- Статтю про релігійне протистояння між Росією й Україною публікує журнал Forbes
- «Білий дім відкликав кандидатуру посадовця Пентагону, яка висловлювала стурбованість щодо допомоги Україні» – Washington Post
- Англомовний сайт арабської телемережі «Аль-Джазіра»: «Економічне зростання України може створити труднощі для Польщі»
Журнал Forbes публікує статтю про релігійне протистояння між Росією й Україною під заголовком «Піст у Росії й Україні: побожність і політичне протистояння». У час, коли 2 березня для православних християн почався Великий піст, віра далі становить лінію фронту в тривалому конфлікті між Росією й Україною, пише автор статті, журналіст і фахівець із питань Росії й інших післярадянських країн Джеймз Роджерз.
За його словами, це дивний розвиток подій для обох держав, які як колишні республіки СРСР були офіційно атеїстичними протягом більшої частини попереднього століття. Але хоча від розпаду Радянського Союзу минуло менш ніж три десятиліття, така ситуація, здається, давно лишилася в минулому.
Автор звертає увагу, що Росія стає дедалі більш релігійною – хоча з одним важливим зауваженням: росіяни можуть радо називати себе православними, але відносно мало – за дослідженнями, не більш ніж одна десята – регулярно ходять до церкви. Церковний календар дедалі більше впливає на повсякденне життя: ресторани й кафе в Росії пропонують спеціальні страви для тих, хто дотримується посту (по суті, веганська дієта, зауважує автор). А речник президента Росії Дмитро Пєсков, говорячи про дату всенародного голосування щодо змін до конституції цієї країни 22 квітня, заявив, що це пов’язано з закінченням посту.
Але цей період нового відкриття Росією свого релігійного спадку також став періодом, у який Росія стала агресивнішою на світовій сцені. А у випадку конфлікту з Україною православна віра стала ще однією цариною протистояння, мовиться в статті.
Автор нагадує, що в січні 2019 року духовний глава православних усього світу патріарх Варфоломій надав церкві в Україні незалежність від Московського патріархату. А враховуючи стан відносин Росії з Україною і бажання Росії, щоб її в усьому світі вважали державою, яка підтримує традиційну ідею християнської культури, це стало питанням не тільки побожності, а й політики: тодішній президент України Петро Порошенко привітав цей крок як «іще один акт проголошення незалежності країни».
Росія ж зовсім не була так задоволена. Її президент Володимир Путін навіть говорив тоді, що це може призвести до кровопролиття. Він також різко критикував державного секретаря США Майка Помпео за його рішення обговорити це питання в перебігу візиту до Києва, назвавши його «абсолютно неприйнятним».
Це, зауважує автор статті, не надто потурбувало Помпео. І, приїхавши до України знову в січні 2020 року, він зустрівся з митрополитом Епіфанієм, главою нової церкви, і цей жест вочевидь мав на меті засвідчити підтримку Православній церкві України.
«У час, коли справи в Україні стали предметом більших спекуляцій у політиці США, ніж будь-коли раніше, і продовжують лунати звинувачення, що Росія хоче допомогти Трампові в переобранні, ця духовна сутичка має значення, що далеко виходить поза межі колишнього СРСР», – мовиться в статті.
«Білий дім відкликав кандидатуру посадовця Пентагону, яка висловлювала стурбованість щодо допомоги Україні» – про це пише щоденник Washington Post. Білий дім, мовиться в статті, повідомив, що відкликав кандидатуру Елейн МакКаскер на посаду фінансового ревізора Пентагону – нині вона виконує обов’язки на цій же посаді.
Причин відкликання цієї кандидатури, яку Білий дім висунув було в листопаді, не назвали. Але, зазначено в статті, МакКаскер стала відомою тим, що говорила про занепокоєння з приводу блокування військової допомоги Україні.
Це рішення, пише кореспондентка видання з військових і безпекових питань Міссі Раян, найімовірніше, поглибить стурбованість щодо того, чи не виокремлює адміністрація Дональда Трампа тих посадовців, які, на її думку, відіграли несприятливу для президента США роль у питаннях його імпічменту. У статті нагадано, що минулого місяця був звільнений із посади Джон Руд, чільний політичний посадовець Пентагону, який був провідною постаттю в реагуванні Міноборони США на затримку оборонної допомоги Україні – саме те питання, що стало центральним у процедурах імпічменту Трампа.
Під час розгляду цих процедур останніми місяцями були оприлюднені електронні листи, які свідчать, що МакКаскер минулого року висловлювала посадовцям Білого дому, відповідальним за бюджетні питання, своє занепокоєння з приводу затримки в наданні Україні допомоги, затвердженої Конгресом.
Крім того, нагадано в статті, були й інші особи, звільнені з посад після того, як вони надавали свідчення, в яких критично відгукувалися про президентську версію подій. Серед них були підполковник Александр Віндман, який був радником Білого дому з національної безпеки в питаннях України, і Ґордон Сондланд, який був послом США в Європейському союзі.
Міністерство оборони США не коментувало ситуації, зазначено в статті.
А англомовний сайт арабської телемережі «Аль-Джазіра» з Катару публікує статтю «Економічне зростання України може створити труднощі для Польщі». «Чи можуть два мільйони українських мігрантів, які нині живлять польську економіку, виїхати додому або до Німеччини?» – запитує авторка статті, польська журналістка Марія Вільчек, яка дописує до низки міжнародних і польських засобів інформації.
Як мовиться в статті, майже два мільйони українців, які прибули до Польщі, починаючи з 2014 року, створили 11 відсотків її валового внутрішнього продукту – це дані Національного банку Польщі. Саме українці відіграли вирішальну роль у заповненні ринку праці в час, коли безробіття в Польщі впало минулого року до найнижчого майже за 30 років рівня. Але тепер є побоювання, що ситуація може змінитися.
Бо 1 березня Німеччина змінила свої імміграційні правила, щоб привабити кваліфікованих працівників із-поза меж ЄС. Інтерес до Німеччини вже зростає, але, зауважує авторка, такий витік робочої сили можуть уповільнити значні бар’єри, що стоять перед українськими працівниками.
Зокрема, новий німецький закон про імміграцію фахових працівників знімає попередню вимогу освіти на рівні коледжу чи університету і розширює можливості на ширше коло професій. І, за дослідженням польського бюро добору кадрів EWL, близько третини українців, які живуть у Польщі, замислювалися над переїздом. А центральний банк Польщі раніше публікував оцінку, за якою до 2024 року з Польщі до Німеччини можуть виїхати до 25 відсотків українських працівників.
Але, мовиться в статті, такі страхи можуть бути перебільшеними. Бо нова схема імміграції в Німеччину призначена для працівників, які мають професійну освіту і добрі знання німецької мови. За оцінками, таким критеріям відповідають тільки 2,6 відсотка українців, які працюють у Польщі. Низькооплачуваним працівникам у будівництві і промисловості ринок праці Німеччини не відкриється.
Більше ж непокоїть польські фірми те, що українська економіка відновлюється і, за оцінками МВФ, 2019 року зросла на 3 відсотки. Безробіття в Україні падає, становлячи нині 9,3 відсотка, і українські фірми шукають працівників. Зарплати порівняно з попереднім роком зросли на 16 відсотків, інфляція вповільнилася до 4,1 відсотка. А зі зростанням вартості української гривні заробітки у злотих тепер коштують менше. В результаті зацікавленість у роботі в Польщі, Чехії й Росії зменшилася, цитує стаття січневий звіт Національного банку України.
За дослідженням компанії EWL, вищі заробітки були б головним стимулом для повернення додому трьох чвертей українців, які працюють у Польщі. Також понад половина назвала умовою повернення політичну й економічну стабільність, 41 відсоток – боротьбу з корупцією. І тільки 10 відсотків опитаних заявили, що їх ніщо не переконає повернутися до України.
