2 січня на позачерговому засіданні парламент Туреччини більшістю голосів схвалив законопроєкт, який дозволяє розміщення військ у Лівії для підтримки тамтешнього уряду, підтримуваного зокрема ООН. Міжнародні оглядачі та сусідні держави застерігають, що це може призвести до загострення конфлікту в Лівії.
Греція, Кіпр та Ізраїль у спільній заяві назвали рішення парламенту Туреччини щодо розгортання військ у Лівії «небезпечною ескалацією».
«Це рішення є грубим порушенням резолюції Ради безпеки ООН ... щодо ембарго на озброєння у Лівії і серйозно підриває зусилля міжнародної спільноти щодо пошуку мирного, політичного рішення лівійського конфлікту», – спільно заявили прем’єр-міністр Греції Кіріакос Міцотакіс, прем’єр-міністр Ізраїлю Беньямін Нетаньягу та президент Кіпру Нікос Анастасіядес.
Три держави закликали Туреччину не відправляти свої війська до Лівії, адже це порушуватиме національний суверенітет і незалежність цієї країни.
Президент США Дональд Трамп під час телефонної розмови 2 січня сказав президенту Туреччини Реджепу Таїпу Ердогану, що «сторонні сили» ускладнюють ситуацію в Лівії. Про це повідомив Білий Дім. Щоправда, у повідомленні Білого дому про зміст цієї розмови не було вказано, які саме країни чи утворення має на увазі Трамп.
Серед тих, хто гостро відреагував на дії Анкари, також і Єгипет. Каїр жорстко засудив голосування в Анкарі, про що повідомили у заяві Міністерства закордонних справ цієї країни.
Будь-яке подібне розміщення могло б «негативно вплинути на стабільність у середземноморському регіоні», йдеться в заяві, яка закликає міжнародну спільноту до дій.
Європейський союз також висловив глибоку стурбованість рішенням парламенту Туреччини щодо розгортання військ у Лівії. Про це повідомляє «Європейська правда» із посиланням на заяву речника Європейської служби зовнішніх дій, яку має у своєму розпорядженні.
В заяві сказано, що «ЄС підтверджує своє тверде переконання, що військового вирішення лівійської кризи немає. Дії на підтримку тих, хто воює в конфлікті, лише ще більше дестабілізують країну та регіон загалом».
Навіщо це Туреччині
Президент Туреччини Реджеп Таїп Ердоган пояснив, що розмістити свої сили у Лівії його попросив уряд національної згоди.
Базований у Тріполі уряд національної згоди прем’єр-міністра Фаїза аль-Сараджа бореться за владу з силами генерала Халіфи Хафтара, що базується на сході Лівії.
Міжнародно визнаний уряд Тріполі почав працювати у березні 2016 року, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни відмовилася його визнати.
Рішення у парламенті ухвалили 325 голосами «за» і 184 голосами «проти». Партія Ердогана має більшість, тож вона могла ухвалити закон без підтримки опозиційних партій, які голосували проти законопроєкту.
Туреччина пояснює важливість свого рішення зокрема тим, що війська у Лівії нібито мають захистити інтереси Анкари в цій державі та у східній частині Середземного моря. Тепер співпраця між Анкарою та Тріполі посилиться, але, як зазначають оглядачі, це зовсім не означає, що турецькі війська відправлять до Лівії негайно.
Рішення про розміщення турецьких сил у Лівії стало наслідком двох угод, укладених між Анкарою та Фаїзом аль-Сараджем у листопаді. Перша стосується співпраці у сферах безпеки і військовій сфері, а друга – морських кордонів в східній частині Середземного моря.
Експерти переймаються тим, що залучення Туреччини у конфлікт може посилити напругу з прихильниками генерала Халіфи Хафтара: Єгиптом, Йорданією, Саудівською Аравією, ОАЕ та Росією.
Віцепрезидент Туреччини Фуат Октай заявив, що мова йде про однорічний мандат на розміщення військ Туреччини на території Лівії. Але він не оприлюднив деталей щодо можливого розміру військових сил.
Конфлікт у Лівії триває з 2011 року. Він розпочався внаслідок повалення і вбивства диктатора Муамара Каддафі, відтоді країна потерпає від нападів бойовиків та насильства.
З березня 2016 року почав працювати Міжнародно визнаний уряд Тріполі, але конкуруюча політична група на віддаленому сході країни не визнала його. Повного контролю над країною не має жодна сила.
Останнє посилення конфлікту почалося у квітні 2019 року, коли Хафтар розпочав наступ на столицю з метою скинути міжнародно визнаний уряд. Протистояння все ще триває.
