Олена Литвинова
Лідер всеукраїнського об’єднання «Свобода» Олег Тягнибок закликає політичних і громадських активістів Білорусі та України ініціювати питання про повернення Білоруської православної церкви в Київську митрополію.
З такою пропозицією Олег Тягнибок виступив у п’ятницю, 7 лютого, в Києві на міжнародній експертній дискусії «Гібридна війна Російської Федерації проти Білорусі», організованій українським недержавним аналітичним центром «Українські студії стратегічних досліджень» і Рухом солідарності «Разом».
Маємо діяти на випередження. Ми повинні порушити питання про повернення автокефалії Білоруської православної церкви, яка історично входила до складу Київської митрополіїОлег Тягнибок
«Росія використовує весь арсенал засобів – від економічної війни і гуманітарного впливу, особливо в медіа-просторі, до спеціальних операцій. На прикладі Білорусі ми можемо ще раз вивчити алгоритми російської агресії і спинити Москву на північному фланзі. Маємо діяти на випередження. Так, на релігійному відрізку ми повинні порушити питання про повернення автокефалії Білоруської православної церкви, яка історично входила до складу Київської митрополії», – заявив Олег Тягнибок.
У пресслужбі Православної церкви України не змогли відповісти на запитання Радіо Свобода про можливий діалог із Білоруською православною церквою: «Церква не може коментувати висловлювання політиків. Це думка, висловлена паном Тягнибоком».
Олег Тягнибок також вважає, що ключовим моментом загальної безпеки для України і Білорусі є створення ефективного Балто-Чорноморського союзу за принципом «північ-південь».
«Саме тому Москва руками контрольованих білоруських еліт намагається не допустити зближення наших народів. Без Білорусі не було спокою ані для України, ані для держав Балтії. Тільки повернувши Мінськ у наш табір, ми зможемо побудувати Балто-Чорноморський союз, який стане справжньою противагою імперським амбіціям Москви», – переконаний Олег Тягнибок.
У свою чергу колишній посол України в Білорусі Роман Безсмертний звернув увагу на те, що цього року в рамках економічного форуму в Давосі відбулася дискусія «від моря до моря», на яку навіть не запросили представників України, країн Балтії й Білорусі.
«Конференція в Давосі про країни Середземномор’я, ініційована польськими політиками, була закритою. Це свідчить про те, що Європа своїм ваганням десь на 3-5 років спізнюється в реакції на агресивну політику Росії. На жаль, і сьогоднішнє політичне керівництво України не усвідомлює цієї проблеми. А це означає, що весь тягар у протистоянні російської агресії, яка буде наростати, покладається на суспільство», – зазначив Роман Безсмертний.
Дипломат вважає недоречним використовувати термін «гібридна війна» щодо політики Росії на пострадянському та європейському просторі:
Йде війна, оголошена Путіним і російською «воєнщиною» проти цивілізованого світу. Головна мета – відродження імперії. Є ідея знищення Білорусі та України як держав, і на це спрямовані абсолютно всі ресурсиРоман Безсмертний
«Це нісенітниця. Йде війна, оголошена російським президентом Путіним і російською «воєнщиною» проти цивілізованого світу. Війна з використанням усіх сучасних інструментів, включно з інформаційними технологіями. Головна мета – відродження імперії. Є ідея знищення Білорусі та України як держав, і на це спрямовані абсолютно всі ресурси».
Роман Безсмертний запропонував створити спільний польсько-литовсько-білорусько-український інформаційний портал: «Якщо зараз подивитися, що пишуть ЗМІ України або Білорусі, таке враження, що між Мінськом і Києвом не 600 кілометрів, а 10 тисяч. Бракує навіть оперативної інформації про ситуацію в країнах».
Білорусь і Україна повинні об’єднати зусилля в боротьбі з російською експансієюВіктор Гвоздь
На думку Віктора Гвоздя, який у 2014–2016 роках очолював Службу зовнішньої розвідки України, а зараз очолює незалежний аналітичний центр «Борисфен Інтел», Білорусь і Україна повинні об’єднати зусилля в боротьбі з російською експансією:
«Основними напрямами такої роботи можуть бути й обмін інформацією про форми і методи гібридної війни Росії, і координація заходів протидії їй. Може бути створена спільна робоча група високого рівня, але оскільки ми бачимо, що наша влада ставиться до цього недостатньо ініціативно, то таку роботу потрібно почати на рівні громадських організацій, політиків і окремих політичних сил».
Віктор Гвоздь також переконаний, що Україна повинна підтримувати Білорусь у її відносинах із західними країнами і міжнародними організаціями, використовуючи свої двосторонні контакти зі США і Євросоюзом. Окремо експерт зупинився на необхідності «допомоги Білорусі з боку України для зменшення економічної та енергетичної залежності від Росії, в тому числі через організацію поставок нафти на білоруські НПЗ через українські порти».
- З часу прийняття хрещення в Х столітті територія сучасної Білорусі була частиною Київської митрополії Константинопольського патріархату.
- У 1448 році ця митрополія в результаті політичних і церковних конфліктів остаточно розділилася на дві – Московську і Київську, яку з тих пір частіше стали називати Литовсько-Новогрудською.
- У 1596–1620 роках єдина помісна східно-християнська церква Великого князівства литовського, об’єднана в Київську митрополію, розділилася на дві частини – православну і уніатську.
- У 1686 році православну частину Київської митрополії захопив Московський патріархат.
Що таке томос і автокефалія: коротко
6 січня 2019 року у Стамбулі Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію предстоятелеві Православної церкви України митрополитові Київському і всієї України Епіфанію.
Що це означає
- Томос (грец. τόμος) – указ синоду і/або глави помісної православної церкви з важливих питань церковного устрою або віровчення; останнім часом найчастіше стосується рішення церкви-матері про надання автокефалії новій помісній церкві.
- Автокефалія (ст.грец. αὐτοκεφαλία) – самостійність помісної церкви, адміністративно незалежної від інших православних церков, але єдиної з ними канонічно.
Деякі приклади надання томосу:
- 1686 рік – Константинопольський Вселенський патріарх Діонісій IV затвердив синодальний лист Вселенського патріархату, який із міркувань «ікономії» (церковної доцільності) доручав патріархам Московським висвячувати в сан новообраних помісним собором митрополитів Київських. 11 жовтня 2018 року синод Вселенського патріархату скасував те рішення 1686 року, щоб усунути підставу для неправдивого трактування Москви.
- 1923 рік – патріарх Константинопольський Мелетій IV видав томос про автономію (але не автокефалію) Естонської православної церкви і прийняв її в свою юрисдикцію.
- 1924 рік – патріарх Константинопольський Григорій VII підписав томос про надання автокефалії Польській православній церкві у (в першу чергу для вірян із Західної Білорусі і Західної України).
- 1937 рік – була визнана автокефалія Албанської православної церкви.
- 1945 рік – Болгарська православна церква отримала томос, яким була, за різними оцінками історичних подій, уже втретє чи вчетверте визнана автокефалія цієї церкви.
- 1994 рік – патріарх Московський Алексій II видав томос про надання автономії Молдовській православній церкві (яка залишилася частиною Московського патріархату).
- 1998 рік – Вселенський патріарх Варфоломій видав томос про автокефалію Православної церкви Чеських земель і Словаччини.
- 2019 рік – Вселенський патріарх Варфоломій вручив томос про автокефалію Православній церкві України.
Більш розширено читайте тут: Що таке томос і автокефалія – пояснюємо популярно
Оригінал статті на сайті Білоруської редакції Радіо Свобода
