Найпрозорішими містами України стали Дрогобич на Львівщині та Покров на Дніпропетровщині. Такими є результати щорічного «Рейтингу прозорості міст», який підготувала «Трансперенсі Інтернешнл Україна». В цілому міські адміністрації в Україні стали працювати на 6% прозоріше, однак є окремі сектори, в яких прогрес зовсім незначний, визнають дослідники. Причому швидкість реформ не залежить від розміру міста, його статусу чи регіону України. Важить лише готовність влади у конкретному населеному пункті працювати публічно та зрозуміло для жителів, наголошують у «Трансперенсі Інтернешнл Україна».
Найбільш прозорими містами в Україні стали Дрогобич (Львівська область) і Покров (Дніпропетровська область) – вони розділили перше та друге місця в «Рейтингу прозорості міст-2019», який підготувала «Трансперенсі Інтернешнл Україна». Обидва ці міста набрали 79,1 бала зі 100 можливих.
Також до десятки найпрозоріших міст увійшли Тернопіль, Маріуполь Вінниця, Львів, Бахмут, Кам’янське, Дніпро і Біла Церква (наводимо їх у порядку зменшення балів).
У лідери рейтингу, який охоплює сто найбільших населених пунктів держави, потрапили міста як із Західної України, так і зі Сходу та з Центру, як невеликі містечка, так і чотири обласні центри, серед яких – одне місто-мільйонник.
Рейтинг засвідчив, що прозорість міст не залежить ані від їхнього розміру, ані від місця розташування: значно більше важить політична воля місцевого самоврядування, пояснює у коментарі Радіо Свобода операційний директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Анастасія Мазурок.
Головне – це бажання влади змінювати своє місто, це наявність політичної воліАнастасія Мазурок
«Всі наші припущення щодо кореляції рівня прозорості та статусу міста або кількості жителів не знайшли статистичного підтвердження. Головне – це бажання влади змінювати своє місто, тобто наявність політичної волі. В реформі децентралізації є можливості для міст, зокрема і малих, адже завдяки збільшенню рівня прозорості до них готові заходити інвестори. Це продемонстрував, зокрема, Маріуполь, який залучає інвестиції саме внаслідок реформ», – пояснює аналітик.
З іншого боку, рейтинг «підсвітив» і ті українські міста, яким до прозорості дуже далеко. В десятці найменш прозорих міст (за версією «ТІ Україна») – Новомосковськ (18,1 бала), Світловодськ (19,2), Конотоп (19,6), Стрий (20,1), Подільськ (21,4), Ізмаїл (23,7), Шепетівка (25,4), Самбір (25,7), Лозова (26,4) та Первомайськ (28,6 балів).
Як оцінювали?
Методику оцінювання прозорості українських міст і містечок спільно розробляли «Трансперенсі Інтернешнл Україна» та Інститут політичної освіти на основі методології, за якою Transparency International оцінювала муніципальну прозорість міст у Словаччині. Те, наскільки прозорим є конкретне місто, експерти визначали на основі офіційних відповідей міських рад, інформації на їхніх сайтах, їхніх рішень та інших документів. Втім, всю цю інформацію фахівці не приймали на віру, а додатково перевіряли, наскільки вона відповідає дійсності. До того ж, публікація якихось даних на сайті міськради не означала автоматично, що цей аспект життя є прозорим: експерти враховували і те, наскільки ця інформація повна і зрозуміла, і те, чи легко містянам знайти її на сайті місцевої влади.
Для визначення прозорості міста група експертів аналізувала декілька сфер його життя:
- кадрові питання;
- доступ та участь містян;
- інформацію про роботу органів місцевого самоврядування;
- бюджетний процес;
- освіту;
- комунальне майно;
- фінансову і матеріальну допомогу, а також гранти;
- землекористування та будівельну політику;
- професійну етику та конфлікт інтересів;
- інвестиції та економічний розвиток;
- муніципальні закупівлі;
- комунальні підприємства;
- соціальні послуги;
- житлову політику.
Деякі з цих напрямків в цілому в Україні демонструють значний прогрес, кажуть фахівці, деякі – дуже відстають.
Найкраще українським містам вдається реформувати кадрові питання (рівень прозорості – в середньому 68%), доступ та участь містян у міських процесах (66%) та інформацію про роботу органів місцевої влади (56%). Найменш прозорими, для порівняння, є комунальні підприємства (35% – середній в Україні рівень прозорості цього сектору), соціальні послуги (25%) та житлова політика (23%).
Різниця у прозорості різних сфер життя міст пов’язана з тим, що якісь моменти зробити простіше, тож влада починає з них, більш складні – відкладає на потім, пояснює виконавчий директор «Трансперенсі Інтернешнл Україна» Андрій Боровик.
«Попри позитивну динаміку, темпи підвищення прозорості міст знижуються. У 2018-му рівень прозорості підвищився на 12%, а у 2019 році – на 6%. Очевидно, що міськради швидше виконують ті рекомендації, які для них легші. А зміни в складніших сферах чиновники відкладають на потім. З огляду на близькі місцеві вибори, у 2020 році варто чекати помітнішого зростання», – прогнозує Андрій Боровик.
До того ж, основи цього зростання вже заклали деякі урядові рішення від 2019 року. Так, 17 квітня Кабінет міністрів вніс зміни до Положення про набори даних, які підлягають оприлюдненню. Відтепер органи місцевого самоврядування зобов’язані додатково публікувати дані:
- про депутатів місцевих рад, їхні контактні дані та графік прийому;
- про тарифи на комунальні послуги;
- про громадський бюджет, «бюджети участі», про проєкти, результати голосування, реалізацію підтриманих проєктів;
- про перелік дошкільних, середніх, позашкільних та професійно-технічних навчальних закладів і статистику щодо них;
- про черги дітей у дитсадки;
- про облік громадян, які потребують поліпшення житлових умов.
Деякі з українських міст вже оприлюднили цю інформацію, деякі – працюють над цим.
Збільшення прозорості: як це працює
Щороку автори рейтингу не лише виставляють бали за прозорість кожного українського міста. Але й пишуть для нього рекомендації, враховуючи місцеву ситуацію, проблеми конкретного населеного пункту, його персональні успіхи та виклики. Тож там, де влада міст зважає на рекомендації експертів, ситуація змінюється дуже швидко. І майже не змінюється там, де їх ігнорують. Втім, загальноукраїнські показники досить оптимістичні: середній відсоток рекомендацій, які міста виконали – 65%.
Дослідники наводять кілька позитивних прикладів, які пояснюють стрімке, помітне лише за один рік, зростання прозорості деяких міст.
- Створення і наповнення порталу «Ваш депутат» у місті Слов’янськ, де є вся необхідна інформація про місцевих обранців.
- Сфера соціальних послуг є однією з найменш прозорих. Одне з запитань, яке експерти ставили муніципалітетам: чи можна на офіційному або спеціальному сайті подати онлайн-заяву на отримання місця або послуги в міських установах соціальної допомоги та відстежити статус заяви? Лише сім зі ста досліджуваних міст України створили такий механізм, а в міста Дрогобич це вийшло чи не найкраще.
- У Білій Церкві діють системи онлайн-заявок на деякі послуги: як для звичайних громадян, так і для бізнесу.
- Кам’янське створило офіційну платформу, яка допомагає відкрити власний бізнес у місті.
- У місті Мукачеві стала доступною інформація не лише щодо чинних рішень влади, а й щодо проєктів регуляторних актів, що суттєво посилює інвестиційну прозорість міста.
- Місто Дубно почало використовувати сервіс Open Budget, створило онлайн-форми для подачі звернень до депутатів або отримання інформації, повідомлення про неетичну поведінку, запустило окрему сторінку для оприлюднення інформації про співпрацю органу місцевого самоврядування з міжнародними організаціями.
Для того, щоб зробити місто прозорим, треба було починати роботу від часу появи найперших рейтингів та рекомендацій експертів, і працювати одразу в усіх сферах. Так пояснює результати міста Тернополя (який торік був десятим, а зараз увійшов до першої трійки лідерів) начальниця відділу зв’язків з громадськістю та зі ЗМІ Тернопільської міської ради Мар’яна Зварич.
Ми почали з 2017 року, щойно з'явився перший рейтинг. Ми там були 31-ші, і це був холодний душМар'яна Зварич
«Ми почали працювати з 2017 року, щойно був оприлюднений перший рейтинг прозорості міст. Ми в тому рейтингу були 31 – ші, і це було для нас як холодний душ. Ми почали працювати по кожному індикатору цього рейтингу, для кожного з них ми зробили окремий план дій. Щодня робили певні кроки до прозорості нашого міста. Нині ми розробили положення різного рівня, потрібні для забезпечення доступу городян до участі (у житті міста). В інформації, яку треба оприлюднювати, ми додали опції, які були відсутні. Є індикатори, яких легше досягти. Наприклад, просто оприлюднити інформацію. Але нині ми працюємо саме над тими кроками, які важче зробити, – пояснює Мар’яна Зварич. – Це сектор освіти, зокрема онлайн черги до шкіл і дошкільних закладів, а також інші питання, як-от соціальні послуги та житлова політика. В нас є робоча група, яка постійно працює над змінами. Ми моніторимо не лише цей, а й інші рейтинги міст», – розповіла Радіо Свобода представниця Тернопільської міської влади.
Найшвидше проводили реформи і збільшували свою прозорість Покровськ, Коломия, Полтава, Дубно й Мукачево. Вони за рік посилили свої позиції в рейтингу від 67 до 31 пункту, такі дані наводить «Трансперенсі Інтернешнл Україна».
