Очікується, що 20 лютого в Україну прибудуть евакуйовані із охопленого епідемією коронавірусу COVID-19 китайського Уханя 45 громадян України та 28 іноземців. За результатами перевірки українців та іноземців, чотирьох людей не допустили на борт літака. Про це повідомив заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко в ефірі телеканалу «Україна». Після прильоту їх, а ще екіпаж літака, що здійснював перевезення, і супроводжуючих осіб ізолюють на 14 днів.
У МОЗ України не розголошують в яких конкретно медустановах всі вони перебуватимуть у тимчасовій обсервації – через те, пояснює заступник міністра охорони здоров’я Віктор Ляшко, щоб уникнути «панічних настроїв у суспільстві». Водночас про підготовку «кількох локацій у різних регіонах» повідомила керівник Міністерства охорони здоров’я Зоряна Скалецька.
Спростовує чутки про розміщення евакуйованих із Китаю у Військово-медичному клінічному центрі Південного регіону одеський волонтер Андрій Танцюра. Він разом зі своєю командою упродовж 6 років допомагає військовому шпиталю в Одесі.
19 лютого Львівський обласний госпіталь інвалідів війни та репресованих, що у Винниках, пікетували супротивники ймовірного розміщення у медзакладі евакуйованих із Китаю. Як повідомляє видання Zaxid.net, до брами шпиталю звезли автомобільні шини. Пізніше у керівництві Львівської ОДА і в госпіталі пояснили, що лікарі установи проходили «симуляційні навчання» з метою відпрацювати готовність до госпіталізації хворих із китайським коронавірусом.
Ізоляція чи карантин?
Про нюанси двох понять – ізоляція і карантин – розповіла Радіо Свобода експерт з міжнародного права охорони здоров’я, кандидат юридичних наук Наталія Хендель:
– Основним документом, який регламентує дії держави під час спалахів або епідемій інфекційних захворювань, є Міжнародні медико-санітарні правила. Всесвітня організація охорони здоров’я (ВООЗ) ухвалила їх у 2005 році, а два роки по тому вони набрали чинності.
Читайте також: Паніка довкола літака з Китаю: хто винен?
Міжнародні медико-санітарні правила є обов’язковими для усіх держав-членів ВООЗ, для України в тому числі. Зокрема, правилами зазначено, що держава із урахуванням ефективності заходів може сама ухвалювати рішення щодо ізоляційних чи карантинних заходів, але про це повинна поінформувати ВООЗ. Для України – через Європейське регіональне бюро Всесвітньої організації охорони здоров’я.
Стосовно евакуйованих із Китаю й розміщених в Україні наших співвітчизників, іноземців тощо буде правильно вживати визначення «обсервація» або «ізоляція».
І так, подібна ізоляція жодним чином не порушує права людини.
Стосовно карантину, такий стан запроваджується (і скасовується) виключно рішенням Кабінету міністрів України – і на окремих територіях.
Заходи безпеки
Як анонсувалося, евакуація українців із Китаю та розміщення їх на обсервацію відбуватиметься за підвищених заходів безпеки. Наприклад, члени екіпажу літака та супроводжуючі особи повинні бути вдягненими у костюми біозахисту.
Подібні вимоги висуваються також до поліцейських та нацгвардійців, яких залучатимуть до охорони медичних закладів, де ізолюють евакуйованих.
Наскільки доцільна подібна пересторога?
«Нормальна практика. Навіщо наражати на небезпеку персонал, який здійснював авіапереліт і охоронятиме місця обсервації? У використанні засобів спецзахисту не вбачаю нічого екстраординарного», – пояснила доцент кафедри мікробіології, вірусології та біотехнології Одеського національного університету імені Мечникова Оксана Зінченко.
«А раптом це не коронавірус»?
Також кандидат біологічних наук Оксана Зінченко спростувала припущення й чутки щодо походження коронавірусу:
– До епідемії призвів саме коронавірус, а не щось інше. Це підтверджено молекулярно-генетичними дослідженнями. Довів це і знаний експерт із коронавірусів – професор Тревор Бедфорд із Сіетлу (США).
На ще одне найчастіше питання, що мені, як ученому, доводиться чути: «А може це біологічна зброя?», відповім так. Використовувати коронавіруси як біологічну зброю – абсурд, вони не є найнебезпечнішими збудниками.
У китайському Ухані дійсно працює Інститут вірусології – але цей заклад належить до четвертого рівня бактеріологічної безпеки, там діють суворі правила й дисципліна. Коли люди працюють зі збудниками, це не відбувається поодинці, завжди хтось є поряд. Навіть якщо трапився лабораторний інцидент – стався витік біологічного матеріалу або була порушена цілісність лабораторного посуду, що призвело б до ймовірного зараження, – співробітник не вийде із закладу протягом усього інкубаційного періоду.
«Надзвичайна ситуація міжнародного значення»
30 січня Всесвітня організація охорони здоров’я оголосила спалах уханського коронавірусу «надзвичайною ситуацією, що має міжнародне значення». У XXІ столітті подібні випадки вже траплялись, згадує Наталія Хендель:
– Починаючи з 2009 року було ухвалене рішення щодо шести надзвичайних ситуацій у сфері охорони здоров'я, що мають міжнародне значення, а саме:
• у 2009 році – пандемія H1N1 (або свинячий грип);
• у 2014 році – спалах поліомієліту, спалах лихоманки Ебола в Західній Африці;
• у 2015–2016 роках – епідемія вірусу Зіка;
• у 2018–2020 роках – епідемія Еболи (Конго);
• у 2019–2020 роках – спалах коронавірусу COVID-19.
Епідемія чи вже пандемія?
Майже п’ятикратне зростання за менш ніж два тижні кількості інфікованих COVID-19 вважається все ж таки епідемією, а не пандемією, наголошує мікробіолог-вірусолог Оксана Зінченко:
– Судячи з географії розповсюдження коронавірусної інфекції, найбільш уразливим залишається Китай. Поширення збудника відбувається переважно в масштабі цієї країни. Там же спостерігається найвища летальність. В інших країнах зафіксовані поодинокі випадки інфікування COVID-19, таким чином не можна говорити про масові фатальні наслідки.
Читайте також: Евакуйованих з Китаю українців відвезуть у Нові Санжари на Полтавщині
Летальність від «уханського коронавірусу» складає приблизно 2,5% від загальної кількості захворювання. У 2018 році, під час епідемії лихоманки Ебола у Конго, летальність складала майже 70%.
Пандемія – це поширення збудника у світових масштабах з інфікуванням значної частки населення. В нинішньому випадку про подібне не йдеться. Найвірогідніше, маємо справу із ендемічним, характерним для певного регіону захворюванням.
Згідно мапи розповсюдження коронавірусу COVID-19, розміщеній на сайті Центрів контролю та профілактики захворювань США, станом на 19 лютого випадки захворювання зареєстровані у 29 країнах світу.
