Зневажливе слово «соросята» нині стало частиною лексикону низки ЗМІ в Україні, багатьох дописувачів у соціальних мережах, а також окремих депутатів Верховної Ради. Українців здебільшого лякають, що ці «соросята» «все вкрадуть» і завдадуть невиправної шкоди державі аж до її руйнації, при цьому не особливо пояснюючи хто це такі. Відтак Радіо Свобода вирішило дізнатися, кого тут мають на увазі, хто поширює цей термін, який стосунок до нього має власне Джордж Сорос і чи справді діяльність американського фінансиста шкодить Україні.
«Американський мільярдер Джорж Сорос вирішив привласнити ні багато, ні мало, а цілі країни і зробити їх залежними. Особливо успішно він зайшов в Україну, створивши цілу мережу своїх агентів, своїх фанатів американських грошенят. Сьогодні вони захоплюють Україну, а економіка і ВВП падають, як ніколи», – так нагнітає телеканал ZIK, анонсуючи свій марафон «Тхне Соросом».
Останнім часом на телеканалах і в інших медіа, які пов’язують із народним депутатом від «Опозиційної платформи – За життя» Віктором Медведчуком і його соратниками, американському фінансисту Джорджеві Соросу стали приділяти особливу увагу – про нього тепер згадують виключно у негативному контексті.
Та ж низка ЗМІ регулярно вживає термін «соросята». Це слово можна почути і на телеканалах, які пов’язують із п’ятим президентом України, народним депутатом від «Європейської солідарності» Петром Порошенком. Зі ЗМІ термін перекочував на язики окремих депутатів Верховної Ради, а також у соціальні мережі, де вже став мемом.
Грантоотримувачі у владі
Одним із тих, хто послуговується словом «соросята», є частий гість телевізійних студій, політичний аналітик Олександр Кочетков. У коментарі Радіо Свобода він пояснює, що, вживаючи такий термін, має на увазі людей, які нині потрапили у владу, а раніше отримували ті чи інші гранти від західних фондів, зокрема від фонду «Відродження», заснованого Джорджем Соросом. А активне застосування такого терміну у ЗМІ й підвищення уваги до особи Сороса політичний аналітик пояснює саме тим, що колишні грантоотримувачі прийшли до управління державою.
За часів Порошенка вони були антикорупційними активістами, а тепер потрапили у владу, і за гроші Сороса реалізовують його політикуОлександр Кочетков
«Головна ознака – те, що люди працюють не на Україну, а на міжнародні корпорації. Тобто вони не збираються жити в Україні, вони не збираються лишати жити тут своїх дітей. Вони збираються заробити гроші в Україні і переїхати жити кудись у цивілізований світ, а що відбуватиметься тут, їх абсолютно не цікавить. Тому вони з величезним задоволенням виконують усі рекомендації і вказівки закордонних партнерів, спонсорів і донорів, абсолютно не замислюючись, що вийде з цього в Україні. За часів Порошенка вони були антикорупційними активістами, а тепер потрапили у владу, і за гроші Сороса реалізовують його політику: заходимо в країну, беремо під контроль владу, своїх агентів, яких виростили, інтегруємо владу, і вони роблять усе, що ми захочемо. От зараз вони увійшли у владу і контролюють десь на 80 відсотків уряд і мінімум на 50 відсотків – Верховну Раду», – каже Кочетков.
Провінційна конспірологія
Термін «соросята» вже набув такого негативного змісту, що президент України Володимир Зеленський був змушений виправдовуватися і доводити, що Сорос не керує Україною ні ззовні, ні зсередини.
Я не знайомий із людиною на прізвище Сорос. Ніколи з ним не зустрічався. Я точно не один із «соросят»Володимир Зеленський
«Я не знайомий із людиною на прізвище Сорос. Ніколи з ним не зустрічався. Я точно не один із «соросят». Напевно, є люди, які навчалися за кошти тих чи інших донорських фондів і працювали в компаніях, які були започатковані такими фондами. І один із таких фондів – це фонд Сороса. Я розумію, що фактично вони отримали з фонду цієї людини кошти, за які навчалися за кордоном. Питання впливу пана Сороса на Україну – я його не відчуваю. Я думаю, що це все перебільшення», – заявляв Зеленський інтерв’ю агентству «Інтерфакс-Україна».
Але дорікати людям за те, що вони отримували західні гранти, як мінімум, несправедливо, адже це не є мірилом їхньої ефективності чи патріотизму, зауважує у розмові з Радіо Свобода політтехнолог Сергій Гайдай. Він називає «провінційною конспірологією» намагання демонізувати особу Джорджа Сороса і створити негативний ореол навколо колишніх грантоотримувачів західних фондів. Тим часом зацікавлені у цьому всі конкуренти Володимира Зеленського і його команди, вважає Гайдай.
«До цього існував термін «єврооптимісти». Тепер їх називають «соросята». Цю тему розганяє основний конкурент, основний опонент сьогоднішньої влади – це політична сила Петра Порошенка. Вони за п’ять років своєї влади натренувалися, у них є цілий комунікаційний штаб, у них є велика кількість людей, які маніпулюють вільною думкою, всі ці порохоботи, робота у соцмережах, велика кількість проплачених медійних і інтернет-коментаторів, які озвучують різні тези. Але сьогодні в цьому зацікавлені і Юлія Тимошенко, і інші політики та політичні сили, які не пройшли у парламент, і, звичайно, люди Віктора Медведчука. Тобто всі, хто опонує владі і претендує на майбутніх виборах отримати хоч якийсь результат. Утім, основний чинник – це справжня неспроможність людей, які сьогодні є командою Володимира Зеленського, змінювати реальність, робити радикальні зміни і реформувати Україну. Їхня неспроможність і бажання політичних опонентів максимально заподіяти репутаційну шкоду разом дають от таке явище», – зазначає політтехнолог.
ЗНО і книжки Стуса – за гроші Сороса
У світі фонди Джорджа Сороса і їхню діяльність не сприймають переважно праві режими, заявляє у коментарі Радіо Свобода колишній виконавчий директор міжнародного фонду «Відродження» Євген Бистрицький. Він нагадує, що заснований Соросом фонд «Відкрите суспільство» закрив свій офіс в Угорщині через тиск із боку влади в особі прем’єр-міністра країни Віктора Орбана, а в Росії діяльність фонду заборонили через нібито загрозу «засадам конституційного ладу і безпеки держави».
Бистрицький нагадує, що мета діяльності фондів Сороса у Східній Європі – це підтримка громадянської активності, спрямованої на розбудову відкритого суспільства, коли політична і виконавча влада підзвітні громаді. А громаду треба вчити контролювати владу: читати і розуміти її рішення, вміти їх аналізувати і конструктивно критикувати. Заради цього фонди підтримують незалежні аналітичні центри. Серед таких в Україні за підтримки заснованого Джорджем Соросом фонду «Відродження» працюють Центр політико-правових реформ, Реанімаційний пакет реформ, фонд «Демократичні ініціативи» імені Ілька Кучеріва.
«Відродження» також має стосунок до фінансування програм захисту прав людини, зокрема, надання безоплатної правової допомоги. За гроші фонду напрацьовувалися перші документи щодо децентралізації влади в Україні, а також напрацьовувалися і запроваджувалися методики зовнішнього незалежного оцінювання (ЗНО). Фонд «Відродження» профінансував видання перекладів українською 650 книжок із історії, філософії й економіки. Більше того, гроші Сороса навіть допомагають зміцнювати українську ідентичність, адже ними були профінансовані видання книжок Василя Стуса й Івана Дзюби, наголошує Євген Бистрицький.
«Давній термін «соросята» нині став мемом, бо його просувають ті, хто бачить, що просування реформ, які відбуваються, критикуємо ми Зеленського чи ні, зачепить їхні докорінні інтереси. Це, по-перше, ті, хто свій капітал і свою ідеологію пов’язують з Росією, хто хотів би, щоб ми забули про рух України за Захід, щоб ми лишалися частиною Сходу, під Росією. Це – команда Медведчука, Рабіновича, ОПЗЖ і той олігархат, який з ними пов’язаний. Вони на своїх каналах активно пропагують, і частково це пропагують ті народні депутати, які фінансуються цим колом олігархату – це очевидно. Вони намагаються розкрутити ненависть до Сороса. А цю ненависть відчувають переважно праві режими. Багатьом людям не подобається те, що Сорос дає кошти на розвиток громадської активності», – зазначає екскерівник фонду «Відродження».
Джордж Сорос (народився 1930 року в Угорщині) – американський фінансист, мільярдер, меценат. Прихильник теорії відкритого суспільства. Засновник низки міжнародних фондів, які надають гранти на фінансування розбудови громадянського суспільства, правових, освітніх і культурних програм.
