За останнє десятиліття російський бізнесмен Олександр Удодов, якого вважають близьким до нового прем’єр-міністра Михайла Мішустіна, ймовірно, інвестував близько 200 мільйонів доларів у різні проєкти нерухомості та сільського господарства. Як і велика частина його минулого, походження його грошей залишається загадкою.
У Росії сходить ділова зірка в особі Олександра Удодова, підприємця, очевидний успіх якого зумовлений розумними інвестиціями, фінансовими угодами та почуттям патріотизму. Принаймні таку картину змальовує про нього несподівана низка статей у дружніх до Кремля ЗМІ.
Удодов – власник сільськогосподарської компанії під назвою «Грибна веселка» та кількох торгових центрів.
Час виходу цих статей може бути невипадковим: вважалося, що Удодов є близьким другом російського прем’єр-міністра Михайла Мішустіна, колишнього голови податкової служби, який минулого місяця був несподівано призначений на другу найвищу посаду в Росії президентом Володимиром Путіним. Тим часом 25 лютого газета «Известия» опублікувала інтерв'ю з Удодовим, в якому той сказав, що одружений на сестрі Мішустіна.
50-річний Удодов теж грає в тій самій аматорській хокейній команді, що і Мішустін, і він також їздив за кордон в рамках офіційної російської делегації у 2008 році. За результатами розслідування «Фонду боротьби з корупцією» опозиційного політика Олексія Навального, він подарував дві земельні ділянки за межами Москви сестрі Мішустіна, а дві квартири, які він придбав у столиці, зрештою опинилися в руках синів Мішустіна.
І, як і статки багатьох бізнесменів, які мають зв’язки з вищими російськими урядовими особами, походження багатства Удодова, як виявляється, досить складно пояснити.
За його статками пильно стежитимуть після підвищення Мішустіна. Майбутні успіхи або їх відсутність можуть свідчити про те, чи зможе новий прем’єр-міністр, на якого покладається Путін, поліпшити економіку та підвищити рівень життя в останній президентський термін, зміцнити владу свого відомства проти конкуруючих фракцій серед еліт.
Минуле бізнесмена
Удодов народився в одному з міст Дагестану на Північному Кавказі, що приблизно в 1500 кілометрах від Москви. Він двічі інвестував у власність поблизу Кремля, вартість якої, ймовірно, перевищувала 130 мільйонів доларів.
Його частка в інвестиціях у «Грибну веселку», яка виробляє близько 17 тисяч тонн їстівних грибів на рік у Курській області, становила близько 60 мільйонів доларів.
«Особистий вебсайт Удодова», як і ціла низка «дружніх ЗМІ», мовчить про те, що стоїть за його стрімким підйомом.
Згідно з короткою біографією у виданні «Московський комсомолець» та матеріалами на його вебсайті, підприємець перейшов від керування московським офісом латвійської логістичної компанії наприкінці 1990-х років до придбання частки німецької вантажної компанії в середині 2000-х, а потім «увірвав» Московський торговий центр високого класу вартістю у десятки мільйонів доларів на початку останнього десятиліття.
Окрім його народження у 1969 році та випуску з Київського університету в 2001 році за спеціальністю «юриспруденція», в біографії на вебсайті бізнесмена не згадується ні про роботу, ні про будь-що інше аж до 2010 року.
Потім сказано, що він почав п’ятирічну роботу на посаді віцепрезидента у великій російській енергетичній компанії Itera Group. Водночас стаття від 2011 року в російському виданні «Комерсант» про незаконну податкову схему суперечила цьому, описуючи Удодова як «офіційно безробітного».
В будь-якому випадку станом на 2010 рік Удодов вже придбав кілька закордонних об’єктів на загальну суму в понад 40 мільйонів доларів, згідно з повідомленнями швейцарських ЗМІ та даними, отриманими Радіо Свобода.
Одна з таких іноземних інвестицій – придбання готелю вартістю у 4 мільйони доларів у місті Люцерн (Швейцарія) разом із обіцянкою вкласти 45 мільйонів доларів на його розширення. Це призвело до розслідування щодо «відмивання грошей» з боку швейцарської влади, повідомляли швейцарські ЗМІ на початку 2012 року. Незрозуміло, коли саме влада розпочала розслідування.
Удодов продав готель у 2013 році, і розслідування було закінчене швейцарською владою без пред’явлення звинувачень.
У квітні 2011 року російська поліція намагалася обшукати московську квартиру Удодова у зв’язку зі спробою підставної компанії стягнути 1,8 мільярда рублів (приблизно 60 мільйонів доларів на той час) у ймовірних податкових перевитратах. Але він покинув країну на кілька днів раніше, як пише «Комерсант».
Через кілька днів Удодов оприлюднив заяву, яка заперечувала інформацію «Коммерсанта», заявивши, що він працював в Itera та зараз перебуває за кордоном з робочими цілями. Він також сказав, що не перебуває під слідством.
Однак, за даними інтернет-видання «Открытые медиа», Удодов виступав ключовим свідком у справі, в якій п’ятеро осіб були зрештою засуджені за спробу податкового шахрайства до ув’язнення.
У той час Мішустін керував російською податковою службою, обіймаючи цю посаду з квітня 2010 року, допоки Путін минулого місяця не зробив його прем’єр-міністром.
Невідомий Удодов
Удодов був практично невідомий широкій громадськості. Проте зараз це досить швидко змінюється. Протягом кількох тижнів з моменту призначення Мішустіна в різних дружних до Кремля ЗМІ почали з’являтися статті, в яких Удодова описують як особу з успішним бізнесом, що допомагає Росії розвиватися.
«Імпортозамінний стартап Олександра Удодова за один рік подвоїв доходи» – це заголовок лютневої статті про «Грибну веселку» в «Комсомольській правді», таблоїді масового обігу, який рідко публікує історії заробітку, більше схиляючись у бік злочинів, знаменитостей та сенсацій.
«Європейський карго-бізнес Олександра Удодова зріс на 8 відсотків» – це вже заголовок статті видання «Собеседник», яка вийшла наприкінці січня. При цьому цей сайт не опублікував жодної іншої статті, присвяченої прибутковості компанії цього року.
Жодна з цих статей не має автора. Спостерігачі відзначають, що тон матеріалів, час публікації та очевидна відсутність строгості розслідування можуть свідчити про платну рекламну кампанію.
Удодов на момент публікації статті не відповів на питання щодо історії свого працевлаштування та джерела свого багатства.
Окрім операції з «Грибною веселкою» та вантажного бізнесу в Німеччині, Удодову належить санаторій у південному регіоні Краснодара, три торговельні центри у Москві та по одному торговельному центру в Московській області та Калузі.
Згідно з персональним вебсайтом Удодова та статтями, у 1990-х він працював у сфері логістики, а потім у 2004 році купив контрольний пакет акцій німецької компанії VG Cargo.
У 2013 році VG Cargo отримала прибуток у розмірі 500 тисяч доларів, половина з якого Удодову належала як контрольному власнику, про що свідчать фінансові декларації компанії, отримані Радіо Свобода від постачальника комерційних даних.
Фінансові декларації свідчать про втрати VG Cargo на загальну суму близько 5,4 мільйона доларів протягом наступних чотирьох років та скорочення штату удвічі.
Записи від 2018 по 2019 роки були недоступні.
Торговельні центри
Багатство Удодова «розквітло» у 2010-х роках. Це десятиліття характеризується падінням світових цін на нафту, що негативно вплинуло на Росію, а також західними санкціями щодо Росії через анексію Криму у 2014 році. Це призвело до періоду економічного застою та зменшення наявних доходів для більшості населення.
Удодов придбав розкішний торговельний центр «Гименей» у центрі Москви в 2011 році, про що повідомляє його вебсайт. Російські ЗМІ повідомляли, що він придбав його у компанії «Пересвет-Інвест», забудовника, справи в якого йшли не дуже добре після глобальної фінансової кризи 2008–2009 років.
Російські експерти з нерухомості оцінили вартість центру на момент купівлі в межах від 80 до 110 мільйонів доларів, повідомляють місцеві ЗМІ.
Удодов заявив, що інвестував ще 20 мільйонів доларів на оновлення будівлі протягом наступних років.
Інвестори часто позичають великі суми грошей, щоб придбати нерухомість для отримання доходу, наприклад торговельні центри, використовуючи саму будівлю як заставу.
Покупка цього торговельного центру відбулася ще до того, як США та інші західні країни почали запроваджувати санкції проти Росії у 2014 році внаслідок анексії Криму та підтримки бойовиків на сході України.
Санкції, низькі ціни на енергоресурси та інші фактори призвели до того, що Росія опинилася в рецесії. Кількість вакансій у торговельних центрах зростала, у той час як натовпи клієнтів зменшувалися так само як і їхні гаманці, що шкодило прибутковості бізнесу.
У той час як економічна криза поглиблювалася, активність Удодова лише зростала.
Він придбав інший розкішний торговельний центр за близько 23 мільйонів доларів у січні 2015 року. Зараз там ремонт, вартість якого один експерт оцінив приблизно у вісім мільйонів доларів.
Удодов також відкрив торговельний центр у московському передмісті у 2015 році, і ще один у Калузькій області на південному заході столиці у 2013 році.
Грибний бізнес
Росія прагнула замінити західні продукти, які сама ж і заборонила як помсту за санкції. Уряд почав значно акцентувати на «імпортозаміщенні», а Удодов почав інвестувати у свій грибний бізнес. Він запустив виробництво в 2017 році.
Разом з партнером він інвестував у проєкт щонайменше 5,1 мільярда рублів (80 мільйонів доларів), йдеться у статті «Комсомольської правди». Російські сільськогосподарські компанії мають право на субсидійовані кредити та податкові пільги.
Бізнесмен отримав значний готівковий прибуток у 2017 році, коли продав дві земельні ділянки в Москві, призначені для багатоповерхового житла забудовникам. Сума складала близько 4 мільярдів рублів (66 мільйонів доларів).
З даних щодо нерухомості видно, що ділянки були зареєстровані роком раніше на ім’я Удодова та іншого чоловіка, Михайла Давидянця.
Російське видання РБК повідомило на той час, що гравці на московському ринку нерухомості ніколи не чули про Давидянця, і що його ім’я ніколи не з’являлося під час переговорів про продаж.
Один московський ріелтор повідомив РБК, що Удодов був «забудовником на папері», тобто людиною, яка заробляє на тому, що купує землю без документів, оформляє дозвільну документацію і перепродає в кілька разів дорожче.
Мішустін з березня 2004 року по грудень 2006 року очолював Федеральний кадастр нерухомості, який здійснює реєстрацію земельних ділянок. Потім до лютого 2008 року він очолював новостворене агентство, відповідальне за Спеціальні економічні зони – тобто зони, де забудови та торгівля заохочуються податковими пільгами та іншими стимулами.
Удодов був одним з небагатьох людей, які супроводжували Мішустіна та віцепрем’єр-міністра Сергія Наришкіна в офіційній поїздці до Дубаю в січні 2008 року, щоб зробити презентацію про особливі економічні зони Росії емірату, багатому готівкою, який інвестує свої багатства в різних країнах світу.
За інформацією Близькосхідної компанії News Wire, серед інших присутніх були Борис Федоров, колишній начальник Мішустіна у податковому агентстві у 90-х роках, та співзасновник московської інвестиційної фірми UFG Asset Management, американець Чарльз Райан, інший співзасновник UFG, та Віталій Качур, який був співробітником VG Cargo.
Пізніше Качур був засуджений за звинуваченням в участі у захопленні володіння московської будівлі. Він відбув понад чотири роки у в’язниці, перш ніж йому було призначено умовно-дострокове звільнення у 2017 році.
Близькосхідна компанія News Wire описувала Удодова як представника Magon Trading Corporation.
Спроби підтвердити існування компанії під такою назвою були безуспішними. Тож це залишається однією з кількох загадок, які стосуються його трудового статусу протягом цього десятирічного періоду.
Кілька російських газет повідомили, що Удодов протягом 2000-х років був віцепрезидентом «Пересвет-Інвест», банкрутство якого змусило сотні людей чекати на добудову квартир, за які вони вже заплатили.
Наразі одного зі співзасновників «Пересвет-Інвест» Олега Проніна судять за відмивання грошей.
«Открытые медиа» повідомляли, що Удодов та Федоров через один із фондів приватного капіталу в рамках управління UFG Asset Management спільно інвестували в московський банк Unifin.
Деякі ЗМІ повідомляли, що Мішустін запросив Удодова приєднатися до нього в UFG під час перебування там на посаді. UFG раніше цього місяця заявив, що Удодов ніколи не працював на цю компанію.
Однак швейцарський журнал Beobachter, який опублікував детальний матеріал у березні 2012 року про Удодова та звинувачення у відмиванні грошей проти нього, стверджував, що його ім’я було на вебсайті UFG за кілька тижнів до того, як розпочалася їхня історія, проте інформацію видалили.
