Президент Росії Володимир Путін 15 січня звернувся до парламенту країни, Федеральних зборів, зі щорічним посланням. Ми зібрали всі «кримські тези» російського президента з його послань парламентові з 2014 року.
У посланнях до Федеральних зборів президент Росії щорічно говорить про ситуацію в країні і визначає основні напрямки її внутрішньої і зовнішньої політики. Цього року Володимир Путін озвучив своє послання вшістнадцяте.
Крим у цих посланнях згадується з грудня 2014 року – після російської анексії півострова. Відтоді Володимир Путін щороку спочатку говорив про успіх «кримської весни», потім обіцяв жителям півострова російські програми, інноваційні технології й міст через Керченську протоку. Із завершенням будівництва транспортного переходу згадки про півострів зникли з послання російського президента. Цьогоріч він уперше нічого про нього не сказав.
Чому Путін «втратив» Крим
Понад годину Володимир Путін провів біля трибуни. У його промові – все традиційно: розповідь про ключові напрямки діяльності влади Росії, плани щодо підвищення рівня життя росіян, амбіції Росії на міжнародній арені. І жодного слова про Крим – вперше за останні шість років.
Близький до підконтрольної Росії влади Криму політолог Олександр Форманчук не бачить у цьому нічого дивного. «Він (президент Росії – ред.) не згадав і інші регіони (сусідньої Росії – ред.). Він взагалі не робив аналізу якихось регіональних проблем. Перед ним не стояло таке завдання. Ті проблеми, про які говорив Володимир Путін загалом, мають загальноросійський характер. У цьому плані Крим (із погляду Кремля – ред.) виступає як один із суб’єктів Росії. Такий, як і всі інші», – заявив він Крим.Реалії.
На думку політичного оглядача, експерта із Центральної і Східної Європи Івана Преображенського, відсутність теми Криму у виступі Володимира Путіна пов’язана з «викликами всередині самої Росії».
Путін зараз зайнятий проблемою транзиту влади в Росії. І Крим у цій ситуації перестає бути значущимІван Преображенський
«Я вважаю, що Путін зараз зайнятий проблемою транзиту влади в Росії, переходу через кордон 2021–2024 років. І Крим у цій ситуації перестає бути значущим. Так званий «кримський консенсус» у російському суспільстві фактично закінчився. Володимир Путін у своєму посланні запропонував, по суті, новий суспільний договір: соціальні пільги в обмін на збереження нинішнього владного режиму ще на десятиліття вперед із можливою радикальною зміною Конституції. У цьому контексті згадка про Крим була б радше як негативне нагадування, ніж як позитивне досягнення», – сказав він Крим.Реалії.
Свою роль у російській політиці Крим уже відігравІван Преображенський
За словами політолога, для жителів півострова цьогорічне послання Володимира Путіна має стати сигналом про те, що «Крим ставатиме рядовим регіоном (Росії, з погляду Москви – ред.) без будь-якої особливої уваги». «Свою роль у російській політиці Крим уже відіграв», – вважає політолог.
Кримський політолог Дмитро Омельчук теж зазначає, що зараз Володимирові Путіну «не до Криму».
«Зверніть увагу на перелік невирішених проблем, які стоять перед Росією. Ми в Криму на цьому тлі дуже мілко плаваємо. Те, як були сформульовані в посланні проблемні для Росії питання, показало, що країна «на порозі великого шухеру». Це було абсолютно очевидно. Я думаю, що Крим у цьому випадку – це одна з частин, про яку просто зараз не згадуватимуть, тому що є глобальніші речі», – пояснив він.
У той же час «тривожний дзвіночок» для Криму політолог бачить не в посланні, а у візиті Володимира Путіна до Криму в січні. «Коли Володимир Путін у Ялті підводив підсумки того, що було зроблено за п’ять років, стало очевидним, що всі великі проєкти на півострові зроблені не кримчанами, а «федералами». Резонне питання, що не було озвучене, але висіло у повітрі: а що ви, кримчани, зробили за ці п’ять років? Я думаю, що це дзвіночок у бік Криму серйозний», – зазначив Дмитро Омельчук.
Ми вирішили пригадати, що Володимир Путін говорив про Крим у своїх попередніх посланнях.
2014-й. Розвиток економіки і «сакральна Корсунь»
Найчастіше Володимир Путін говорив про півострів у перші два роки після анексії. У грудні 2014 року Володимир Путін тричі згадував Крим у посланні Федеральним зборам, кажучи про «кримську весну» і «традиції Росії». Він обіцяв жителям півострова участь у російській програмі материнського капіталу, а також створення сприятливих умов для розвитку економіки, промисловості, морського транспорту, аграрної й туристичної галузей на півострові.
У тому ж посланні Володимир Путін заявив, що київський князь Володимир хрестився в Херсонесі, породивши міф про «сакральну Корсунь». «У Криму живуть наші люди, і сама територія стратегічно важлива, тому що саме тут є духовний витік формування багатоликої, але монолітної російської нації і централізованої Російської держави. Адже саме тут, у Криму, в стародавньому Херсонесі, або, як називали його російські літописці, Корсуні, прийняв хрещення князь Володимир, а потім і хрестив усю Русь», – стверджував президент Росії.
Похід на Херсонес був суто політичним заходом і ніяк не був пов’язаний із духовними пошуками князя ВолодимираСергій Громенко
Цю заяву в історичних колах назвали псевдонауковою і політичною. «Князь Володимир не прийняв хрещення в Херсонесі. Вже понад сто років серед істориків існує консенсус щодо того, що князь хрестився ще до походу на Крим – або в 987 році, або в січні 988 року. Щодо місця хрещення йдуть дебати: чи був це сам Київ, або Василів (нинішній Васильків), але це навряд чи важливо. Головне, що похід на Херсонес був суто політичним заходом і ніяк не був пов’язаний із духовними пошуками князя Володимира. Що ж стосується земель сучасної Росії в складі Київської Русі, то християнство прийшло туди не з Херсонеса, а з Києва», – пояснює кримський історик Сергій Громенко.
2015-й. Нація, консолідована Кримом
У 2015 році, коли Росія зіткнулася з першими європейськими і західними санкціями через анексію Криму, Володимир Путін продовжив переконувати Федеральні збори в правильності дій російської влади в Криму в 2014 році.
«Перед нами не раз вставав принциповий, доленосний вибір шляху подальшого розвитку. І ще один такий рубіж ми пройшли в 2014 році, коли відбулося возз’єднання Криму і Севастополя з Росією (так у Москві називають захоплення українського півострова – ред.). Росія в повний голос заявила про себе як про сильну самостійну державу з тисячолітньою історією і великими традиціями, як нація, яка консолідована загальними цінностями і загальними цілями», – заявляв він.
2016-й. Міст: перша обіцянка
Із 2016 року Володимир Путін починає активно говорити про будівництво мосту через Керченську протоку: «Необхідну увагу приділимо і найважливішим федеральним трасам, і зведенню об’єкта загальнонаціонального значення – Кримського мосту, його будівництво йде за графіком».
Цьому будівництву присвячені всі подальші згадки російського президента про півострів у щорічних посланнях.
2018-й. Міст: друга обіцянка
Наприкінці 2017 року Володимир Путін не став звертатися до Федеральних зборів. У Кремлі тоді вирішили перенести послання на початок 2018 року. І в березні 2018 року Володимир Путін згадував Крим, кажучи про розвиток регіонів Росії і їхнє забезпечення сучасними комунікаціями. І в цьому випадку знову йшлося про міст через Керченську протоку.
«Уже через кілька місяців Кримським мостом відкриється автомобільний рух, а наступного року (2019-го – ред.) – і залізничне сполучення. Це дасть імпульс розвиткові Криму і всього російського Причорномор’я», – обіцяв він.
2019-й. Міст: третя обіцянка
І, нарешті, торік Володимир Путін, виступаючи перед Федеральними зборами, передбачав «потужний розвиток Криму і Севастополя» в зв’язку з закінченням будівництва мосту через Керченську протоку.
«Цьогоріч почнеться залізничний рух Кримським мостом, що дасть потужний імпульс. До речі, спасибі і будівельникам, і залізничникам. Бачили, вже зроблений обхід навколо Краснодара і підхід до цієї транспортної розв’язки з Кавказького узбережжя. Цього року почнеться залізничний рух Кримським мостом, як я вже сказав. Це дасть можливість потужно розвивати і Крим, і Севастополь», – говорив він.
Міст побудували, рух ним запустили ще пів року тому. Але про поліпшення економічної ситуації в Криму говорити поки рано.
На початку січня сам Володимир Путін визнав, що в Криму не вирішено низку питань, які безпосередньо впливають на життя кримчан, і вимагав від місцевої влади оперативно вирішити їх.
Анексія Криму Росією
У лютому 2014 року в Криму з’явилися озброєні люди в уніформі без розпізнавальних знаків, які захопили будівлю Верховної Ради Криму, Сімферопольський аеропорт, Керченську поромну переправу, інші стратегічні об’єкти, а також блокували дії українських військ. Російська влада спочатку відмовлялася визнавати, що ці озброєні люди є військовослужбовцями російської армії. Пізніше президент Росії Володимир Путін визнав, що це були російські військові.
16 березня 2014 року на території Криму і Севастополя відбувся невизнаний більшістю країн світу «референдум» про статус півострова, за заявленими результатами якого Росія анексувала Крим до свого складу. Ні Україна, ні Європейський союз, ні США не визнали результати голосування на «референдумі». Президент Росії Володимир Путін 18 березня оголосив про «приєднання» Криму до Росії.
Міжнародні організації визнали окупацію й анексію Криму незаконними і засудили дії Росії. Країни Заходу запровадили економічні санкції. Росія заперечує анексію півострова і називає це «відновленням історичної справедливості». Верховна Рада України офіційно оголосила датою початку тимчасової окупації Криму і Севастополя Росією 20 лютого 2014 року.
У матеріалі в висловлюваннях експертів використовується термінологія, вживана в анексованому Росією Криму
