Доступність посилання

ТОП новини

Оборона Луганського аеропорту: бракувало води та їжі


 Учасник АТО Олександр Жигун, літо 2014 року
Учасник АТО Олександр Жигун, літо 2014 року

146 днів, з квітня до вересня 2014 року, майже у повній облозі, боронили Луганський аеропорт бійці різних підрозділів Збройних сил України. У липні летовище на певний час вдалось деблокувати, а у серпні унаслідок наступу російських регулярних військ аеропорт повторно потрапив у оточення. Серед інших, прорив до аеропорту здійснили бійці 1-ї окремої танкової бригади. У розмові з Радіо Свобода один із них, нині лейтенант запасу Олександр Жигун, згадує ті дні.

– Я був у Луганському аеропорту недовго, два дні наприкінці липня 2014 року. Ми були у складі першої колони, котра зайшла в аеропорт. Там вже стояли наші хлопці, бійці 80-ї бригади (окремої десантно-штурмової бригади ЗСУ – ред.), «двадцять п’ятки» (25-а окрема Дніпропетровська повітрянодесантна бригада – ред.). З великими труднощами тоді вдалось прорвати оточення і деблокувати летовище. До речі: у нашій бригаді були екіпажі, які стояли там до 31 серпня – 1 вересня – останніх днів оборони Луганського аеропорту.

Руїни Луганського аеропорту. 14 вересня 2014 року
Руїни Луганського аеропорту. 14 вересня 2014 року

– Щось особливе запам’яталось?

– Постійні обстріли. А ще пам’ятаю, як ми розташовували танки: ставили їх у тіні будівель летовища, щоб було бодай якесь прикриття від артилерії, ну і щоб ворожа розвідка не помітила. Швидко з’ясували, що в аеропорту є проблеми з водою, особливо бракувало питної води, та продуктів харчування. На території летовища були резервуари з технічною водою, її використовували, щоб помитись.

Руїни Луганського аеропорту. 22 листопада 2014 року
Руїни Луганського аеропорту. 22 листопада 2014 року

Й ці резервуари охороняли військові. Мене це дещо здивувало і я у бійців поцікавився, навіщо охороняти резервуари. Один з них відповів: резервуарів, де є більш-менш придатна вода, було два, – але хтось з наших солдатів злив в один із резервуарів солярку. Думаю, це була людина, «куплена» місцевими проросійськими бойовиками, або ж така, що продовжувала вважати росіян «братами» і вірила кремлівській пропаганді… Навіть на такому рівні були диверсії, як бачите.

Руїни Міжнародного аеропорту «Луганськ» після боїв Збройних сил України із російськими гібридними силами, 11 вересня 2014 року
Руїни Міжнародного аеропорту «Луганськ» після боїв Збройних сил України із російськими гібридними силами, 11 вересня 2014 року

– А що відбувалось довкола аеропорту?

– Ось цікава історія: метрів за сто від території аеропорту була бібліотека, і туди потрапив снаряд, який не вибухнув. Снаряд пробив дах точно посередині бібліотеки. І наші солдати ходили до бібліотеки, брали книги й читали. Я собі також 2 книги взяв і думав: війна закінчиться, я приїду до Луганська і здам книжки. Ніхто тоді і гадки не мав, що все триватиме аж так довго, та й бібліотека була знищена пізніше…

На території Міжнародного аеропорту «Луганськ» після боїв Збройних сил України із російськими гібридними силами, 14 вересня 2014 року
На території Міжнародного аеропорту «Луганськ» після боїв Збройних сил України із російськими гібридними силами, 14 вересня 2014 року

– А як ви опинились у танкових військах?

– У березні 2014 року моїм батькам, які мешкають на Чернігівщині (я звідти родом, але живу і працюю у Києві), зателефонували з військкомату, тоді «телефонічно» людей інформували про призов. Я у визначений час прибув у пункт призову і з 19 березня, упродовж 12 днів, був на полігоні у Гончарівці на злагодженні.

Олександр Жигун (зліва)
Олександр Жигун (зліва)

Повна назва нашої бригади – 1-а окрема танкова Сіверська бригада, її набирали здебільшого з мешканців Сіверщини-Чернігівщини. Тож нічого дивного, що я туди потрапив. У мене посада була – заступник командира роти по роботі з особовим складом, ця посада не передбачає місця у танку. То я здебільшого їздив з побратимами, сказати б, хто запрошував до себе...

– Вас (бригаду) після полігону відразу у зону бойових дій відправили?

– Ні, ми висунулись ближче до кордону з Росією, на укріплення блокпостів довкола населених пунктів Чернігівщини. Якщо пригадуєте, тоді пости формували чи не довкола кожного міста, тим більше поблизу кордону з Росією, адже ніхто не виключав військового вторгнення з боку Російської Федерації.

На початку липні ми ще відпрацювали дії бригади на полігоні нашої військової частини, а вже 7 липня відбули в АТО. У Збройних силах, у 1-й танковій бригаді я відслужив рік: з 19 березня 2014 року до 19 березня 2015 року.

ВИБІР ЧИТАЧІВ

XS
SM
MD
LG