28 січня Центри контролю та профілактики захворювань США (Centers for Disease Control and Prevention, CDC) оновили мапу розповсюдження нового коронавірусу походженням із китайського міста Ухань. Згідно з цією мапою, випадки зараження 2019-nCoV зафіксовані вже у 18 країнах світу, в тому числі в Сполучених Штатах, Канаді, Австралії, Франції, Німеччині. Чи є 2019-nCoV дійсно новим, невідомим раніше штамом і чи не призведе до пандемії? За роз’ясненнями Радіо Свобода звернулося до доктора медичних наук, завідувача кафедри загальної й клінічної епідеміології та біологічної безпеки Одеського національного медичного університету Миколи Голубятникова.
– Пане Голубятников, виходячи з того, як стрімко розповсюджуються новий вірус, наскільки ймовірно, що він призведе до загальносвітової епідемії?
– Виключати такого не можна. Принаймні тому, що вже трапилося винесення вірусу у близько два десятки країн – і це упродовж останнього тижня. У цих країнах тривають ізоляційні, протиепідемічні заходи.
Зверніть увагу й на те, що у двадцяті роки XІX століття стався черговий спалах чуми. У 1917–1919 роках приходив грип-«іспанка». Нині знову двадцяті роки – XXІ століття. Відстежується певна закономірність…
– 2019-nCoV – дійсно новий штам?
– Так. Раніше у природі його не існувало. Проте 2019-nCoV близький до вірусу, що викликає близькосхідний респіраторний синдром (з англ. Middle East respiratory syndrome, MERS – ред.) та вірусу, що призводить до SARS – тяжкого гострого респіраторного синдрому. Всі вони майже двоюрідні брати.
І MERS, і SARS траплялись на нашій пам’яті. Так, у 2012 році перші випадки близькосхідного респіраторного синдрому MERS було зафіксовано в Йорданії, потім його виявили в Катарі, Об’єднаних Арабських Еміратах, Республіці Корея, деяких країнах Європи та у Північній Америці. Летальність склала близько 30% серед усіх зареєстрованих випадків.
А на початку 2000-х – і до речі, також у Китаї – було зафіксовано перший випадок тяжкого гострого респіраторного синдрому, викликаного коронавірусом SARS. Взагалі, чимало інфекційних захворювань походять із Південно-Східної Азії, що обумовлено кліматичними, природними факторами, харчовими звичками місцевих жителів.
– Як швидко може з’явитися вакцина від 2019-nCoV?
– Скоріш за все, на її створення вчені витратять не менш ніж півроку. Цей час необхідний для виробництва, випробування, сертифікації вакцини. Однак опублікування Академією наук Китаю бібліотеки даних геномів коронавіруса 2019-nCoV є для цього тривалого процесу гарним підґрунтям.
– Міністерство охорони здоров’я України повідомило, що в аеропорту «Бориспіль» впроваджено температурний скринінг пасажирів, що прибувають із Китаю. Цього достатньо, щоб запобігти ввезенню вірусу в Україну?
– Заходи контролю пасажирів, які прилітають з Китаю до України, абсолютно вірні. Але це первинні дії, надалі таких пасажирів необхідно брати на облік, фіксувати їхній епідмаршрут: звідки вони, скільки часу провели у Китаї, відслідковувати подальше переміщення та стан здоров’я упродовж всього інкубаційного періоду
– Одеса – крупний транспортний вузол, повітряний та морський. Разом із тим, прямого авіасполучення із Китаєм місто не має. Виходить, що подібні скринінги в Одесі можна не впроваджувати?
– Навпаки. Враховуйте, що чимало тих же моряків повертаються із рейсів до Одеси, скажімо, через Стамбул або Об’єднані Арабські Емірати.
Навесні розпочнуться заходи круїзних суден із тисячами туристів на борту. Вважаю, на морському вокзалі в Одесі та морському порту Ізмаїлу (Одеська область – ред.) необхідно встановити стаціонарний тепловізор, налагодити чітку роботу санітарно-карантинної служби в системі МОЗ. Лікарі-епідеміологи мають визначати епідбезпеку кожного пасажира і члена екіпажу з кожного судна.
29 січня в Одеській обласній державній адміністрації заплановане засідання комісії з питань техногенно-екологічної безпеки та надзвичайних ситуацій. Анонсовано, що обговорюватимуться ризики через ситуацію з новим китайським коронавірусом.
