Коронавірус вражає не лише здоров’я людей, але й завдає шкоди, наприклад, економіці та інформаційній гігієні. Радіо Свобода пропонує огляд кількох матеріалів з міжнародних ЗМІ про те, як хвороба виглядає очима пацієнтів, як на спалах інфекції реагують заможні люди в США, чому вірус є тестом для нашого стилю життя, а його поширення – «не привід бути расистом».
«3 лютого в мене була температура, десь 38,2 чи 38,5», – розповідає Джулі з Сингапуру, яка одужала від коронавірусу, у сюжеті для «Бі-бі-сі».
Побачивши температуру, Джулі випила пігулку, яка їй допомогла. Все, що вона відчувала – втому та сонливість. Після цього весь тиждень вона почувалася добре. Але 7 лютого жінка прокинулася вночі і зрозуміла: у неї сильно крутиться голова.
В результаті їй діагностували зараження на коронавірус і ізолювали на 9 днів. Потім вона почала відчувати складнощі з диханням, і мала «ніби виснажені легені», і складно було навіть дістатися вбиральні.
Тепер, коли Джулі одужала, вона не знає про те, які наслідки матиме перенесена хвороба у довгостроковій перспективі. Проте в інтерв’ю «Бі-бі-сі» вона скаржиться на те, що тепер їй складно довго ходити – вона відчуває складнощі з диханням, чого до хвороби у неї не було.
Кількість інфікованих коронавірусом у всьому світі наразі наближається до ста тисяч. Подолати хворобу змогли майже 50 тисяч людей. Кількість летальних випадків сягнула щонайменше 3 117.
«Ми все ще не знаємо, скільки шкоди заподіє Covid-19, але є причини бути дуже занепокоєними. Зрештою, вірус виглядає дуже заразним, і він, ймовірно, куди більш смертельний, ніж звичайний грип», – зауважує оглядач The New York Times Пол Круґман.
Та чи варто хвилюватися? І якщо так, то як сильно?
Американський лікар невідкладної домомоги Джеймс Філіпс вважає, що хвилюватися дійсно потрібно, проте без зайвої паніки.
«Протягом наступних кількох місяців я, скоріш за все, заражуся коронавірусом, – припускає Філіпс в статті для CNN, – Це лише проста математика, яку я прийняв. Але коли я ставав лікарем, я знав, що ця робота передбачає ризик, і я маю обов’язки перед пацієнтами та суспільством. Та судячи з того, що нам сьогодні відомо, мій ризик сильно захворіти або померти від коронавірусу є низьким. Мені пощастило бути відносно молодим і здоровим, але це стосується не всіх моїх медичних колег, які також, ймовірно, заразяться».
Філіпс вважає коронавірус пандемією і наголошує на необхідності належної підготовки з боку систем охорони здоров’я та створення відповідних умов для хворих. Іншими словами, звичний підхід, на його думку, не спрацює.
«Мене кілька разів на день запитують: «Чи варто хвилюватися?» Відповідь – так, але лише у відповідній мірі. Все стане гірше, перш ніж стане краще. Ми не знаємо, чи зникне вірус, коли стане тепліше (слідкуйте за передачею у тропіках), і не знаємо напевно, чи можливе повторне інфікування», – зазначає Філіпс.
Це – тест для наших реалій
Деякі оглядачі звертають увагу на поширення коронавірусу в умовах взаємопов’язаного (як ніколи раніше) світу – економічно, політично, соціально.
«Якщо вірус спричинить екстремальні рівні зараження в усьому світі, це, швидше за все, буде першим справжнім випробуванням способу життя у 21 столітті, відкриваючи приховану крихкість системи, яка давно відчуває себе безпроблемною. Найбільш очевидний приклад – наша глобальна та взаємопов’язана економіка, яка вже зазнає глибокого спаду. Можливий дефіцит ключового імпорту», – пише колумніст американської газети The New York Times Чарлі Варзель.
«Побоювання з приводу майбутнього світової економіки викликали зниження процентних ставок до рекордних мінімумів, а ціни на нафту впали. Минулого тижня США спостерігали найгірший тижневий спад акцій після фінансової кризи 2008 року. Основні показники в усьому світі знизилися від 4 до 12 відсотків», – додає автор.
На його думку особливого випробовування зазнає інформаційна сфера – адже інтернет не має кордонів і дозволяє надзвичайно швидке поширення неправдивої і інколи досить шкідливої інформації.
«У разі широкого поширення хвороби нам потрібно буде покладатися на точну, перевірену інформацію, щоб захистити себе. Незважаючи на те, що інтернет спростив поширення інформації, ніж це було будь-коли раніше, демократизація інформації створила платформи та рекламні економіки, побудовані для винагороди за дезінформацію», – пише Варзель.
Інформаційне забруднення потрапляє і в наші системи онлайн-торгівлі. Прибічники теорій змов, такі як веб-сайт Infowars, вже розпалюють страхи перед дефіцитом продуктів, спричинених державою для стимулювання продажів продукції, мовиться у статті.
Що будуть робити найзаможніші?
В статті Bloomberg пропонують подивитися на коронавірус очіма найзаможніших – деяких мільярдерів, банкірів та інших членів американської еліти.
Хтось спокійний, хтось стурбований, але руки миють всі, йдеться у матеріалі.
Лікар Тім Крус сказав, що заможні люди не обов’язково матимуть доступ до речей, до яких пересічна людина не матиме доступу в умовах поширення коронавірусу. Але це не завадило їм заздалегідь поцікавитися тим, чи зможуть вони якось раніше отримати вакцину проти коронавірусу, і відповідь – ні, йдеться в статті.
Один із засновників великого хедж-фонду сказав, що коли всі побіжуть ховатися у «бункери досудного дня», він полетить до свого будинку в Італії, куди наразі радять не їздити. Широка паніка, на його думку, лише зробить квитки на літак дешевшими, йдеться у статті.
Не причина бути расистом
В статті журналу Forbes звертають увагу на ще один аспект поширення коронавірусу – проблеми з расовою дискримінацією щодо азіатів.
Справа в тім, що перший спалах вірусу прийшовся на китайське місто Ухань, і відтоді багато хто почав називати невідомий донині вірус «китайським».
«Безумство, яке викликав коронавірус, несподівано викликало більше ксенофобії та расизму. CNN кілька тижнів тому повідомляв, що чоловік у метро в Лос-Анджелесі почув, що китайці – брудні люди, які приносять хвороби з Китаю. У цьому ж матеріалі CNN було кілька історій від людей азіатського походження, які зазнали фізичного чи словесного насилля протягом останніх кількох тижнів», – мовиться у статті.
Але факт полягає у тім, що азіати не мають вищих шансів захворіти, ніж будь-хто інший. Тому в таких умовах надзвичайно важливо «ділитися фактами з іншими, щоб зупинити поширення неправдивої інформації», – зазначає автор.
«Чи дійсно дезінформація більш заразна, ніж сам вірус?», – запитував епідеміолог Адам Кучарскі у нещодавній статті для The Guardian.
Нинішнє поширення нового коронавірусу – це не просто тест для систем охорони здоров’я в усьому світі – це також і боротьба з дезінформацією, заявляв міністр інформації та комунікації Сінгапуру на початку лютого.
«В Росії дезінформація особливо помітна. Російські політтехнологи скористалися страхом і плутаниною навколо епідемії, щоб покласти провину на США, за чітко встановленою схемою попередніх російських дезінформаційних кампаній , що нагадує заговори КДБ часів епохи холодної війни, коли ВІЛ зображували у якості американської біологічної зброї», – йдеться в аналізі видання Foreign Policy.
2019-nCov (COVID-19) належить до великої групи коронавірусів. У деяких випадках перебіг хвороби – легкий, в деяких – із симптомами застуди і грипу, зокрема з високою температурою і кашлем, у більш складних випадках спостерігається задишка. Це може перерости в пневмонію, яка може бути смертельною. Більшість хворих, однак, видужують.
