Повідомлення про спалах коронавірусу в Італії наразі не викликало паніки в Україні. На українських автомобільних пунктах перетину кордону та в міжнародних аеропортах запроваджені додаткові протиепідеміологічні заходи. У Міністерстві охорони здоров’я запевняють, що можуть протягом кількох годин підтвердити чи спростувати підозру на коронавірус у прибулого з-за кодону. А експерти нагадують, що коронавірус у приблизно в 98 відсотках випадків не загрожує життю і є виліковним.

В Італії близько 230 людей інфіковані коронавірусом. Понад 20 пацієнтів перебувають у реанімації, мінімум, 7 людей померли від недуги. Через це уряд країни запровадив низку обмежень у північних регіонах Ломбардія і Венето. У 12 містах, де живе понад 50 тисяч людей, запровадили карантин. Туди не можна в'їхати чи виїхати без спеціального дозволу. У закритих містах наразі не працюють школи, підприємства. Крім того, в Італії скасували громадські та спортивні заходи, включаючи всесвітньовідомий Венеційський карнавал, вистави Міланського оперного театру «Ла Скала», а також футбольні матчі Серії А.

Посол України в Італії Євген Перелигін повідомив, що українців серед інфікованих немає. За інформацією Організації Об'єднаних Націй, в Італії живуть 246,3 тисячі мігрантів з України. На консульському обліку в Італії станом на 1 січня 2020 року перебувало 15 632 громадян України.

Раптовий спалах інфекції в Європі змусив відреагувати та вжити заходів і уряд України. На відміну від ситуації із розміщенням евакуйованих з китайського Уханя в Нових Санжарах, вичікувати та утаємничувати інформацію не стали.

Тоді протягом всього періоду перед евакуацією Міністерство охорони здоров’я не розголошувало, де саме планують облаштувати обсерватор для українців та громадян інших країн із Китаю. 17 лютого заступник голови МОЗ Віктор Ляшко запевнив, що медичний заклад для цього вже обрали, так само як і запасний. Однак вже наступного дня міністерка охорони здоров’я Зоряна Скалецька повідомила, що місце для обсервації ще не обрали. В обох заявах локацію ймовірного розміщення вивезених не розкривали – як пояснював Ляшко, щоб уникнути паніки.

Відтак виконавча директорка Інституту масової інформації Оксана Романюк в коментарі Радіо Свобода розкритикувала інформаційну політику влади. На її думку, діяти треба було ще три дні, а в ідеалі – за пару тижнів до евакуації.

Посилені заходи безпеки

Тепер прем’єр-міністр Олексій Гончарук, голова Державної прикордонної служби Сергій Дейнеко та заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко провели брифінг, під час якого розповіли про комплекс заходів, спрямованих на недопущення потрапляння носіїв вірусу на територію України.

«Все спокійно. Станом на сьогодні на території України не виявлено жодного випадку. Всі служби скоординовано працюють над тим, щоб не допустити потрапляння інфекції на територію України», – заявив Олексій Гончарук.

За словами голови уряду, заходи безпеки вже посилені, прикордонники запровадили додаткові контрольні заходи. Тепер на коронавірус перевірятимуть пасажирів транспорту, який прибуває з усіх країн, де були підтверджені випадки зараження цим вірусом. Пасажирам літаків після приземлення у Києві мають міряти температуру. Аеропорти «Бориспіль» та «Київ» щодня приймають близько 20 рейсів з Італії.

«Усі прямі рейси будуть проходити обов’язкову температурну перевірку з використанням інфрачервоних приладів» – заявив голова Дежприкордонслужби.

Але автомобільними шляхами в Україну з Європи потрапляють значно більше людей. Найчастіше цей шлях лежить через прикордонний пункт пропуску «Тиса», розташований біля міста Чоп Закарпатської області. За даними прикордонників, протягом тижня через «Тису» проходить близько 500 автобусів з Італії. Сергій Дейнеко запевнив, що пасажирам автотранспорту, від ранку вівторка, 25 лютого, на пунктах перетину кордону також мірятимуть температуру.

Крім того, голова Державної прикордонної служби розповів, що робитимуть у випадках, коли пасажири відмовлятимуться проходити перевірку температури.

«Якщо людина відмовиться проходити обстеження, ми зробимо це публічним, зробимо стрім, доведемо до суспільства, нехай його за межами пункту пропуску зустрічають наші активні громадяни, і забирають самі у нього аналізи, відвозять куди захочуть», – наголосив Дейнеко.

Заходи спрямовані на захист України від потрапляння коронавірусу відповідають рекомендаціям Всесвітньої організації охорони здоров’я, водночас, інших протоколів на випадок епідемій просто немає, зазначив у коментарі Радіо свобода інфекціоніст, головний позаштатний спеціаліст Департаменту охорони здоров’я Києва, член Європейського товариства з дитячих інфекційних хвороб (ESPID) Федір Лапій.

«Україна на сьогоднішній день виконує взяті на себе зобов’язання в рамках міжнародних нормативних документів, міжнародних санітарних правил і виконує ті рекомендації, які надає Всесвітня організація охорони здоров’я. Такі самі рекомендації існують і для інших країн світу, зокрема для країн Західної Європи. Говорити про те, що є якісь інші рекомендації, які би Україна не виконувала, я таких рекомендацій не знаю. Очевидно, експерти міжнародного рівня вважають, що цього є достатньо», – зауважив Лапій.

Що буде з інфікованими?

Ті, у кого на кордоні України буде виявлена підвищена температура, муситимуть затриматися для більш ретельної перевірки. Прикордонні пункти пропуску вже обладнали спеціальними боксами для людей, в яких може бути підозра на коронавірус. Про це заявив заступник міністра охорони здоров’я України Віктор Ляшко. Він запевнив, що система охорони здоров'я готова прийняти випадки хворих коронавірусною інфекцією і надати якісну медичну допомогу.

«На кожному пункті пропуску є ізолятор, в який тимчасово розміщується людина до приїзду бригади швидкої допомоги, яка аналізує там, з ким контактував хворий, або перевозить його до інфекційної лікарні. Далі, за встановленим алгоритмом, збираються зразки на дослідження. Ці зразки передаються у вірусологічну лабораторію, вірусологічна лабораторія впродовж п'яти годин може підтвердити або спростувати діагноз», – повідомив Віктор Ляшко.

Ляшко також наголосив, що прикордонників для захисту від вірусу мають забезпечити «респіраторами з класом захисту не нижче від FFP2, які повноцінно захищають органи дихання від проникнення біологічних патогенних агентів».

Ніяких інших обмежень чи заборон щодо сполучення з Італією український уряд не запроваджує. Перевізники не змінюють розкладів руху. Авіакомпанії не скасовують рейсів до Італії, оскільки, як заявляють, не отримували відповідних застережень від урядів України та Італії.

Як захиститися від інфекції?

Тим часом Міністерство закордонних справ України радить утриматися від відвідин охоплених інфекцією регіонів Італії.

«У зв’язку з загостренням епідемічної ситуації, пов’язаної з поширенням у північних регіонах Італії захворювання, викликаного новим типом коронавірусу (2019-nCoV), Міністерство закордонних справ рекомендує громадянам України тимчасово утриматися від поїздок до уражених провінцій італійських регіонів Ломбардія, Венето, Емілія Романья та П’ємонт, де є найбільший ризик зараження», – йдеться в повідомленні МЗС.

Крім того, Міністерство закордонних справ України оприлюднило рекомендації, напрацьовані Міністерством охорони здоров'я Італії, і радить їх виконувати:

– Регулярно і ретельно мити руки (щонайменше впродовж 20 секунд, водою і милом або дезинфікційними спиртовмісними (60%) засобами для рук;

– Уникати близьких контактів із особами, які мають ознаки гострих респіраторних захворювань (триматися на відстані щонайменше 1 метра від осіб, які кашляють чи пчихають);

– Не торкатися руками очей, носа і рота (у разі контакту із зараженою поверхнею руки можуть передавати вірус до тіла);

– Прикривати паперовою хустинкою рот і ніс, коли кашляєте чи пчихаєте;

– Користуватися антивірусними препаратами чи антибіотиками слід лише у разі, якщо вони прописані лікарем;

– Регулярно протирати поверхню (на робочому місці, у квартирі тощо) хімічними дезінфікуючими засобами («убити» коронавірус можуть засоби із вмістом відбілювача/candeggina, хлора/cloro, розчинників/solventi, 75-відсоткового етанола/etanolo al 75%, пероцтової кислоти/acido peracetico, хлороформу/cloroformio);

– Використовувати маску у разі підозри щодо захворювання або під час допомоги хворим;

– Не вважаються небезпечними товари, виготовлені у Китаї чи пакунки, отримані з Китаю (коронавірус не має здатності жити занадто довго на поверхні);

– У разі підвищеної температури тіла, кашлю, утрудненого дихання або після повернення з Китаю впродовж періоду, що не перевищує 14 днів, телефонувати на номер «гарячої» лінії 1500 (хто був у Китаї або контактував із особами, що повернулися із Китаю протягом періоду, що не перевищує 14 діб, і водночас має підвищену температуру, кашель, утруднене дихання або біль у м’язах, має телефонувати на вказаний номер щодо подальших дій);

– Домашні тварини наразі не ідентифіковані як поширювачі нового коронавірусу (нині немає підтвердженої інформації, що, наприклад, коти і собаки можуть заразитися на коронавірус; водночас рекомендується завжди мити руки після контакту із тваринами).

Немає приводу для паніки

30 січня 2020 року Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах уханського коронавірусу «надзвичайною ситуацією, що має міжнародне значення». За даними ВООЗ, частка людей, які помирають від цього захворювання, сягає приблизно 2%, у більшості хворих лише розвиваються легкі симптоми і відбувається повне одужання.

Для паніки немає ніяких підстав, світ пережив епідемії захворювань із значно більшим показником смертності. Тим більш, що в України є усі можливості та ресурси для захисту громадян, зауважує академік НАМН України, мікробіолог, вірусолог Володимир Широбоков.

«У будь-якому разі, порівняно з тим, що було в 2003 році з SARS, що було з MERS, це не така драматична ситуація. Ті давали набагато більшу летальність. Цей вірус дає 2%, поза Китаєм – 0,4-0,6%. SARS давав 7%, MERS – 30% летальності… За наявності приладів і обладнання в Україні аж ніяк немає такої складності з виготовленням тест-систем власного виробництва. У нас повністю можливий нуклеїновий аналіз», – наголосив науковець.

Починаючи з 2009 року було ухвалене рішення щодо шести надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, що мають міжнародне значення:

– у 2009 році – пандемія H1N1 (або свинячий грип);

– у 2014 році – спалах поліомієліту в Західній Африці;

– у 2014 році – спалах лихоманки Ебола в Західній Африці;

– у 2015–2016 роках – епідемія вірусу Зіка;

– у 2018–2020 роках – епідемія Еболи (Конго);

– у 2019–2020 роках – спалах коронавірусу COVID-19.

Європейський центр з профілактики та контролю захворюваності, який є агентством Євросоюзу, нагадує, що щороку до 40 тисяч людей у країнах ЄС, Великій Британії, Норвегії, Ісландії та Ліхтенштейні передчасно помирають через причини, пов'язані з грипом.