не згадується взагалі, але у документі пишуть про необхідність розширити діалог з місцевим населенням національними мовами та мовами меншин, зокрема, російською. Це, згідно з документом, допоможе краще зрозуміти населенню цінності та пріоритети Європейського союзу.
Велика увага також приділяється екологічним проблемам. Роблячи свій внесок у майбутнє «Східного партнерства», Париж раніше запропонував, щоб 50% всього фінансування, призначеного для східних сусідів, було витрачено на проблеми екології.
Незважаючи на те, що в новому проєкті не вказані конкретні дані про витрати, але в ньому йдеться про те, що один з головних пріоритетів ЄС у майбутньому – це виконання Європейської «зеленої угоди». Адже блок сподівається стати першим у світі кліматично нейтральним континентом, тому країнам-партнерам також рекомендується зменшити негативний вплив на зміну клімату та проводити інноваційні рішення, які б цьому сприяли.
У документі також обіцяють допомогти країнам-партнерам підвищити енергетичну безпеку завдяки диверсифікації імпорту нафти та газу, інвестицій у поновлювані джерела енергії і підвищенню енергоефективності. Водночас, відзначається, що незабаром завершиться будівництво Південного газового коридору. Очікується, що перша поставка до ЄС із Азербайджану відбудеться вже у 2020 році.
Інші представлені ідеї передбачають реалізацію угод про роумінг та частоти між країнами-партнерами та ЄС, а також умови для їхнього вступу в Єдину зону платежів у євро (SEPA).
