Доступність посилання

ТОП новини

Трагедія збитих пасажирських літаків: як авторитарні режими маніпулюють правдою


На місці катастрофи українського літака поблизу Тегерану, Іран, 8 січня 2020 року
На місці катастрофи українського літака поблизу Тегерану, Іран, 8 січня 2020 року

Лондон – Україна знов опинилась у центрі жахливої авіакатастрофи, яка обійшла цілий світ у заголовках новин. Цього разу йдеться про український пасажирський авіалайнер, збитий ракетою неподалік аеропорту Тегерану, 8 січня. Український інститут в столиці Великої Британії провів захід, на якому виступив колишній речник місії ОБСЄ в Україні, міжнародний аналітик, журналіст українського походження з Канади Михайло Боцюрків. Він порівняв дві події – збиття російськими силами пасажирського літака «Малайзійських авіаліній» над сходом України у липні 2014 року і трагедію авіалайнера «Міжнародних авіаліній України» в Ірані.

Попри доволі різні обставини цих двох трагічних епізодів з пасажирськими літаками, збитими ракетами класу «земля-повітря», експерти бачать багато спільного у двох випадках. Йдеться передовсім про зв’язок обох подій зі значно ширшими конфліктами і цілою низкою помітних гравців на міжнародній арені – США, Росії та Ірану. Втім, опріч цього, колишній речник місії ОБСЄ в Україні Михайло Боцюрків, який, власне, був на місці катастрофи літака «Малайзійських авіаліній» буквально через години після його падіння у східній Україні, наголосив, що в обох випадках доволі помітним постає момент маніпулювання новинами про збиття пасажирських літаків із сотнями безневинних людей. Так само, наголошує він, в обох цих ситуаціях йшлося про серйозне перекручування очевидних фактів і самої правди про те, що сталося.

Cпочатку Михайло Боцюрків зупинився на подіях, пов’язаних зі збиттям над східною Україною пасажирського літака рейсу МН17. Він був поміж перших міжнародних представників, які опинилися на місці падіння лайнера «Малайзійських авіаліній». На думку канадського фахівця, збиття літака рейсу МН17 було надзвичайно подібним до того, у який спосіб було збито пасажирський літак «Міжнародних авіаліній України» під Тегераном. В обох випадках, каже він, ракета вибухнула біля фюзеляжу літака, пронизавши його безліччю шрапнелевих уламків, які призвели до падіння авіалайнера.

Боцюрків також нагадав, що п’ятьма роками по тому, як у небі східної України сталась ця трагедія, жорна правосуддя, врешті, почнуть крутитися, коли у Нідерландах розпочнеться судовий процес у справі збиття літака, який прямував рейсом з Амстердама в Куала-Лумпур, що у Малайзії.

Однією з головних рекомендацій, які визначено у спеціальній доповіді розслідування катастрофи літака «Малайзійських авіаліній», за словами Михайла Боцюрківа, постає пункт, що коли у якійсь країні точаться бойові дії або існує джерело напруження, ця країна має однозначно закрити свій повітряний простір.

Втім, на відміну від катастрофи українського літака над Іраном, коли авіапростір Ісламської Республіки не було закрито, український авіапростір на момент враження літака рейсу МН17 ракетою таки був закритий до висоти 10 тисяч метрів. Єдине, що при закритті українського авіапростору до такої позначки не врахувалось те, що проросійські бойовики можуть мати потужні російські ракети, які матимуть змогу вражати цілі на значно вищій висоті, на якій, власне, і летів лайнер рейсу МН17.

І саме з огляду на це нідерландські слідчі вказують, що повітряний простір має бути закритий повністю. Іран, як дехто вважає, вочевидь, підрахувавши величезні збитки від закриття свого авіапростору, просто вирішив цього не робити з комерційних причин у випадку з українським літаком, що коштувало життя 176 людям.

Знов-таки, постають певні паралелі з тим, що в обох випадках не зовсім ясно, хто особисто віддав остаточний наказ про збиття літаків. У розслідуванні збиття літака рейсу МН17 визначено чотирьох головних підозрюваних (трьох громадян Росії і одного громадянина України), тоді як у справі збиття українського літака над Іраном фігурує ім’я лише командира підрозділу ППО Корпусу вартових ісламської революції. Запитання щодо цього залишаються і надалі.

«Запитання, які і надалі залишаються. Чому іранці не закрили свій повітряний простір? Хто віддав наказ? Чи це було зроблено навмисно?»

На думку Боцюрківа, ще однією подібною рисою обох випадків збиття пасажирських літаків над Іраном і Україною є роль соціальних мереж у ході розслідування. Він каже, що вперше дізнався про катастрофу лайнера «Малайзійських авіаліній» з соціальної мережі Twitter, перебуваючи у Києві у складі місії ОБСЄ.

Так само і у випадку збиття українського літака під Тегераном – саме у соціальних мережах чи не одразу почали з’являтися аматорські відео, з яких можна було зрозуміти, що український пасажирський авіалайнер був уражений ракетою. На додаток, сайти розслідувальної журналістики, на зразок Bellingcat, надали неймовірну кількість даних супутникового стеження, які пролили світло на певні запитання, які виникали під час слідства.

«Нове відео, підтверджене часописом The New York Times, показує, як дві іранські ракети вражають український літак»

На думку канадського оглядача, у випадку збиття малайзійського авіалайнера над сходом України і українського літака над Іраном, попри велику кількість схожих моментів, є щось таке, що кардинально відрізняє дії керівництва Росії, яке і надалі відкидає будь-яку причетність до збиття літака рейсу МН17, попри потужні докази, надані слідству, і те, як повівся офіційний Тегеран, практично повністю визнавши свою провину після кількох днів заперечення.

Боцюрків вважає, що іранське керівництво просто «приперли до стіни» всіма вже згаданими відео і фото, викладеними у соціальних мережах, на додаток до роботи українських слідчих з уламками літака рейсу Тегеран-Київ.

Все це, як він наголошує, є надзвичайно нетиповим для поведінки авторитарного режиму, який зазвичай, як у випадку з російським керівництвом, відкидає всі докази, безперестанку наполягаючи на своїй невинуватості.

На додаток, Михайло Боцюрків порівнює реакцію офіційних засобів інформації у Росії та Ірані на звинувачення щодо збиття пасажирських літаків. Як на його особистий досвід, канадський оглядач помітив, що мас-медіа у Росії вимальовують перекручений і хибний портрет України і вже 5 років по тому, як було збито літак над східною Україною, й надалі підкидають версії того, що до збиття буцімто могла бути причетна Україна. І, за словами експерта, багато людей у Росії сліпо вірять цій прямолінійній пропаганді, піддаючись звичайному «промиванню мізків».

В Ірані все відбувається за дещо іншим сценарієм, який, втім, цілком йде у руслі того, чого можна очікувати від авторитарного режиму, який намагається усіма зусиллями заглушити голос правди і посіяти сумніви у населення. Іранська влада від самого початку буквально підштовхувала людей до телекамер, аби вони сказали те, що їм було наказано сказати.

Водночас, як наголосив Михайло Боцюрків, в Ірані зрештою відбулось те, що просто не могло статися за нинішніх умов у Росії. Люди вийшли на протест, засуджуючи урядову брехню і маніпуляції правдою. У цьому також є доволі суттєва відмінність Ірану від Росії, наголошує він.

«Чому влада не закрила повітряний простір над Тегераном? Чому пілот літака вирішив таки летіти, попри високий ризик. Повертаюсь додому з більшою кількістю запитань, аніж відповідей. Втім, вдячна за все викладене»

Насамкінець Михайло Боцюрків зробив висновок, що відмінність реакції певної частини населення Ірану на збиття українського пасажирського літака від того, що відбувалось і відбувається у Росії, постає до певної міри застереженням самій Росії, а також і Китаю, ще одній країні з авторитарним правлінням, яка намагається контролювати своїх громадян і тримати населення у повній підвладності.

Відтак Москва і Пекін пильно спостерігають за тим, як розвиваються події в Ірані. Останнє, чого хотіли б авторитарні правителі Росії та Китаю – аби їхнє населення отримало правдиву інформацію, яка б призвела до невдоволення і гострої реакції з боку громадян тих країн.

Загибель українського літака в Ірані. Що потрібно знати

  • Літак Boeing 737-800 NG авіакомпанії «Міжнародні авіалінії України» (рейс PS752, реєстраційний номер UR-PSR) вилетів близько 6:10 8 січня маршрутом Тегеран-Київ, зник із радарів через кілька хвилин після підйому в повітря.
  • Загинули всі 176 людей, які були в літаку, – 167 пасажирів і 9 членів екіпажу. Авіакомпанія МАУ опублікувала списки загиблих пасажирів і членів екіпажу.
  • Серед загиблих у катастрофі було найбільше громадян Ірану (82 людини) і Канади (63 людини), а також 11 громадян України (2 пасажири і 9 членів екіпажу), 10 громадян Швеції, 4 – Афганістану, 3 – Німеччини і 3 – Великої Британії, повідомив міністр закордонних справ України Вадим Пристайко.
  • Ким були загиблі в авіакатастрофі в Ірані українці: подробиці за посиланням.
  • Літак був вироблений у 2016 році, отриманий МАУ безпосередньо з заводу Boeing, пройшов останнє планове технічне обслуговування 6 січня 2020 року. МАУ заявляє, що гарантує справність своїх літаків і високу кваліфікацію пілотів.
  • Згідно з першою реакцією іранської сторони, літак розбився через технічні причини, які призвели до аварії двигуна.
  • 11 січня, через 3 дні після катастрофи, президент Ірану Хасан Роугані визнав, що іранські військові помилково збили пасажирський Boeing 737 «Міжнародних авіаліній України». Він розпорядився знайти винних у цій трагедії.
  • Командувач повітряними силами Корпусу вартових Ісламської революції Амір Алі Хаджизадеповідомив, що оператор протиповітряної оборони Ірану самостійно вирішив випустити крилату ракету по літаку, не зумівши зв’язатися з командуванням.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG