Рим – На Апеннінах в умовах епідемії коронавірусу життя української громади наразі суттєво не змінилося. У двох північних областях Ломбардії та Венето, де найбільше число інфікованих та визначені червоні зони карантину, офіційно проживають понад 70 тисяч вихідців із України. Люди не панікують, не збираються повертатися на батьківщину, натомість продовжують працювати, де це дозволено, дотримуючись правил особистої гігієни та розпоряджень місцевої влади. Побоюються більше не стільки хвороби, як загальної істерії довкола вірусу, що може мати негативні наслідки як для трудової діяльності, так і для перебування в країні із можливим зіпсованим іміджем.
Basta panico! Досить панікувати! В останні два дні це чи не найпоширеніший заклик з уст італійських політиків, вірусологів, журналістів та всіх інших коментаторів і спеціалістів, причетних до теми. Власне, в розмовах серед українців про це зайшлося відразу, коли минулої неділі в окремих регіонах півночі країни закрили на карантин з десяток поселень.
«Аби не піддаватися паніці, ми, українці, звикли і до більш екстремальних умов», – підбадьорювали один одного співвітчизники.
У деяких містечках між Венецією та Падуєю наші люди піддалися загальному психосу. Вже не так вірус небезпечний, як цей психозОлена Катаранчук
Біля Венеції (Венето) підвищена тривога серед українських мігрантів поширилася після того, як минулої п’ятниці у провінції Падуї помер перший пенсіонер з діагнозом коронавірусу.
«У деяких містечках між Венецією та Падуєю наші люди піддалися загальному психосу, самоізолювалися, не виходять з хати, закупили продуктів – і сидять. Вже не так вірус небезпечний, як цей психоз», – каже Радіо Свобода Олена Катаранчук, очільниця громадської організації «Оберіг» (Местре-Венеція).
Але за її спостереженнями, більше паніці піддаються самі італійці, ніж іноземці, хоча й мігранти починають проявляти занепокоєння. «До нас звернулася жінка, бо у сім’ї, де вона працює у місті Феррара, молоду дівчину відправили з температурою на швидку. Українка цікавилася, як їй діяти, якщо виявиться, що в тій сім’ї інфікована людина. Ми радимо звертатися до генконсульства у Мілані», – зазначає Олена Катаранчук.
Натомість дипломати наполегливо радять у подібних ситуаціях керуватися рекомендаціями місцевої влади і звертатися до санітарних структур, де надається допомога як італійцям, так і іноземцям.
Жодного дзвінка чи іншого звернення про допомогу евакуації або стосовно епідемічної хвороби не надходилоРоман Горяйнов
Дипломатична установа України в Мілані від 25 лютого на невизначений термін припинила прийом громадян на вимогу обласної влади Ломбардії для запобігання поширенню коронавірусу. Однак генконсульство працює у звичному режимі і цілодобово активна телефонна лінія. За даними дипломатів, українців серед інфікованих громадян не виявлено.
«Жодного дзвінка чи іншого звернення про допомогу евакуації або стосовно епідемічної хвороби не надходило. Люди цікавляться лише, коли відновиться прийом громадян для оформлення документів. Ми очікуємо розпоряджень місцевої влади: не можемо допустити скупчення людей в одному приміщенні, щоб не передавати інфекції. На загал ситуація спокійна. Наші люди розуміють ситуацію, консолідовані та адекватно реагують», – сказав Радіо Свобода Роман Горяйнов, генеральний консул України в Мілані.
Обласний центр Ломбардії з понад мільйонним населенням пару днів дому був напівпустельним містом, та поступово ситуація нормалізується, попри збільшення кількості випадків зараження коронавірусом. Відповідно до розпорядження влади, там закриті багато публічних установ, скасовані численні міжнародні заходи.
«Я у магазинах в Мілані і громадських місцях бачу, що люди такі безпечні і легковажні трохи. Тут на державному рівні вживають заходів із непоширення вірусу, але самі люди трохи легковажно ставляться до дотримання гігієни. Після перших днів спустошення продуктових магазинів нині вже заповнюються полиці, та й в метро більшає пасажирів. Мало людей у масках, я ношу просту захисну маску і на мене сусіди в будинку дивляться скоса, не заходять зі мною у ліфт ніби я хвора», – говорить Оксана, мешканка індустріального мегаполісу.
Євгенія Баранова працює медсестрою у лікарні міста Бреші на схід від Мілана і розповідає, що вже з понеділка медустанова провела реорганізацію для можливого напливу пацієнтів з ознаками застуди. Як медичний працівник, вона відзначає пристойний рівень підготовки місцевих санітарно-лікувальних установ.
Будучи також активісткою української громади у місті, вона повідомила, що співвітчизники починають відчувати незручності міжнародного транспортного сполучення.
Одна знайома мала їхати терміново додому, але не вдалося вилетіти літаком, і ось серед тижня неможливо було відправитися і нашими бусами до УкраїниЄвгенія Баранова
«Люди, звісно, переймаються ситуацією. Одна знайома мала їхати терміново додому, але не вдалося вилетіти літаком, і ось серед тижня неможливо було відправитися і нашими бусами до України. Водії попередили, що відклали поїздку до Італії через проблеми з перетином кордону через перевірки щодо коронавірусу. Не знаємо, чи цими вихідними приїдуть автобуси з України до Бреші», – розповіла Євгенія Баранова.
За її словами, у місті не помітна паніка, люди ведуть звичайний спосіб життя, дотримуючись обмежувальних заходів. Зокрема, у Бреші тимчасово припинили заняття в суботній українській школі, перенесли міське свято для мігрантів «День рідної мови».
Як наслідок епідемії коронавірусу стало неможливим також проведення іншого масового заходу – першого міжнародного Форуму українських освітян діаспори за участю 60 викладачів із 18 країн. Він мав відбутися цими вихідними у місті Єзі, що в центральній області Марке. Регіон не належить до зони виявлення вірусу, але місцева влада постановила скасувати публічні заходи. Попри проведену велику організацій роботу, ініціатори Форуму, дбаючи про здоров’я його учасників, вирішили відкласти проведення заходу.
«Найбільші проблеми були з анулюванням дорогих авіаквитків на літаки, щоправда скасування бронювання готелю було безкоштовним, відповідно до регіонального указу. Невідомо тепер, коли вдасться провести цей Форум, слід буде знову домовлятися про оренду приміщення, потрібен дозвіл мерії міста Єзі. Задіяна була велика організаційні машина, та люди таки готові приїхати пізніше, адже форум для викладачів дуже актуальний», – зазначила Марина Буть, голова громади українців у Марке.
А Марина Соріна, яка працює екскурсоводом у місті Верона (Венето), наразі не відчула змін у своїй роботі. Групи туристів з України та екскурсії, які вже були заплановані, ніхто не скасовував і Італію терміново ніхто не покинув. Щоправда, під час туристичного маршруту не вдається потрапити до музеїв, бо вони закриті, але з іншого боку є і виграшні моменти.
Буде економічна криза для моєї галузі. Туризм тримається на довірі та позитивному іміджі країниМарина Соріна
Скажімо, затишним двориком Джульєтти можна прогулятися вільніше, там нині менше людей, а ось на її балкончик піднятися не можна – будинок є музеєм. Марина Соріна розповідає, що з України турагенства цікавляться, як діяти клієнтам: їхати чи ні. Як працівник туристичної галузі вона вважає, що не слід боятися подорожувати до Італії, адже, на її думку, здійнялася просто надмірна істерія довкола епідемії коронавірусу.
«Майбутнє бачу похмурим, буде економічна криза для моєї галузі. Туризм тримається на довірі та позитивному іміджі країни. Якщо раптом чудова Італія, яку всі любили, починає асоціюватися із заразою, з небезпекою, це шкодить. Щоб виправити це, потрібні роки», – зауважує екскурсоводка Марина Соріна.
Неповний тиждень, відколи в Італії поширюється епідемія небезпечного вірусу COVID-19, що викликає легеневе захворювання. Від минулої неділі у північних областях країни запровадили низку спеціальних заходів з метою припинити поширення коронавірусу. За останніми даними, виявлені понад 370 інфікованих у десяти регіонах, найбільше в Ломбардії та Венето. 12 літніх людей померли, але вони вже були у важкому стані від попередніх захворювань. Троє осіб одужали. Сьогодні вперше виявили шістьох дітей позитивними на коронавірус.
Експерти-вірусологи попереджають, що вірус буде гуляти ще кілька місяців. За словами фахівців, 95 відсотків хворих одужують. Спад епідемії прогнозують навесні з підвищенням температури, та зауважують, що «не погода зупиняє вірус», а залежить, якої мутації він зазнає з часом.